- •Визначте поняття “ринкової економічної системи”. Охарактеризуйте місце ринку праці в структурі ринкової економічної системи, умови винекнення і ефективного функціонування.
- •Дайте визначення ринку праці як відкритої соціально-економічної підсистеми. Особливості, етапи формування, типи та недоліки ринку праці в Україні.
- •Охарактеризуйте населення як суб‘єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили.
- •Структура і розміщення населення України. Охарактеризуйте загальну демографічну ситуацію на Україні
- •7. Управління відтворенням трудових ресурсівна макро та мікрорівнях.
- •8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.
- •9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.
- •10. Баланс трудових ресурсів в Україні. Схема балансу трудових ресурсів, зміст, зведені та специфічні показники.
- •11. Охарактеризуйте типи і показники відтворення населення, особливості відтворення на Україні. Типи відтворення населення
- •Показники відтворення населення
- •Населення України, його вікова та статева структура, природний і механічний рух
- •12.Охарактеризуйте режими відтворення населення. Коефіціент-нетто і –брутто відтворення населення. Режим відтворення населення
- •13. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця.
- •14. Концепція повної, примусової, добровільної зайнятості. Принципи державної політики зайнятості.
- •Основні принципи державної політики зайнятості населення:
- •15. Трудова активність: поняття і показники.
- •16. Трудова мобільність: поняття, показники, чинники
- •17. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці.
- •Характеристики масштабу міграції:
- •Показники рівнів міграції:
- •18. Зайнятість як форма трудової активності і задоволення пропозиції робочої сили
- •19. Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття.
- •20. Приховане безробіття: причини винекнення, соціально-економічні наслідки, методи виміру та шляхи подолання.
- •23. Показники і методи виміру продуктивності.
- •24. Програми управління продуктивністю.
- •25. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів, доходи домашніх господарств, грошові та натуральні доходи.
- •28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
- •37.Особливості розрахунків зі стипендіатами.
- •29. Почасова форма оплати праці та її системи. Умови їх використання. Відрядна форма оплати праці та її системи.
- •30. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці.
- •38. Зміст Генеральної тарифної угоди. Регулювання заробітної плати на галузевому, регіональному рівні та на рівні підприємства. Зміст тарифної угоди на рівні підприємства.
- •39. Дати визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерстава.
- •40. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства в україні.
- •42. Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
- •45. Поняття та принципи соціального захисту населення.
- •46. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •47. Методи аналізу використання трудових ресурсів.
- •50. Фонд оплати праці. Планування фонду заробітної плати за нормативами. Аналіз використання фонду оплати праці. Ефективність використання коштів на оплату праці.
28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
Організації заробітної плати властиві певні принципи: 1. Оплата праці найманого працівника залежно від його особистого вкладу, кількості і якості витраченої праці. Кількість праці вимірюється тривалістю робочого часу в годинах, днях або обсягом затрат праці в одиницю часу. 2. Надання самостійності підприємствам у виборі форм і систем оплати праці і визначенні її розміру. 3. Складніша, кваліфікованіша праця оплачується вище за просту, малокваліфіковану. Це сприяє не тільки зростанню продуктивності праці, а й заінтересованості працівників у підвищенні кваліфікації. 4. Стимулювання підвищення технічного й організаційного рівня виробництва, зниження собівартості й підвищення якості продукції. 5. Посилення соціального захисту працівників. Головною вимогою до організації заробітної плати на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зниженні її затрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів діяльності підприємства. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їхні представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їхні представницькі органи; працівники. Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці. а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації; б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
37.Особливості розрахунків зі стипендіатами.
На підставі пп. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) стипендія відноситься до доходу, який не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у разі, якщо він виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту в сумі, яка не перевищує розміру, протягом 2011 року - 1320 грн.
Сума перевищення над 1320 грн. підлягає оподаткуванню під час нарахування (виплати) такої стипендії за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу, а саме 15% (17%). При цьому учбовий заклад, який надає стипендію, виступає податковим агентом, тобто саме він утримує з такої суми податок на доходи фізичних осіб та перераховує його до бюджету.