Лекція 6: Судові постанови: проблеми теорії і практики

1. Проблемне питання щодо видів судових постанов в цив. процесі

2. Проблеми юр сутності судового рішення як найважливішого акту правосуддя

3. Проблемне питання щодо поняття сутності ухвал суду як актів що спрямовані на досягнення цілей правосуддя

4. Судовий наказ: законодавчі новели – Р.2

1.Проблемне питання щодод видів судових постанов в цив. Процесі

СУДОВА ПОСТАНОВА – це загальна назва владних суджень і волевиявлень суду що знаходять вияв у доказовій інформації:

1, рішення

2.ухвала суду

3. судовий наказ.

18 березня 2004 ЦПК внесенні зміни у теормінологію цив процесу і всі акти суду позначаютьсяч поняттям судове рішення у 2 формах, але це приводить до зайвої плутаними і тому. що класичною назвою, що ухвалою суду є постанови суду.

Визначення всіх актів поняттям рішення призводить до теормінологічної плутанини серед їх різновидів можна виділити рішення, ухвалу, судовий наказ, кожне з яких має своє завдання, зміст, порядок винесення і значення ітому не можна визначити єдиними поняттям судове рішення.

Законодавець чітко не сформулював ч. 3 ст. 208. Так як не кожна цив справа закінчується ухваленням рішення.

ТРЕБА

1. Г 7 – НАЗВАТИ СУДОВІ ПОСТАНОВИ

2. НАЗВАТИ СТ. 208 – ВИДИ СУДОВИХ ПОСТАНОВ І ПЕРЕРАХУВАТИ 3 ВИДИ СУДОВИХ ПОСТАНОВ.

2.Проблеми юр сутності судового рішення як найважливішого акту правосуддя

Ознаки судового рішення:

1.це судова постанова вирішує справу по суті

2. акт органу Д влади

3. є правозастосовчим актом так як забезпечує зв'язок між конкртеною ситуацією, нормою права і силою Д –го примусу.

4, це процесуальний акт – документ що ухвалюється в особливому порялдку

5. є актом індивідуалізованого застсоування норм

6. має одноразове значення

7. викликає певні юридичні наслідки

8. виступає завершаючим юр. фатком

9. як офіційний акт компетентного органу, що вираджає волю держави.

СУДОВА ПОСТАНОВА – це процесуальний документ, що грунтується на встанолвених актах і застсоування норм права, що вирішує по суті вимоги заінтересованої особи в порядку позовного провадження або вимоги що спрямована на захист права в окремому порядку набирає законнної сили і підлягає виконанню.

ЗНАЧЕННЯ:

-припиняє спір про право через його розгляд по суті і завершує судочинство по справі

-відновлює законність, упорядковує і вносить стабільність у відносини

-підтверджує наявність або відсутність юр фактів, оспорюваних прав

-примушує всіх зобовязаних осіб дотримуватися розпоряджень , що містився в ньому.

Здійснює і профілактичні функції правосуддя. Є правозастосовчим актом, не створює нових правил, а лише доповнює конкретизує їх приписи, щодо конкретних субєктів.

ЮРИДИЧНА СУТНІСТЬ:

в науці ЦПП при питанні юридичної сутності були запропоновані 2-ві теорії.

а) теорія наказу

б) підтвердження або встановлення права.

Абрамов: рішення суду це наказ зверненний до сторін і органів. які мають відношення до цієї справи. Суть: судове рішення – це обовязковий наказ, санкція адресована до всіх на кого розповсюджується рішення і рішення – як рівне нормі права.

Гурвич – судове рішення є за своєю сутність власним підтвердженням наявності або відсутності правовідносин в рішенні не має елементу наказу.

Вікут, Зейдер, Туманов – як акт підтвердження і наказу в силу того, що воно містить як імперативні так і декларативні ознаки.

Лише одне підтвердження судом спірного правовідношення тобто тільки констатація, декларація яка не підкріплена Д-но владним приписом, наказом не може забезпечити захист судом невизнаних і порушених прав.

ІМПЕРАТИВНІ ОЗНАКИ НАКАЗУ позбавляє практичного сенсу судове рішення без попереднього виявлення і підтвердження судом існуючих прав і свобод осіб, які беруть участь у справі.

Суть судове рішення – імперативна ознака, що міститься в рішенні, який визначає суворо визначений варіант поведінки логічно випливає з інших елементів судового рішення – декларації.

ЗМІСТ – СУТНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ПРИРОДИ:

-акт застсоування права що має певні особливості

-викликає певні юридичні наслідки індивідуальног охараткеру

-є зовнішнім формально закріпленим результатом правозастсоування в цивільній справі

-повинен відповідати закріпленим ц-проц законом вимогам

-підсумовується комплекс застсоування судом матеріальних і процесуальних норм, регламетує діяльність суду і правильність застсоування норм матеріального права.