8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.

Як відомо, пропозиція — це уза¬гальнюючий термін, що описує поведінку потенційних і фактичних продавців товару. При цьому визначаються обсяг, шкала та крива пропозиції. Обсяг пропозиції — це кількість товару, який продавці бажають продати за певний час.

Насамперед зауважимо, що можливі два погляди — вузький та широкий — щодо визначення попиту та пропозиції на ринку праці. При вузькому погляді обсяг попиту становлять вільні ро¬бочі місця. Отже, і обсяг пропозиції зводиться до незайнятого населення і, ймовірно, до того, яке заявило про своє бажання працювати, тобто до безробітних, зареєстрованих у відповідних службах. При широкому погляді обсяг попиту становлять усі наявні робочі місця (діючі та знову створені), а обсяг пропозиції в поточному періоді — вся наявна наймана робоча сила, тобто все повністю та частково зайняте і незайняте населення на рин¬ку праці.

Виходячи з попереднього матеріалу, можна зробити висновок, що індивідуальний продавець (найманий працівник) пропонує на ринку праці:

кількість робочих годин на тиждень, місяць, рік, протягом яких індивід бажає працювати, перебуваючи на ринку праці (Т);

інтенсивність праці, яку людина проявляє в процесі виробництва продуктів (Е);

рівень здібностей, підготовки (загальної, професійної) та досвід індивіда (ТS).

Іншими словами, індивідуальний продавець наринку праці про¬понує свою робочу силу певної якості на певний робочий час з пев¬ною інтенсивністю використання.

Отже, індивідуальну пропозицію на ринку праці можна виразити такою формулою:

Sі = Ті Еі ТSі.

Зауважимо, що в економічних дослідженнях третій складовій пропозиції приділяється основна увага, а марксистська теорія саме її називає індивідуальною робочою силою.

На суспільному рівні розглядається сукупна пропозиція, обсяг якої можна виразити формулою:

Sс = ∑Ті Еі ТSi

Якщо скористатися середніми величинами складових індиві¬дуальної пропозиції на ринку праці, формула набирає вигляду

Sс = ∑Nj Dcj ,

де Nj - чисельність індивідів j-тої професійно-кваліфікаційної групи; Dcj — середня величина обсягу пропозиції в j-тій професійно-квалі¬фікаційній групі.

Оскільки статистика не бере до уваги складові індивідуальної пропозиції і оперує тільки значеннями чисельності індивідів, то формула для статистичних досліджень набирає вигляду:

Sс = ∑ Nj

У сучасній літературі цей обсяг пропозиції називають сукупною найманою робочою силою, що визначається як кількість людей, які працюють або бажають працювати за плату в різних типах ринків праці, класифікацію яких наведено у передньому розділі.

9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.

Відомо, що робоча сила — це сукупність фізичних і духовних якостей, якими володіють організм, жива особа і які вони викорис¬товують кожного разу, коли виробляють будь-які споживчі вартості. У зарубіжній літературі зустрічається також поняття «людський капітал», яке визначає міру втіленої в людині здатності приносити доход і включає в себе природжені здібності й талант, а також освіту і набуту кваліфікацію.

Отже, кожна людина може запропонувати на ринку не лише ро¬бочий час та певну інтенсивність праці, а й свої здібності певної якості, яка залежить від: віку, статі, фізичного здоров'я, рівня за¬гальної освіти, рівня професійної освіти, віросповідання тощо. Серед зазначених факторів якості робочої сили є такі, на які людина не може впливати (вік, стать тощо), і такі, які дають людині мож¬ливість вибору. До останніх насамперед відносять рівень загальної та професійної освіти.

Спочатку зауважимо, що працівники з вищим рівнем освіти в країнах з цивілізованим ринком робочої сили мають у середньому і більш високі доходи. На рис. 3.8 добре видно, як величина доходів змінюється залежно від віку та освіти. Малюнок ілюструє два осно¬вних факти. По-перше, за винятком наймолодших, працівники заро¬бляють у середньому тим більше, чим вищий рівень їхньої освіти. По-друге, ступінь крутизни кривих найвищий для молодих людей, особливо на графіках, що відповідають більш високому рівню освіти. З віком залежності набирають більш пологого виду, а деякі навіть спадають, наближаючись до пенсійного віку. При цьому варто зауважити, що графік на мал. 2.8 показує доходи людей різного віку в певному році. Він не ілюструє доходи однієї людини протя¬гом усього трудового життя.

З попереднього виникає питання: чому взагалі більш освічені люди мають отримувати вищу заробітну плату? Існує щонайменше дві відповіді. По-перше, ці дані відбивають той факт, що загалом у людей з більшими здібностями вищим є і рівень доходів. По-друге, можливо, школа сприяє набуттю спеціальних навичок, таких як вміння читати, писати, рахувати, і нарешті, формує звичку до праці. Тобто наявність у людини освіти є ознакою здібностей, які важко або й неможливо виміряти безпосередньо.

Диплом про освіту є «сигналом», що претендент на робоче місце здатний добре виконувати деякі речі, які можуть бути корисними в роботі, а саме: своєчасно приходити на роботу і домагатись постав¬леної мети. Хороші оцінки в дипломі свідчать про здатність до кон¬курентної боротьби, позакласна діяльність — про здатність спів¬робітничати з іншими. Тобто існує думка, яку висловлюють послідовники теорії «людського капіталу», що освіта формує робочу силу, яка стає більш кваліфікованою і більш продуктивною. Те саме можна сказати і про охорону здоров'я. На думку послідовників те¬орії «людського капіталу», існує ланцюжок гіпотетичного зв'язку: інвестиції в людський капітал (витрати на освіту) викликають збільшення продуктивності праці працівників, що породжує вищі ставки заробітної плати і вищий загальний розмір заробітку. Ця ду¬мка дуже важлива для розробки державної економічної політики. Якщо теорія «людського капіталу» правильна, тоді додаткові витра¬ти на освіту і перепідготовку працівників з низьким рівнем доходу треба вважати ефективним заходом зниження рівня бідності й зме¬ншення нерівності в доходах.

Наявні дані свідчать, що освіта є не лише «сигналом», вона реаль¬но підвищує продуктивність. Проте на практиці дуже важко точно ви¬значити межі, в яких освіта сприяє підвищенню продуктивності.