- •Основи політології
- •Відповідальний редактор:
- •Розділ 1. Предмет і методологія науки про політику
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Історія політичної думки
- •2.1. Політична думка давнього світу та середньовіччя
- •2. 2. Політичні вчення доби відродження та просвітництва
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Історія політичної думки україни
- •3.1. Політична думка київської держави
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Політична система суспільства
- •4.1. Основні теорії політичної системи
- •Теорія політичної системи д. Істона
- •Теорія політичної системи г. Алмонда
- •Теорія політичної системи к. Дойча
- •4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Механізм функціонування політичної системи
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної україни
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •5.1. Концепції влади
- •5. 2. Ознаки та функції політичної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Політичний режим
- •6.1. Поняття та сутність політичного режиму
- •6. 2. Типологія політичних режимів
- •6. 3. Характерні риси та особливості тоталітарного, авторитарного, демократичного політичних режимів
- •6. 4. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •7.1. Поняття демократії
- •7. 2. Безпосередня та представницька форми демократії
- •7.3. Основні цінності сучасної демократії
- •7. 4. Основні ознаки демократичної організації суспільства та критерії демократичності
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 8. Держава як основний політичний інститут
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8. 2. Форми державного правління і державного устрою
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Політичні партії та партійні системи
- •9. 1. Історичні етапи формування, сутність та функції політичних партій
- •9. 2. Типологія політичних партій
- •9. 3. Сутність та різновиди партійних систем
- •9. 4. Сучасні тенденції формування партійної системи в україні
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10. Громадянське суспільство
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10. 2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10. 3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній україні
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Політична культура: підходи та визначення
- •11. 1. Розвиток суспільства та становлення політичної культури
- •11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
- •Моделі і типи політичної культури
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •12.2. Політична соціалізація особистості
- •12.3. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •12.4. Особистість політичного лідера в політичному процесі
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 13. Технології політичної діяльності
- •13.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •13. 2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •13. 3. Політичні технології та антитехнології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Розділ 14. Міжнародна політика
- •14.1. Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •14. 2. Зовнішня політика держав
- •14. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •14. 4. Зовнішня політика україни: інтереси і пріоритети
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Основні поняття та категорії
- •Основи політології
Список рекомендованої літератури
-
Андреев С. С. Политические системы и политическая организация // Социально-полит. журнал. - 1992. - № 1.
-
Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. - Київ, 2003.
-
Белов Г. А. Политическая система // Кентавр. - 1995. - № 2.
-
Борисов В. К. Теория политических систем. - М., 1999.
-
Гавришенко І. Політична система суспільства // Політологічні читання. - 1993. - № 1.
-
Журавський В. Політична система України: особливості, фактори, чинники права // Віче. - 2000. - № 2.
-
Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні від тоталітаризму до демократії // Віче. - 1997. - № 1.
-
Крисаченко В. С., Власюк О. С. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / За ред. В. С. Крисаченко. - К.: НІСД, 2003.
-
Каменская Г. В., Радионов А. М. Политические системи современности. - М.: Омега, 1999.
10.Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: Навч. посібник / За ред. Ф. М. Рудича. - К.: Парлам. вид-во, 2002.
11.Пушкарева Г. В. Политическая система: синергетический подход // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. - 2001. - № 6.
12.Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти? Учеб пособие. - К.: Довіра, 1999.
13.Смирнов В. Политические и экономические преобразования в России и Украине. - М.: "Три квадрата", 2003.
14.Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001 р.р. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
15.Якушик В. Політична система та політичний режим (Україна посткомуністична) // Політична думка. - 1993. - № 1.
Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
5.1. Концепції влади
Центральне місце у політиці посідає влада. Проблема влади завжди була найбільш загадковою та цікавою і займала важливе місце в історії політичної думки та політичної теорії сучасності.
Уявлення про політичну владу трансформувалося в часі. Давньогрецький філософ Арістотель у своїх працях намагався осмислити, що є влада, та охарактеризував "добрі" форми правління державою, за яких виключена можливість корисливого використання влади.
Владу політичну та владу державну ототожнювали. Арістотель писав: "Існує така влада, у силу якої людина панує над людьми собі подібними та вільними. Цю владу ми називаємо владою державною".
Висловлену думку обгрунтував та розвинув Н. Макіавеллі, він обгрунтував суть та соціальну природу політичної влади як державної.
