- •1)Предмет і об'єкт соціології
- •2) Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3)Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання.
- •4) Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5)Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6) Суспільство як цілісна система
- •7) Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід».
- •8)Субкультура.Функції культури
- •9) Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10) Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11)Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12) Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13) Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14) Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15) Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16) Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17) Соціологічна структура особистості
- •18) Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу
- •19) Структура релігійної організації
- •21) Внесок о. Конта в розвиток соціології
- •22) Праця як соціальний базовий процес
- •23) Соціологічні погляди г. Спенсера
- •24) Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25) Соціальна активність особистості
- •26) Релігія як компонент культурної системи
- •27) Соціологізм е. Дюркгейма
- •28) Предмет соціології політики
- •29) Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30) Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31) Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32) Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33) Структура і функції політики
- •34) Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35) Динаміка соціальних конфліктів
- •36) Організація соціологічного дослідження
- •37) Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38) Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •39) Типи й види конфлікту
- •40) Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •41) Соціологія міжнародних відносин
- •42) Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43) Особистість у ситуації конфлікту
- •44) Аналіз документів і спостереження в соціології
- •45) Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •46) Попередження і розв’язання конфліктів
- •47) Обробка та аналіз соціальної інформації
- •48) Проблеми сучасної сім’ї
- •49) Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50) Електоральні дослідження в соціології політики
10) Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
Початок теоретичної соціології як окремої науки (перша половина ХIХ ст.).
Огюст Конт (1798 — 1857) увійшов в історію науки як основоположник філософського позитивізму та соціології. Конт вводить так звану лінійну систему класифікації форм наукового знання. Він розміщує науки згідно з історією їх виникнення і розвитку і у зв’язку із залежністю одна від одної, коли знання попередньої науки є необхідною умовою для розвитку і знання наступної: математика — астрономія — фізика — хімія — фізіологія (біологія) — соціальна фізика (соціологія).
Ця залежність однієї науки від другої зумовила пізню появу соціальної фізики — соціології. Соціологія теж абстрактна наука, що не має прикладного характеру; вона одна з найскладніших у контовській системі, оскільки вивчає конкретний об’єкт — суспільство, людину, які є найбільш складними явищами.
Еволюціоністська соціологія Г. Спенсера. Соціологічна система Спенсера (1820 — 1903) ґрунтується на трьох основних елементах: еволюційній теорії, органіцизмі та вченні про соціальні організації — інститути.
Ідея еволюції Г. Спенсера спиралася на науковий природничий матеріал, свій еволюціонізм він поширював на всі без винятку явища природи та суспільства — космічні, хімічні, біологічні, соціальні. Спенсер вважав, що навіть такі феномени, як психологія і культура, — природні за своїм походженням і тому розвиваються за законами природи, а отже, й еволюції.
Матеріалістична соціологія К. Маркса. Результати теоретичних розв’язок К. Маркса у соціологічній галузі можна звести до трьох основних моделей: базису-надбудови, “органічної цілісності суспільства” та “діалектичного розвитку” його.
У творах К. Маркса категорії економічної науки виступають чимось на зразок універсального ключа практично до всіх філософських, політичних та культурологічних проблем. Так, торкаючись фундаментальної проблеми філософської антропології — проблеми сенсу людського існування (“сутності людини”), Маркс намагається прямо й безпосередньо пов’язати її з дією механізмів поділу суспільної праці і функціонування інститутів приватної власності та грошей. Автор переконаний, що перебудова економіки на комуністичних засадах, ліквідація приватної власності та тотальне усуспілення всього дають ключ до вирішення “останніх питань” людського буття.
Соціологічна думка на зламі ХIХ—ХХ століть. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.
Відмітна ознака соціальних фактів — їх незалежне від індивідів буття і здатність чинити на останніх примусовий вплив. Соціальне як вияв колективних утворень є реальністю вищого типу. Колективні вірування, почуття, уявлення — суть цілісності, вони не зводяться до індивідуальних психічних станів. Не можна, підкреслює французький соціолог, виводити колективні уявлення з індивідуальних, як не можна виводити суспільство з індивіда, ціле — з частин, складне — з простого. Причини соціальних фактів треба шукати в інших соціальних фактах, а не в стані індивідуальної свідомості. Наприклад, якщо людину позбавити мови, мистецтва, науки, моралі, вірувань, то вона деградує до рівня тварини. Характерні атрибути людської природи походять від суспільства. Але, з іншого боку, суспільство не існує і не живе інакше, як тільки в індивідах і завдяки їм.
Важливої методологічної ваги Е. Дюркгейм надає поняттям соціальної норми і соціальної патології.