Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кл-ция ІІ сем ЛС.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
174.59 Кб
Скачать

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

  1. Препарати наперстянки (Digitalis): дигітоксин (кардитоксин, дигіфтон, кардигін), дигоксин (ланікор, диланацин, ланоксин), целанід (ізоланід, ланатозид С), кордигіт, лантозид.

  1. Препарати конвалії (Convallaria): корглікон, настойка кон­валії.

  1. Препарати горицвіту весняного (Adonis Vernalis): настій тра­ви горицвіту, адонізид, адоніс-бром.

  1. Препарати строфанту (Strophanthus): строфантин, строфантидину ацетат.

  2. Препарати жовтушника сірого (Erysimum): кардіовален.

  3. Препарати морської цибулі (Scilla marina): кліфт (талусин), мепросциларин

Три групи сг:

а) препарати короткої дії (строфан­тин, корглікон);

б) препарати середньої тривалості дії (дигоксин, целанід, адонізид);

в) препарати тривалої дії (дигітоксин)

Особливості роботи з препаратами:

  • серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, тому їх призначають під суворим контролем лікаря, за схемою: спочатку проводять початкову дигіталізацію (насичення організму препаратами), потім призначають підтримувальну терапію.

Підтримувальна доза як правило у 4—5 ра­зів менша за дозу початкової дигіталізації;

  • серцеві глікозиди в ампулах вводять виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули розчиняють у 10—20мл ізотонічного розчину;

дітям молодшого віку призначають строфантин, корглікон, дигоксин, а старшого - дигітоксин.

внутрішньом'язове введення дигоксину, целаніду, строфантину - бо­люче, небезпечне розвитком некрозів

  • строфантин вводять внутрішньовенно протягом 5~7 хв ( швидке введення- шок) Вводять 1 раз, рідко 2 рази на добу;

  • серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокаторами кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічними за­собами, препаратами калію, кальцію, заліза, місцевими анестетиками, аміназином, резерпіном;

  • при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) посилю­ється їх токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необхідне призначення препаратів калію.

добутамін не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами, особливо з лужними розчинами. Якщо при введенні через спільний катетер з іншими препаратами розчин стає мут­ним, це свідчить про несумісність добутаміну з цими засобами

  • добутамін та амринон після розведення можна зберігати не більше 24 год

Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії

  1. Мембраностабілізувальні препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін), аймалін, мексилетин

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан), атенолол, метопролол (егілок, метокард, корвілол), надолол, фенбутолол, піндолол (віскен), талінолол (корданум), атенолол

  1. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори): аміодарон (кордарон).

4. Антагоністи кальцію ( блокатори кальцієвих каналів): верапаміл (ізоптин, фіноптин),галоптин, амлодипін (акридипін, норвакс, нормоди-пін, калчек, кадилопін), фелодипін (фелодип ), ніфедипін (коринфар, адалат, ніфекард), лацидипін, дилтіазем (алтіазем ,кардил), цинаризин (стугерон)