Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ispit_TsPP.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
308.22 Кб
Скачать

Лекція 7: Апеляційне провадження.

1. Сучасні моделі апеляційного провадження.

2. Строки апеляційного оскарження. Законодавчі новели.

3. Апеляційна скарга, її форма та зміст. Порядок подання.

4. Межі повноважень апеляційного суду. Проблемні питання та законодавчі новели.

5. Підстави для скасування рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

6. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджають подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду в суді першої інстанції.

Глава 7, розділ 3; розділ 5, гл 1

ППВСУ 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку.

Законом від 21 червня 2001 були внесені новели, які пов’язані з веденням апеляції і касації. Тому неприйняття цих новел, вивело б судову систему та судочинство за межі Конституції. Запровадження апеляції і касації викликало зміну певних статтей, які мали юр-техн х-ер.

Існуючі обласні суди стали іменуватися апеляційними,але вони не тільки змінили назву, а по суті трансформувалися в апеляційні суди з меншим колом повноважень до судів районної ланки.

Обласний суд був по суті верхівкою судової піраміди в області, а з багатьох питань – вищестоящим судовим органом. 3 інстанції – перша, касаційна і наглядова.

До кас інст. могли зверт учасники процесу, яких не задовол рішення суду 1 інст. В той період часу, коли рішення не набрало чинності.

3 інстанція – наглядова. Переглядала рішення судів, які набрали зак сили. Ці рішення наглядова інстанція (президія обласного суду) за поданням голови суду або його заступника, чи прокурором або його заступником.

Таким чином, обласний суд був вищестоящим по відношенню до районних судів здійснюючи управління ними. Запровадження апел перегляду у 2001 році стало підґрунтям для його збереження та вдосконалення при розробленні проекту нового ЦПК України. Були вдосконалені строки та порядок оскарження, процедура перегляду рішення, підстави для скасування рішення, порядок розгляду апел скарги, що надійшла після закінчення апел розгляду та інше.

Риси апеляційного провадження –

1) відтворює конст засади права на апел і кас оскарження (55 КУ, п. 8 ст. 129 КУ; 13);

2) одна із самост стадій судового процесу;

3) це основний засіб оскарження судового рішення, що не набрало чинності до суду вищого рівня щодо їх законності і обґрунтованості;

4) подається на рішення або ухвалу суду, або на судовий наказ, яке не набрало законної сили.

5) апеляційна скарга напр. на розгляд суду вищого рівня.

6) апеляційна скарга склад в письмовій формі і пов відповідати вимогам – ст. 265 ЦПК.

Подання апеляції зумовлено неправильним застосуванням судом першої інст. Норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи скаргу суд перевіряє законність і обгрунтованість рішень суду 1 інст в межах:

1) доводів апеляційної скарги – ч.1 ст.303

2) за вимог заявлених у суді 1 інстанції.

Вирішує як питання факту, так і птання права, в тому ж обсязі що і суд 1 інстанції.

Апеляційний суд може встановлювати нові обставини і факти, досліджувати нові докази, але в тих випадках, коли суд першої інст. необґрунтовано відмовив у прийнятті або недодав раніше зумовлені поважними причинами.

Ап. розгляд здійснюється з додержанням основних засад судочинства (принципу диспозитивності), виконується в повній мірі і принцип змагальності. Розглядається колегіально з фіксуванням судового процесу.

Встановлення в ЦПК апеляційного оскарження

1) з метою своєчасного виправлення вищестоящим судом помилок і порушень вимог закону, допущених у провадженні по справі у суді першої інстанції;

2) однакового тлумачення і застосування законів при вирішенні цивільних справ.

Реалізація права на апеляційне оскарження дає право на відкриття касаційного провадження.

Апеляційне провадження – процесуальна гарантія захист прав і законних інтересів.

1. Ап провадження – перегляд справи і судових рішень суду першої інстанції за апеляціями заінтересованих учасників процесу з мотивів: неповноти встановлених фактів, або неправильності дослідження чи оцінки доказів у справі, а також – порушення норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції.

2. Ап провадження – це діяльність суду другої інстанції по перевірці законності і обґрунтованості рішень суду першої інстанції, які не набрали законної сили.

3. Ап провадження - це сукупність процесуальних норм, які регулюють порушення діяльності і саму діяльність суду другої інстанції і самих рішень, які не набрали законної сили.

Модель апеляційного провадження – його теоретична конструкція, яка визначає межі втручання суду ап. інст. у перегляд рішення суду першої інстанції.

В науці ЦПП – Ріхтером, Малишевим, Васьковським, Яблочкіним.

В сучасній доктрині – Борисова, Степанова, Штефан, Шевчук, Гусаров.

Завдання апеляції:

1) надати додаткову гарантію справедливості судового рішення і реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт подвійного розгляду дозволяє уникнути помилки, що може виникнути при першому розгляді. Внаслідок того, що рішення приймають 2 різні інстанції – зменшується ризик судової помилки. Краще забезпечується дотримання принципу законності. Формується початкова єдність судової практики.

В теорії цпп виділяються 2 види апеляцій – повна і неповна (обмежена).

