Існують такі типи галактоземії:

1. Дефіцит галактозо-1-фосфатурідилтрансферази (класична галактоземія).

2. Дефіцит галактокінази.

3. Дефіцит урідиндіфосфогалактозо-4-єпімерази.

Найбільш частішими клінічними симптомами класичної галактоземії у дітей є:

1. Остра галактоземія

• Недостатнє харчування, блювота, діарея.

• Затримання зросту.

• Жовтяниця, тяжка або тривала; ранній початок захворювання в неонатальному віку, перевага некон’югированого білірубіну у крові.

• Порушення функції печінки - коагулопатія та підвищення активності сироваткових трансаміназ.

• Гіпоглікемія.

• Катаракта.

• Сепсис, причиною якого є Escherichia coli (50%)

2. Хронічна галактоземія

• Порушення розвитку, особливо мови.

• Порушення травлення після вживання лактози.

• Відсутність функції або гіпофункції яєчника

Галактоземія I – дефіцит галактозо-1-фосфатурідилтрансферази.

Ген локалізований на навколоцентромерній ділянці 2-ий хромосоми.

Клініка: поразка ЦНС, печінки, зору.

При повній відсутності – з перших днів життя з виражених диспептичних розладів – блювота, порушення стільця, зменшення маси тіла й ознак інтоксикації.

Жовтяниця через підвищення білірубіна. При відсутності лікування наростає інтоксикація, з’являється гепатолієнальний синдром з порушенням функції печінки.

Поразка ЦНС у виді прогресуючої затримки психомоторного розвитку, дифузної м’язової гіпотонії.

У перші півроку формується катаракта за рахунок нагромадження в кришталику цукрового спирту – галактіолу, що володіє гидрофильністю і приводить до розриву зонулярних волокон.

У дівчинок і жінок порушується функції яєчників, тому що галактоза впливає на вироблення ФСГ.

Атипичні форми галактоземії, зв’язані з дефіцитом галактозо-1-фосфатурідилтранферази.

H. Beutler et al (1965 р.) описали особливий генетичний варіант галактоземії в частини хворих із проміжним рівнем ферменту, що не є гетерозиготами за класичною галактоземєю. Цей тип названий галактоземиєю Дуарте. У гетерозигот з цією патологією визначається 75 % нормальної активності ферменту. У гомозигот, незважаючи на функціональну аномалію ферменту, клінічних проявів ні, і вони виявляються лише при скринингі. Іноді може бути тимчасова катаракта.

Інший тип недостатності галактозо-1-фосфатурідилтрансферази названий негритянським варіантом.

Він описаний у 1965 – 1967 р. L. Baker, W. Mеllman et al.

При цьому варіанті особливості галактози зв’язані з розвитком альтернативних шляхів обміну.

У гетерозигот з негритянським типом галактоземії визначається майже нормальна активність у клітках білої крові і знижена – в еритроцитах.

У гомозигот при відсутності ферменту в еритроцитах, у клітках печінки і кишечнику активність ферменту складає близько 10% від норми.

Клінічні прояви незначні: ознак поразки ЦНС ні, поразка печінки виявляється лише при спеціальному обстеженні. Катаракта розвивається в більш пізні форми.

Описано й інші варіанти дефіциту галактозо-1-фосфатурідилтрансферази.

II. Дефіцит галактокінази (галактоземія II).

Ген локалізований на 17 q 23-25. В Італії (M. Magnani, 1982 ) частота гетерозигот 1:310. Передбачається зв’язок пресинильних катаракт із цією недостатністю.

У гомозигот за дефіцитом галактокінази природжена катаракта є єдиним симптомом захворювання і хворі виявляються лише в процесі масового скринингу. У пробандів можлива РВ.

Дефіцит галактозенимерази – галактоземія III.

Урідиндифосфо-галактоз-4-епімераза каталізує перетворення УДФ-галактози й УДФ-глюкози.

Ген галактоепімерази локалізований на хромосомі 1р 32-р ter. Частота цього типу в Японії складає 1:23000. При галактоземії ІІІ типу активність ферменту знижена в клітках крові і нормальна в печінці, фібробластах і активованих лімфоцитах.

Рівень галактози в крові хворих підвищений, що дозволяє виявити їх при масовому скринінгі, але клінічні прояви звичайно відсутні.

Але описані випадки і з яскравою клінічною картиною класичної галактоземії.

Лабораторна діагностика: галактозурія, протеінурія, гипераміноацидурія, порушення функції проб печінки. Підвищення трансаміназной активності. Позитивна тимолова проба. Підвищено рівень білірубіна. Можливо гіпопротеінемія і гіпоальбумінемія.

Рівень глюкози в крові знижений; галактози підвищений більш 100 мг%. Визначення активності ензиму галактозо-1-фосфатурідилтрансферази підтверджує діагноз. Скринінг за допомогою методу Гатрі, уточнення – ТСХ на силікагелі, визначення активності ферментів в еритроцитах і біопсированих тканинах. Скринінг у Москві в 1976, частота 1:16242. В даний час цей масовий скринінг вважається недоцільним через невисоку частоту складності інтерпретації великої кількості помилково позитивних результатів. Більш виправданий селективний скринінг.

Передбачається (але в багатьох випадках це не доведено), що підвищення концентрації деяких метаболітів у галактозі приводить к появі симптомів галактоземії.

Галактозо-1-фосфат:

• нирковий синдром Фанконі;

• гепатоцелюлярна хвороба;

• Зниження тривалості життя еритроцитів, та як результат, виникнення непрямої гіпербілірубінемії;

Галактитол (дульцитол):

• катаракти;

• хибна пухлина головного мозку;

Невідомий метаболіт:

• недостатність функції яєчників;

• затримання розумового розвитку або порушення пізнавальної функції;

• атаксія, дистонія, нейродегенеративні захворювання.

Деякі спеціалісти вважають, що порушення синтезу глюкоконюгатів з участю УДФ-галактози також може грати роль у патогенезі захворювання, але достатніх експериментальних доведень цьому немає.

Лікування: низколактозна дієта, не утримуюча молока і молочних продуктів. Низколактозні енпіти на основі соєвого чи мигдального молока. Тривалість лікування невідома. Протягом перших 3 років дотримання дієти обов’язково. З віком нестерпність галактози зменшується, тому що підвищується активність урідиндифосфогал-пірофосфорилази, що активує побічні шляхи перетворення галактози. Деякі лікарські препарати активують цей фермент- проїстерон і тестостерон, але їхнє застосування обмежене.

Крім дієти включаються препарати, що активують ЦНС, судинні засоби, гепатопротектори, антиоксиданти. Лікування проводиться під контролем змісту галактози в крові і сечі і галактозо-1-фосфату в еритроцитах. Оперативне лікування на тлі дієтичної корекції.

Діти хворі класичною галактоземією, які з народження отримають лікування у вигляді дієти, не утримаючої галактози, як правило не має тяжких ускладнень. Однак, у більшості хворих дівчат спостерігається недостатність яєчників, яка може бути результатом порушення їх розвитку у пренатальному періоду. Незважаючи на строге дотримання безалкагольної дієти, іноді у дітей шкільного віку виникає і прогресує тяжке захворювання ЦНС (атаксія, дистонія, тремор), крім цього, часто виникають неврологічні розлади, такі як слабка пам’ять, порушення мови.