- •1)Предмет і об'єкт соціології
- •2) Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3)Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання.
- •4) Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5)Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6) Суспільство як цілісна система
- •7) Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід».
- •8)Субкультура.Функції культури
- •9) Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10) Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11)Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12) Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13) Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14) Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15) Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16) Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17) Соціологічна структура особистості
- •18) Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу
- •19) Структура релігійної організації
- •21) Внесок о. Конта в розвиток соціології
- •22) Праця як соціальний базовий процес
- •23) Соціологічні погляди г. Спенсера
- •24) Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25) Соціальна активність особистості
- •26) Релігія як компонент культурної системи
- •27) Соціологізм е. Дюркгейма
- •28) Предмет соціології політики
- •29) Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30) Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31) Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32) Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33) Структура і функції політики
- •34) Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35) Динаміка соціальних конфліктів
- •36) Організація соціологічного дослідження
- •37) Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38) Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •39) Типи й види конфлікту
- •40) Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •41) Соціологія міжнародних відносин
- •42) Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43) Особистість у ситуації конфлікту
- •44) Аналіз документів і спостереження в соціології
- •45) Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •46) Попередження і розв’язання конфліктів
- •47) Обробка та аналіз соціальної інформації
- •48) Проблеми сучасної сім’ї
- •49) Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50) Електоральні дослідження в соціології політики
11)Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи. У свою чергу вони теж мають певний рівень організованості й упорядкованості власної структури. Це дає підстави стверджувати, що соціальна структура суспільства є комплексним, багатомірним утворенням.
Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних стійкими зв'язками і відносинами.
Згідно із системно-організаційним аспектом головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава), наука, освіта, сім'я, зберігаючи і підтримуючи існуючі в суспільстві відносини і зв'язки. Ці інститути нормативно регулюють, контролюють і спрямовують поведінку людей у життєво важливих сферах, а також визначають стійкі, регулярно відтворювані їх рольові позиції (статуси) у різних типах соціальних організацій. Соціальний статус є первинним елементом соціальної структури суспільства, що розкриває місце особистості в соціальній структурі суспільства. Він зумовлений професією, віком, освітою, матеріальними статками тощо. Наприклад, структура сім'ї утворюється взаємозалежною мережею позицій: чоловік, дружина, діти; у системі освіти — учитель, учень; в економіці — підприємець, робітник і т. д. Соціальні позиції (статуси) та зв'язки між ними визначають характер соціальних відносин. На основі близькості соціальних статусів, що встановлюють потенційну можливість участі індивідів у відповідних видах діяльності, формуються складніші структурні елементи суспільства — соціальні групи.
У кожному суспільстві існує певна кількість соціальних груп, утворення яких зумовлено:
— спільною діяльністю (наприклад, професійні групи, зайняті у сфері політичної, економічної та духовної діяльності);
— спільним просторово-часовим існуванням (середовищем, територією, комунікацією);
— груповими установками та орієнтаціями.
У соціальній структурі суспільства взаємодіють різні за чисельністю соціальні групи. Традиційно їх поділяють на малі та великі.
Мала соціальна група — нечисленна за складом соціальна група, учасники якої об'єднані спільною діяльністю і перебувають у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення як емоційних стосунків, так і особливих групових цінностей і норм поведінкиВелика соціальна група — численна за складом група людей, об'єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша. До них можна віднести професійні, демографічні, національні спільноти, соціальні класи.
Соціальна структура суспільства завжди передбачає групування його елементів. Критерієм їх диференціації чи інтеграції є їх позиція щодо певних суспільних ресурсів (влада, власність), виконувані у суспільстві функції (соціальна роль), соціальний статус (ієрархічне місце в суспільстві), єдність культурних норм і цінностей (культурна ідентичність) та ін. Факторів, що визначають структурну організацію суспільства, багато, і їх необхідно брати до уваги. Залежно від критерію виділяють сімейно-побутову, релігійну, соціально-політичну, освітню та інші підструктури суспільства.