Неповна – характерною рисою є перегляд рішень в суді першої інстанції на підставі фактичних даних, які були надані особами, які беруть участь у справі. За загальним правилом, наводити посилання на нові факти або докази в ході судового розгляду в ап. суді не допускається. Проте за певних умов нові докази можуть бути допущені. При неповній апеляції, коли суд розглядає справу тільки на підставі фактичних даних, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, крім права на залишення рішення суду першої інстанції без змін або його скасування і постановлення нового рішення, апеляційний суд в праві скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд.

Таким чином, існування такого повноваження пояснюється тим, що справа по суьі фактично не розглядається і ап суд перевіряє чи були судом першої інстанції здійснені всі передбачені законом дії для постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Переваги – наявність повноважень унеможливлює перетворення ап. суду в суд першої інстанції, дисциплінує сторін; гарантія послідовності розгляду справи в двох судових інстанціях. Перевіряється сам процес і судове рішення.

Повна апеляція – особам, які беруть уч у справі дозволяється пред’являти в апеляційних судах нові факти і докази. Ап суди, які діють по принципу повної апеляції не вправі повертати справу на новий розгляд, а мають самостійно винести судове рішення.

Цей вид апеляції значною мірою змушує сторони брати участь в апеляційному проваджені, тому що інакше вони ризикують програти у справі.

Негативні наслідки: система повноважень відкриває можливості для зловживань з боку осіб, які беруть участь у справі, що може полягати в умисному відкладенні надання нових доказів, які можуть бути подані лише у суді ап. інстанції. Не відбувається тільки перевірка правильності рішень суду першої інст. На підстави письмових актів судочинства, а справа вирішується заново.

Пит.2. Право апеляційного оскарження. – право на порушення діяльності суду 2 інстанції по перегляду рішень і ухвал суду 1 інстанції, які не набрали чинності, на відповідність іх вимогам законності і обґрунтованості.

Необхідна наявність кола передумов:

1 група. Суб’єкти - сторони та інші особи, які беруть участь у справі, особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Органи та особи, які за законом мають право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, але не брали участі в справі, мають право на апеляційне оскарження судових рішень, якщо таке право передбачено законом.

2 група. Об’єкти:

- рішення суду (повністю або частково, яке не набрало чинності), при цьому апеляційна скарга може бути подана на конкретну частину.

- додаткове рішення суду 1 інстанції

- заочне рішення

- ухвали суду 1 інстанції не набрали чинності – ч.1 ст.293, ст.135, ст.211, ст. 397.

Звернути увагу на п.30 ч. 1 ст.293, ч.2-4 ст.293 ЦПК.

3 група. Оскарження судових постанов у строк вказаний у законі. – для подачі апеляційної скарги (ст.294 ЦПК).

Крім цих передумов необхідно дотримуватися:

1. Порядку подачі апеляційної скарги і заяви, ст..296 подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

2. Правила про строки: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

3. Вимоги щодо форми і змісту заяви і скарги: ст.295 ЦПК

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнах;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, місце проживання або місцезнах;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

3. Апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.

6. До апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

7. До апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

4. Дотримання порядку подання, - ст.296

Пит. 3. Порядок прийняття – ст.297 ЦПК.

Реєструється в апеляційному суді, відповідно до правил ч.2-3 ст.11.ю та не пізніше наступного дня передається судді доповідачу, протягом 3 днів вирішується про прийняття, про прийняття або повернення, вирішується питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

ст.299, 300 ЦПК – основні положення принципу диспозитивності.

ст.298 ЦПК – направлення копій

Підготовка справи. Ст. 301 ЦПК. Протягом 10 днів з дня отримання справ. Вирішуються питання стосовно всіх вимог передбачених ч.1 ст. 301 ЦПК:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обст. визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду 1інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Після підготовки відповідності до ст. 302 – суддя доповід. колегії суддів, яка приймає рішення:

  • про проведення додаткових дій

  • призначення справи до розгляду – ч.2 ст.302 – не пізніше 7 днів після закінчення,

підготовки, як розгляд справи.

Пит. 4. Межі розгляду справи апеляційним судом – ст.303 ЦПК.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Стаття 303-1. Строк розгляду апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

2. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Послідовність здійснення процесуальних дій визначених ст. 304, 306 ЦПК.

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Стаття 304-1. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ

1. Розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.

2. Рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду справ, передбачених частиною першою цієї статті є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Пит.5 Повноваження – це сукупність прав на здійснення встановлених законом процесуальних дій, щодо рішень/ухвал, які не набрали чинність і є предметом перевірки за апеляційною скаргою, - ст. 307 ЦПК.

1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

2) скасувати рішення суду 1 інст. і ухвалити нове, змінити по суті позовних вимог:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процес. права.

3) змінити рішення

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду: ст.. 205, ч.1 ст. 207, 310 ЦПК.

Повноваження апеляційного суду за наслідком розгляду ухвал суду – ч. 2 ст.307, підстави для скасування – ст. 312 ЦПК.

Пит 6. Ухвали і рішення.

Ст. 313 – суд може винести:

  • ухвалу.

  • рішення.

Види: ст.. 314 ЦПК - розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:

1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

2) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і з направленням справи на новий розгляд до суду 1 інстанції.;

3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

5) зміни ухвали суду першої інстанції;

6) скас. ухвали з вирішенням питання по суті.

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

  • вимоги до змісту ухвали – ст. 315

  • вимоги до змісту рішення – ст.316

  • порядок проголошення – ст. 218, 317

  • законна сила – ст. 319

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]