4.4. Політична система сучасної україни

Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов'язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством. Україна обрала демократичний тип політичної системи. Сьогодні в нашій державі відбувається активний процес становлення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту президентської влади, поділі політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.

З точки зору особливостей загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:

• відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т. ч. й усередині державного механізму;

• система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;

• молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;

• централізована, з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;

• система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;

• перехідна від закритої до відкритої;

• система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.

Із огляду на особливості політичної природи існуючої в Україні системи політичних інститутів, політична система країни характеризується як:

• перехідна від неправового до правового типу;

• легітимна для більшості населення;

• перехідна до втілення консенсусної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості реалізації на практиці суто конфронтаційної моделі);

• миролюбна, неагресивна;

• позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;

• система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня і якості добробуту усіх основних верств населення, але зберігає елементи "соціальної держави";

• світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);

• етатизована (одержавлена);

• система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

• система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" та ін.

Основними напрямками формування і розвитку нової політичної системи України є:

• побудова демократичної, соціальної, правової держави;

• утвердження громадянського суспільства;

• подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;

• зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства й особи;

• удосконалення діяльності засобів масової інформації.

Запитання та навчальні завдання

1. Розкрийте сутність поняття «політична система».

1. Охарактеризуйте теорію політичної системи Г. Алмонда.

2. У чому полягає сутність теорії політичної системи К. Дойча?

4. Назвіть основні положення теорії політичної системи Д. Істона.

4. З яких компонентів складається структура політичної системи?

6. Назвіть і охарактеризуйте функції політичної системи суспільства.

6. Які підсистеми політичної системи ви знаєте?

6. Що входить в інституційну підсистему?

7. Які типи політичних систем ви знаєте?

10. Від чого залежить стабільність політичної системи?

11. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в різні історичні епохи і в різних країнах?

12. Як співвідносяться і взаємодіють держава, політична система і громадянське суспільство?

13. Проаналізуйте взаємозв'язок чинників стабілізації та дестабілізації політичних систем.

14. Порівняйте умови функціонування політичних інститутів у різних типах політичних систем.

15. Які чинники впливають на формування політичної системи в сучасній Україні?