Т. Гоббс розвинув уявлення про політичну владу та її зверхність у житті суспільства. Державна влада – "особа або зібрання, волі якої підкоряються усі інші." Благо народу – найвищий закон держави. Влада – це сила, хто не має сили, той не має влади.
Ключове поняття вчення Д. Лока про владу – trust, коли парламент і уряд застосовують політичну владу як довірені особи народу і цю довіру можуть втратити. На цій тезі базується теорія про поділ влади.
"Головний засіб політики – насильство", тому М.Вебер визначив владу як можливість індивіда здійснювати свою волю всупереч опору інших незалежно від підстав цієї можливості. М. Вебер не відійшов від розуміння влади як насильства та володарювання, проте вони повинні базуватися на легітимності.
У політичній теорії сучасності відбувається низка "внутрішніх" та "зовнішніх" розмежовувань на формальну сферу політичної влади та на реальну практику (структуру держави та економічну систему).
Складність та багатоаспектність такого явища, як влада, обумовлюють існування її різноманітних концепцій.
В основі наданої класифікації лежить теза польського політолога Є. Вятра.
1. Біхевіористська концепція влади (Г. Лассуел, Дж. Кетлін, Ф. Гегель). Влада як особливий тип поведінки, за якого одні люди командують іншими, а інші їм підкоряються. Запропонували три "моделі" політичного процесу: силову, ринкову, ігрову:
а)"силова модель" – "воля до влади";
б)"ринкова модель" – "влада продається й купується";
в)"ігрова модель" – "політика – це театр та поле гри".
2. Психологічна концепція влади (З. Фрейд, К. Юнг). Влада – це поведінка реальних індивідів, витоки влади коріняться у свідомості та підсвідомості людей. Прагнення до влади, і особливо оволодіння нею, виконують функції суб'єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності.
3. Системна концепція влади. Існування та продукування влади залежить не від індивідуальних відносин до суспільства, а від соціальної системи. Три підходи:
а) макропідхід (Т. Парсонс, Д. Істон) – влада є способом організації, посередником у політичній системі, умовою її виживання, засобом прийняття рішень і розподілу цінностей;
б) мезопідхід (М. Кроз’є, Н. Луман) – влада аналізується у співвідношенні з підсистемами суспільства, з його організаційними структурами, влада як засіб соціального спілкування, що дозволяє регулювати групові конфлікти і забезпечує інтеграцію суспільства;
в) мікропідхід (Т. Кларк, М. Роджерс) – влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи.
4. Телеологічна (Б. Рассел). Влада – це здатність досягти поставленої мети, отримання намічених результатів.
5. Структурно-функціональна. Влада як особливий вид відносин між підлеглими і керівниками. Суспільство має ієрархію, яка диференціює управлінські та виконавські ролі.
6. Реляціоністська. Влада як відносини між особами, за яких один з них впливає на іншого. Три підходи до трактування влади:
а) "опору" (Д. Картрайт, Дж. Френч) – психологічний акцент у системі владних відносин;
б) "обміну ресурсами" (П. Блау, Д. Хіксон) – соціологічний акцент;
в) "розподіл зон впливу" (Д. Ронг) – політичний акцент.
7. Інструменталістська концепція влади. Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства і примусу.
-
Конфліктна концепція влади. Влада як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.
-
Марксистська концепція влади (К. Маркс, Ф. Енгельс). Влада носить класовий характер, існують відносини панування та підкорення. Головне місце в системі соціальної влади посідає державна влада.
У сучасній вітчизняній політичній науці влада також стала об'єктом дослідження. Це пов'язано з потребою політичних змін у владній структурі життя, розбудові правової держави та розвитком самої політичної науки.
У соціальній системі особливе місце посідає політична влада. Політична влада – здатність і можливість здійснювати певний вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та їх об'єднання за допомогою будь-яких засобів – волі, авторитету, права, насильства тощо.
На цій підставі можемо з'ясувати особливості політичної влади:
1. Представництво політичним суб’єктом інтересів соціальної спільноти, яку він представляє.
2. Інституціональна особливість, тобто розв’язання політичним суб'єктом проблем суспільства, коли він вступає у взаємодію з іншими політичними суб'єктами.
3. Політична діяльність – здатність знайти способи розв’язання соціальних проблем.
У сучасній політологічній літературі виділяють три аспекти влади: директивний, функціональний та комунікативний. Як виявляються ці аспекти, ми побачимо далі.