7. Управління відтворенням трудових ресурсівна макро та мікрорівнях.

Методи управління - це способи впливу суб'єкта управління на колективи та окремих працівників для досягнення певних цілей. Розрізняють методи управління та методи процесів управління. Методи управління характеризують завершений акт впливу на об'єкт управління. Розрізняють також методи прямого та опосередкованого впливу, формальні та неформальні. Економічні методи управління трудовими ресурсами Економічними називають методи управління, що ґрунтуються на врахуванні особистих і колективних економічних інтересів і відповідальності. Такі методи часом звуть економічно заохочувальними. Вони мають за мету економічне зацікавлення окремих суб'єктів у розвитку різноманітних напрямків формування та використання ресурсів праці. Вплив на трудові ресурси здійснюється через систему цін, процентної ставки, посадових окладів, доплат, кредитів, податків, вільного підприємництва, планів економічного розвитку. Ці методи базуються на дії економічних законів, передусім закону попиту і пропозиції, і можуть мати прямі або непрямі форми впливу. Правові методи управління трудовими ресурсами Правовий метод управління трудовими ресурсами базується на правовому і нормативному забезпеченні системи управління трудовими ресурсами, тобто на дії чинних законодавчих актів. Усі дії суб'єктів управління мають регулюватися лише правовими нормами. Жодне розпорядження, ухвала, інструкція тощо не будуть дійсними, якщо документ не відповідає чинному законодавству.Метою правового забезпечення управління трудовими ресурсами є створення єдиної законодавчої системи, якою повинні керуватися усі суб'єкти в системі державного управління ресурсами праці. Основою всіх законодавчих актів України є Конституція України - Основний Закон. Відповідно до Основного Закону пріоритетним соціальним правом громадян є право на працю. Адміністративно-організаційні методи управління трудовими ресурсами Адміністративно-організаційними методами називають методи, що спираються на принципи єдиноначальності та відносини влади й підпорядкованості між ієрархічними рівнями системи управління. Ці методи досить різноманітні і містять декілька способів адміністративного впливу: організаційний вплив - через штатний розклад, положення про відділи, посадові інструкції, організацію робочих місць, устав підприємства, правила трудового розпорядку; розпорядчий - через накази, розпорядження, укази, інструкції; матеріальна відповідальність та покарання; дисциплінарна та адміністративна відповідальність. Адміністративні методи управління трудовими ресурсами здійснюються на макрорівні шляхом прийняття законів та законодавчих актів Верховною Радою України, нормативних актів уряду (декретів, постанов), видання указів Президента України, а також розробки механізму їх реалізації і контролю. Соціально-психологічні методи управління трудовими ресурсами базується на соціальній та психологічній мотивації діяльності індивідів і колективів. Соціальна мотивація спирається на різноманітні соціальні інтереси: професійні, освітні, національні, моральні, сімейні. Психологічна мотивація передбачає цілеспрямований вплив на розум, почуття, психіку людини (колективу) завдяки вихованню, переконуванню, навіюванню (повчанню), наслідуванню (впливу особистим прикладом), спонуканню, залученню, примушуванню. Це дуже делікатні засоби впливу на людей, тож користуватися ними слід обережно, професійно. В управлінні трудовими ресурсами соціально-психологічні методи використовуються, наприклад, у доборі кадрів до різних управлінських структур, для мотивації праці, заохочення безробітних до зміни професій, посадового статусу, перенавчання, участі у громадських роботах тощо. Соціально-психологічні методи здебільшого використовуються у поєднанні з економічними.