- •Визначте поняття “ринкової економічної системи”. Охарактеризуйте місце ринку праці в структурі ринкової економічної системи, умови винекнення і ефективного функціонування.
- •Дайте визначення ринку праці як відкритої соціально-економічної підсистеми. Особливості, етапи формування, типи та недоліки ринку праці в Україні.
- •Охарактеризуйте населення як суб‘єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили.
- •Структура і розміщення населення України. Охарактеризуйте загальну демографічну ситуацію на Україні
- •7. Управління відтворенням трудових ресурсівна макро та мікрорівнях.
- •8. Індивідуальна пропозиція на ринку праці та сукупна пропозиція на ринку праці.
- •9. Пропозиція якості робочої сили, залежність доходів від освіти.
- •10. Баланс трудових ресурсів в Україні. Схема балансу трудових ресурсів, зміст, зведені та специфічні показники.
- •11. Охарактеризуйте типи і показники відтворення населення, особливості відтворення на Україні. Типи відтворення населення
- •Показники відтворення населення
- •Населення України, його вікова та статева структура, природний і механічний рух
- •12.Охарактеризуйте режими відтворення населення. Коефіціент-нетто і –брутто відтворення населення. Режим відтворення населення
- •13. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця.
- •14. Концепція повної, примусової, добровільної зайнятості. Принципи державної політики зайнятості.
- •Основні принципи державної політики зайнятості населення:
- •15. Трудова активність: поняття і показники.
- •16. Трудова мобільність: поняття, показники, чинники
- •17. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці.
- •Характеристики масштабу міграції:
- •Показники рівнів міграції:
- •18. Зайнятість як форма трудової активності і задоволення пропозиції робочої сили
- •19. Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття.
- •20. Приховане безробіття: причини винекнення, соціально-економічні наслідки, методи виміру та шляхи подолання.
- •23. Показники і методи виміру продуктивності.
- •24. Програми управління продуктивністю.
- •25. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів, доходи домашніх господарств, грошові та натуральні доходи.
- •28. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати праці і її елементи.
- •37.Особливості розрахунків зі стипендіатами.
- •29. Почасова форма оплати праці та її системи. Умови їх використання. Відрядна форма оплати праці та її системи.
- •30. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці.
- •38. Зміст Генеральної тарифної угоди. Регулювання заробітної плати на галузевому, регіональному рівні та на рівні підприємства. Зміст тарифної угоди на рівні підприємства.
- •39. Дати визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерстава.
- •40. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства в україні.
- •42. Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
- •45. Поняття та принципи соціального захисту населення.
- •46. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •47. Методи аналізу використання трудових ресурсів.
- •50. Фонд оплати праці. Планування фонду заробітної плати за нормативами. Аналіз використання фонду оплати праці. Ефективність використання коштів на оплату праці.
15. Трудова активність: поняття і показники.
Трудова активність – прагнення працездатної особи застосувати на практиці наявні знання та досвід, одержуючи за це винагороду в натуральній або грошовій формі. Особа, що виявляє таке бажання, є носієм трудової (економічної) активності.
Така трактовка в цілому відповідає міжнародним підходам та на відміну від поширеного в минулому серед вітчизняних дослідників визначення трудової активності залишає поза увагою якісні її характеристики, зокрема інтенсивність праці.
Раніше у вітчизняній літратурі трудова активність ототожнювалась з характеристиками інтенсивності, творчого ставлення до праці, тобто категорія мала більшою мірою атрибутивні, якіні показники.
Трудова активність може бути потенційною, яка відповідає прагненням працездатної особи працювати за винагороду, і реалізованою, яка фактично є зайнятістю. Потенційна трудова активність є головним чинником формуваня робочої сили, а реалізована – її зайнятості (рис.5.1). Таким чином, співвідношення між потенційною і реалізованою трудовою активністю досить певно і обєктивно характеризує ситуацію на ринку праці.
Показники трудової активності
Головним статистичним виміром трудової активності є її рівень (t), що розраовується як відношення чисельного трудоактивного населення (L) до його загльної кількості (S): t=. Рівні трудової активності розраховуються щодо населення старше певного віку (як правило, 16 або 18 років), населення працездатного віку або всього населення регіону. Перші два коефіцієнти називаються спеціальними, третій – загальним. Зрозуміло, що в кожному випадку чисельник дробу має бути відповідним до знаменника, тобто використовується чисельність трудоактивного населення старше певного віку, працездатного віку або без вікових обмежень.
Більш детальну інформацію можна одержати, спираючись на розрахунки статево-вікових рівнів трудової активності: диференційовано щодо жінок і чоловіків за 5-річними віковими коефіцієнтами. У такому випадку, як правило, ряд статево-вікових коефіцієнтів доповнюється стандартизованими показниками, причому за стандартне населення приймається або середня по країні фактична структура населення, або та, що використовується в міжнародній статистиці як європейський або світовий стандарт.
Стандартизовані коефіцієнти мають узагальнюючий характер і водночас вони еліміновані від впливу структурних факторів, тобто особливостей статево-вікового складу населення. Це дає можливість виконувати конкретний порівняльній аналіз рівнів трудової активності різних країн, що мають істотні відмінності, наприклад, у рівнях постаріння населення; інша можливість – порівняння трудової активності чоловіків і жінок, міських та сільских мешканців, населення тієї ж самою країни за різні періоди часу. Стандартизовані коефіцієнти визначаються виключно статево віковими рівнями трудової активності.