58.Охарак.Роль моп у регулювані ств

МОП є однією з найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919р. у складі Ліги націй для сприяння соціальному прогресу, установлення і підтримання соціальної злагоди. З 1946 р. МОП функціонує як спеціалізована установа ООН.

Зараз МОП налічує більше 180 країн-членів, сприяє дотриманню прав людини, гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу через запровадження та контроль за дотриманням міжнародних стандартів праці, технічне співробітництво.

Головними цілями МОП відповідно до її статуту виступають:-захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу;-боротьба з безробіттям;-встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю;-захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві;-регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення та ін.Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі основні завдання:

- розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

- створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій з метою здійснення відповідної політики;

- технічне співробітництво - допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем;

- захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т.п. );

- боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня працівників, розвиток соціального забезпечення;

- розробка програм покращення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення довкілля;

- розробка заходів для захисту найбільш уразливих груп працівників: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, працівників-мігрантів.

Зарубiжний досвiд СП, суч його форми, тенденцii розвитку. СП в розвинутих краiнах виконують 2 осн функцii: забезпечує соц-ну злагоду в краiна та сприяє досягненню окремих угод в конкретних галузях. Укладання угод здiйснюeться вiдповiдно до норм Рекомендацii МОП 1951 р. Принципи СП в краiнах Заходу є пiдтримка та змiцнення ринковоi конкур-i, вiдмова вiд монополiзму та вирiшення соц-х проблем прямим державним або приватним контролем над ринком. Але головна роль у пiдприємцiв i профспiлок. Уряд лише iх iнiцiатор, органiзатор, посередник, консультант. Можна виокремити такi форми: консультацii, переговори, укладання колективних договорiв та угод (генеральна угода, галузева угода,регiональна угода), спiльне розв’язання колективних трудових спорiв, органiзацiя примирних процедур, участь у роботi органiв СП, розгляд та вирiшення претензiй та розбiжностей, контроль за виконанням спiльних домовленостей. Iснують й iншi форми, зокрема на виробничому рiвнi – участь працiв-в в управлiннi вир-м, у корпоративних правових дiях (розподiл прибуткiв, доходiв вiд власностi тощо), в управлiннi коштами обов’язкового соц-го страхування та соц-го забезпечення. Тенденцiя до централiзацii переговорiв на нацiональному або галузевому рiвнi, яка вiдзначалась на поч. 80-х ХХ ст пiд впливом спiлок пiдпр-в, тепер виразно не виявляється пiд впливом профспiлок (на рiвнi пiд-ва профспiлкам вдається досягти бiльшоi гарантii в оплатi працi, нiж при укладаннi нацiональноi або галузевоi угоди).