- •1. Систем рухомого зв'язку та їх види
- •2. Загальна характеристика стільникових систем рухомого зв'язку
- •3. Принципи ділення території на стільники
- •4. Принцип повторного використання частот
- •5. Склад системи стільникового зв'язку
- •6. Покоління стільникового зв'язку.
- •7. Принцип повторного використання частот.
- •12. Встановлення вхідного виклику у системі nmt
- •13. Встановлення вихідного виклику у системі nmt
- •14. Обмін повідомленнями в режимі естафетної передачі у системі nmt
- •15. Принципи побудови системи стандарту amps
- •16. Організація каналів керування у системі amps
- •17. Встановлення вхідного виклику у системі amps
- •18. Організація керування при вихідному виклику у системі amps
- •19. Організація естафетної передачі абонента у системі amps
- •20. Принципи побудови системи стандарту tacs
- •21. Принципи організації каналів керування у системі tacs
- •22. Встановлення вхідного виклику у системі tacs
- •32.Устаткування мереж стандарту gsm
- •39. Формування широкосмугового сигналу у стандарті cdma
- •40. Керування потужністю передавачів у прямому каналі у стандарті cdma
- •41. Керування потужністю передавачів у зворотному каналі у стандарті cdma
- •42. Організація естафетної передачі у стандарті cdma
- •44. Кодування в зворотному каналі у стандарті cdma
- •45. Загальна характеристика супутникових систем рухомого зв'язку
- •66. Особливості обладнання зс супутникових систем зв'язку
- •67. Загальна характеристика транкінгових систем рухомого зв'язку
- •68. Устаткування системи транкінгового зв'язку
- •69. Класифікація транкінгових систем радіозв'язку
- •74. Режими системи tetra
- •75. Параметри системи SmartZone
- •76. Формат кадра фізичного рівня стандарту SmartZone
- •77. Протокольна архітектура і управління в SmartZone
- •78. Структура пакету SmartZone
- •79. Параметри системи мрт 1327
- •80. Стратегії управління у стандарті мрт 1327
- •81. Види зв'язку у стандарті мрт 1327
- •82. Основні положення концепції срз 3g
- •83. Основні характеристики технології wcdma.
- •92. Структура кадру і слота ефірного інтерфейсу стандарту dect
- •93. Структура стандарту dect
- •94. Встановлення зв'язку у стандарті dect
- •95. Передача обслуговування у стандарті dect
- •96. Реєстрація абонента у стандарті dect
- •97. Архітектура системи umts
- •98. Основні характеристики технології WiMax
- •99. Архітектура мобільного WiMax
- •100. Концепція безпровідної мережі Wi-Fi.
45. Загальна характеристика супутникових систем рухомого зв'язку
Супутниковий зв'язок будується на принципі виведення штучного супутника землі на навколоземну орбіту і маючи наземні станції, керувати траєкторією орбіти супутника, організовуючи таким чином систему яка покриває всю планету Земля якісним високочастотним зв’язком, здатним забезпечувати людей різними послугами. Принцип роботи супутникового зв’язку: в системі є група супутників які рухаються по своїм особистим заданим орбітам, наземні станції керування польотами супутників, рухомі станції супутникового зв’язку або ж стаціонарні термінали прийому-передачі сигналів;станції керування слідкують за супутниками і скеровують їхню роботу, а рухомі чи стаціонарні термінали мають змогу зв’язуватись із прийомо-передавальним обладнанням супутника, яке зв’язує різні термінали які можуть знаходитись в різних країнах на дуже великій відстані. Таким чином якщо порівняти супутниковий зв'язок із стільниковим, то центр комутації є аналогом наземних станцій керування, самі супутники є аналогом базових станцій які покривають деяку площу землі, а термінали як мобільні станції кінцевих клієнтів.
46. Структура систем супутиикового зв'язку.
Структура систем складається з супутників(ф-ції БС, супутники-ретранслятори), наземних станцій( які керують супутниками), рухомих станцій(абонентських), координуючих лазерних станцій.
47. Послуги систем супутиикового зв'язку.
Системи супутникового зв’язку надають послуги: пейджингу, телебачення, телефонії, відеотелефонії, інтернету, навігації, пакетної передачі даних, передачу коротких повідомлень, факсимільний зв’язок( тут можна перечислювати будь-які можливі послуги які надаються за рахунок супутникового зв’язку).
48. Класифікація орбіт космічних апаратів.
Кругова, еліптична, близька до кругової, синхронні, ізохронні, низько орбітні, середньо орбітні, геостаціонарні.
49. Висота орбіт.
Низько орбітні – 700-1500 км, середньо орбітні – 5000-1500 км, геостаціонарні – 36000 км.
50. Основні параметри системи Iridium
6 орбіт по 11 спутників на кожну, кут нахилу 86,40, період обертання навколо землі 100 хв., 4800 кбіт/с швидкість. Кожен супутник формує 48 променів випромінювання і кожен промінь утворює на землі стільник розміром 640 км(48 променів*640 км.= 45000 км.)
51. Склад системи Iridium
До складу входять 66 основних супутників(по 11 супутників на кожну з 6 орбіт), висота над Землею 780 км. На кожному супутнику є 6 антен.
