Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори екзамен ПРАЦЯ усі.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.12.2018
Размер:
580.61 Кб
Скачать

44. Визначте природну норму безробіття.

Природне безробіття— це частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП. Даний рівень безробіття не пов'язаний з динамікою економічного зростання. Він залежить від природних причин, таких як: плинність кадрів, міграція, демографічних факторів. Вважається, що природній рівень безробіття складає 4-5 % від загальної кількості робочої сили. Це мінімальний рівень безробіття у суспільстві,що неможливо зменшити і який відповідає повній зайнятості. Цей рівень зростає в розвинених країнах, дає більше працівникам економічної свободи. На сьогодні природна норма безробіття коливається в різних країнах 3-7%.

45. Поясніть сутність закону Оукена.

Різниця між потенційним ВВП Y* і фактичним Yf утворює кон'юктурний розрив (розрив ВВП), аналіз якого в 1960-ті роки провів американський економіст Оукен. На основі емпіричних даних він виявив стійкий зв'язок між величиною циклічного безробіття та кон'юктурним розривом: u - u* = (г(Y* - Yf))/Y*

Закон Оукена: в ситуації, коли фактичний рівень безробіття перевищує її природний рівень на 1%, відставання обсягу ВНП становить 2,5%. Наявність кон'юктурного безробіття свідчить про неповне використання виробничих можливостей країни. Економічні і соціальні наслідки кон'юктурного безробіття:

- відповідно до закону Оукена відбувається відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях;

- відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення;

- під час кон'юктурного безробіття - через тривалі періоди бездіяльності - втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення.

46. Розкрийте суть соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини – це сукупність економічних, соціально-психологічних, адміністративних та правових методів і норм, спрямованих на включення робочої сили в процес праці та її відтворення на основі ринкових механізмів – попиту, пропозиції, ринкової ціни. Соціально-трудові відносини – це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками та роботодавцями в умовах ринкової економіки, націлених на забезпечення високого рівня та якості життя людини, колективу й суспільства в цілому.

Соціально-трудові відносини як система мають дві форми існування:

перша – фактично соціально-трудові відносини, які функціонують на об’єктивному та суб’єктивному рівнях;

друга – соціально-трудові відносини, які відображають проекцію соціально-трудових відносин на інституціональний, законодавчий та нормотворчий рівні.

47. Охарактеризуйте елементи соціально-трудових відносин.

Комплексна характеристика соціально-трудових відносин передбачає з’ясування сутності таких категорій, як сторона, суб’єкт, предмет відносин у соціально-трудовій сфері, їхніх типів та рівнів тощо. У сукупності ці елементи та відносини, що їх відображають, утворюють систему соціально- трудових відносин.

Провідними складовими системи соціально-трудових відносин є їх сторони і суб’єкти. І сторонами, і суб’єктами соціально-трудових відносин називають найманих працівників, роботодавців і державу. Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що сторони соціально-трудових відносин є носіями первинного права у цих відносинах, а суб’єкти можуть володіти як первинними, так і делегованими первинними носіями правами. Кількість сторін соціально-трудових відносин не може бути більшою трьох (наймані працівники, роботодавці і держава), тоді як число суб’єктів цих відносин може бути більшим за рахунок носіїв делегованих прав(об’єднань найманих працівників і роботодавців, їхніх представницьких органів, різних державних органів та інше).За рівнями регулювання соціально-трудові відносини можна розподілити на :національний (макроекономічний), галузевий, територіальний (регіональний), виробничий (мікроекономічний).