2.2. Метод калькулювання середньозваженої собівартості

При застосування цього методу не враховують незавершеного виробництва на початок місяця, оскільки припускають, що вироби, незавершені обробкою на початок звітного періоду, були завершені і включені до складу готової продукції під час звітного періоду [7,с.141].

Метод середньозваженої собівартості прийнято застосовувати відносно однорідних запасів при відсутності можливості визначення ідентифікованої собівартості запасів, що вибули.

Метод середньозваженої собівартості показує більші витрати періоду порівняно з методом ФІФО, тому він є більш вигідним для підприємства.

Зазначений метод передбачає віднесення на витрати купівельної вартості списаних на собівартість продукції товарно-матеріальних цінностей за середньозваженою ціною.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Метод середньозваженої собівартості дуже зручний для підприємств, що мають велику номенклатуру запасів з вартістю, що постійно змінюється. При списанні запасів по кожній однорідній групі визначається середня (середньозважена) вартість одиниці запасу шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці на сумарну кількість запасів на початок місяця й отриманих у звітному місяці.

Метод середньозваженої собівартості виробничих запасів дає більш об'єктивну оцінку, наявності й руху виробничих запасів, однак не забезпечує достатній контроль за правильністю їхнього списання на витрати виробництва.

Застосування даного методу розглянемо на прикладі.

У процесі А було виготовлено і передано для подальшої обробки 5000 одиниць продукції, а 1500 одиниць залишилися необробленими на кінець місяця.

Оскільки матеріали були цілком використані, а операції обробки здійснено тільки на 41.1%, загальна кількість еквівалентних одиниць становитиме:

6500 – для прямих матеріальних витрат

5500 – для прямої зарплати та загальновиробничих витрат (табл. 2.2.1) [7,с.141].

Незавершене виробництво на початок місяця та витрати, здійснені за місяць, становлять загальні витрати на обробку.

Виходячи з цього можна визначити собівартість еквівалентної одиниці продукції (табл. 2.2.1) [7,с.141].

Таблиця 2.2.1. Розрахунок середньозваженої собівартості еквівалентної одиниці продукції ( процес А) [7,с.141].

показник	Прямі матеріали	Пряма З/П	Загальновиробничі витрати	Загалом
1. еквівалент продукції, одиниць
Готова продукція	5000	5000	5000	–
Залишок на кінець періоду (1500од.):
100%	1500
41.1%		500	500
Разом	6500	5500	5500
2. Виробничі витрати, грн.
Незавершене виробництво на початок періоду	1104	126	252	1482
Витрати за місяць	12000	7200	14400	33600
Разом	13104	7326	14652	35082
3. Собівартість еквівалентної одиниці	2,016	1,332	2,664	6,012

Розрахована таким чином собівартість одиниці продукції становить 6,012 грн. Звідси собівартість напівфабрикатів, переведених з процесу А у процес Б дорівнює: 5000*6,012=30060 грн. [7,с.141].

В свою чергу, незавершене виробництво на кінець місяця матиме таку оцінку:

Прямі матеріали 1500*100%*2,016=3024

Пряма заробітна плата 1500*41,1%*1,332=821,178

Загальновиробничі витрати 1500*41,1*2,664=1642,356

Разом 5487,534

Аналогічно здійснюється розрахунок для процесу Б (табл. 2.2.2). [7,с.141].

Таблиця 2.2.2. Розрахунок середньозваженої собівартості еквівалентної одиниці продукції ( процес Б) [7,с.141].

Показник	Напівфабрикат з процесу А	Прямі матеріали	Пряма заробітна плата	Загальновиробничі витрати	разом
1. еквівалент продукції, одиниць
Готова продукція	5500	5500	5500	5500
Незавершене виробництво на кінець місяця (1000 од.)
100%	500
50%		250	250	250
разом	6000	5750	5750	5750
2. Виробничі витрати,грн.
Незавершене виробництво на початок періоду	6060	1000	318	636	7741
Витрати за місяць	30060	10500	3500	7000	51060
Разом	36120	11500	3818	7636	59074
3. Собівартість еквівалентної од., грн.	6,02	2,00	0,664	1,328	10,012

Собівартість готової продукції дорівнює:

5500*10,012=55066

Оцінка незавершеного виробництва на кінець місяця, грн. :

Напівфабрикат ( з процесу А) 500*100%*6,02=3010

Прямі матеріали 500*50%*2,00=500

Пряма зарплата 500*50%*0,664=166

Загальновиробничі витрати 500*50%*1,328=332

Разом 4008[7,с.141].

Головною перевагою методу середньозваженої є його простота. Якщо розглядати незавершене виробництво на початок періоду як таке, що було понесено протягом поточного періоду, то при калькулюванні собівартості одиниці продукції можна вважати, що всі умовні одиниці продукції належать до однієї категорії. Отже, в цьому випадку процедура калькулювання собівартості одиниці продукції досить спрощена. Головним недоліком цього методу вважається недостатня точність при калькулюванні собівартості одиниці готової продукції і незавершеного виробництва на початок періоду. Якщо показник собівартості одиниці продукції для даного процесу від періоду до періоду залишається відносно стабільним, метод середньозваженої оцінки є достатньо точним. Тим часом, якщо ціни на фактори виробництва з часом суттєво зростають, то при використанні цього методу собівартість одиниці випущеної продукції буде знижено, а незавершеного виробництва на початок періоду – завищено. Якщо необхідно забезпечити більшу точність при калькулюванні собівартості одиниці продукції, компанії варто застосовувати метод FIFO [21,с.230].