Система Iridium містить 4 сегменти:
-
Космічний сегмент
-
ЦУС – центр управління системами, обчислювальний центр, станція управління
-
Шлюзові станції
-
Абонентські термінали
52 ГІостуги системи Iridium.
-
Дуплексний радіотелефонний зв’язок
-
Факсимільний зв’язок
-
Передача даних
-
Зв’язок між абонентами, що мають персональні супутникові термінали
-
Зв’язок абонентів загальної телефонної мережі з користувачами персональних супутникових терміналів
53. Радіолінії системи Iridium
Радіолінія |
Діапазон |
Смуга |
Аб-КА |
1616-1625,2 МГц |
126 кГц |
КА-Аб |
1616-1625,5 МГц |
280 кГц |
КА-ШС |
19,6 ГГц |
100 МГц |
ШС-КА |
29,1-29,3 ГГц |
100 МГц |
КА-КА |
23,18-23,38 ГГц |
200 МГц |
В радіолінії Аб-КА і Ка-Аб застосовують часове розділення каналів. В несуміжних стільниках використовується частотне розділення каналів. Кожен супутник має радіолінії зв’язку з 2-ма сусідніми супутниками, що знаходяться в одній орбітальній площині з ним і 2-ма супутниками сусідніми праворуч і ліворуч орбітальних площинах.
54. Устаткування системи Iridium
На кожному супутнику є 4 щілинні антенні гратки. Для виключення взаємних завад, смуга частот розбивається на 8 окремих смуг, що утворюють окремі канали зв’язку. Швидкість передачі інформації 25 Мбіт/с. Ймовірність помилки не вище 10-6 на 1 біт інформації. Кожен канал підтримує 600 телефонних каналів
55. Основні параметри системи Globalstar
Не покриває полярні обл., не має між супутникових зв’язків, до складу входить 48 супутників, висота на Землею 1414 км., 8 орбіт, нахил 520.
56. Склад системи Globalstar
До складу входить 48 супутників, висота на Землею 1414 км., 8 орбіт, нахил 520.
57. Послуги системи Globalstar
-
Блокування дзвінків
-
Мобільна і стаціонарна телефонія
-
Місце визначення
-
Мобільний інтернет
-
Визначення номера
-
Пере адресація, очікування та утримання
-
Блокування дзвінків
-
Супутникова пошта
-
Факсимільна пошта
-
Поповнення особового рахунку абонента за допомогою карток експрес поповнення
58. Радіолінії системи Globalstar
Аб-КА 1610-1626,5 МГц, КА-Аб 2483,5-2500 МГц.
59. Устаткування системи Globalstar
Для зв’язку встановлюються по 2 рупорні антени, які працюють в діапазоні 5090-5250(Земля-КА) і 6875-7035 (КА-Земля). Приймальна антена складається з 61 елементів, а передавальна – 91.
60. Основні параметри системи Inmarsat
Трьох геостаціонарних супутників, розташованих рівномірно по всій довжині екватора, досить для "покриття" 98% поверхні Землі своїми глобальними променями; поза зоною обслуговування залишаються тільки приполярні області. В ІНМАРСАТ задіяні три супутники, їх зони обслуговування перекриваються й у багатьох країнах "видно" відразу два або три супутники Інмарсат. + по 2 резервних супутники для кожного робочого= 9 супутників.
61. Склад системи Inmarsat.
Як і більшість систем супутникового зв'язку, Інмарсат складається з наступних сегментів:
-
Наземного
-
Космічного
-
Особистого користувацького
Висота орбіти супутників 35600 км.
62. Послуги системи Inmarsat
-
пакетна і потокова передача даних
-
доступ до частотних корпоративних мереж
-
інтернет
-
телеграфія
-
факс
-
прийом повідомлень
-
і так далі
63. Радіолінії системи Inmarsat.
Берегова станція, БС-КА, КА-СС, КА-БС
64. Устаткування системи Inmarsat
В устаткуванні системи використовують стандартні для всіх супутникових систем прилади: прийомо-передавальна апаратура самого супутника, наземна прийомопередавальна апаратура і термінали користувачів, а також спеціальна апаратура для забезпечення зв’язком такі служби як МНС, ЗМІ, авіакомпанії і морські судна і так далі.
65. Поясніть роботу наземного сегменту, абонентського сегменту та шлюзової станції.
НС керує графіками задієних станцій спряження
АС забезпечує зв'язок абонентів що мають супутникові термінали між собою, дуплексний зв'язок абонентів що мають персональні супутникові термінали за абонентами телефонної мережі загального користування, пейджингових стільникових мереж, визначення місце розташування абонентів.
Шлюзова станція складається з декількох прийомопередаючих комплексів (зазвичай не менше трьох), в кожному з яких є слідкуюча параболічна антена. Комплекси функціонують наступним чином: 1-й комплекс виходить на зв'язок с і-м супутником; 2-й комплекс виходить на зв'язок с і+1-м супутником; далі 1-й комплекс, після виходу і-го супутника із зони видимості, виходить на зв'язок з і+2-м супутником; 2-й комплекс, після виходу і+1-го супутника із зони, виходить на зв’язок з і+3-м супутником і т.д.; 3-й комплекс, як правило, знаходиться в резерві та при необхідності може замінити 1-й чи 2-й комплекс.