- •Основи політології
- •Відповідальний редактор:
- •Розділ 1. Предмет і методологія науки про політику
- •1.1. Політика як суспільне явище
- •Політологія як наука й навчальна дисципліна
- •1.3. Методи та функції політології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Історія політичної думки
- •2.1. Політична думка давнього світу та середньовіччя
- •2. 2. Політичні вчення доби відродження та просвітництва
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Історія політичної думки україни
- •3.1. Політична думка київської держави
- •3.2. Політична думка козацько-гетьманського періоду
- •3.3. Політична думка нової доби
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Політична система суспільства
- •4.1. Основні теорії політичної системи
- •Теорія політичної системи д. Істона
- •Теорія політичної системи г. Алмонда
- •Теорія політичної системи к. Дойча
- •4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Механізм функціонування політичної системи
- •4.3. Типи політичних систем
- •4.4. Політична система сучасної україни
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Політична влада та механізм її функціонування
- •5.1. Концепції влади
- •5. 2. Ознаки та функції політичної влади
- •5.3. Структура влади
- •5.4. Механізм реалізації влади
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Політичний режим
- •6.1. Поняття та сутність політичного режиму
- •6. 2. Типологія політичних режимів
- •6. 3. Характерні риси та особливості тоталітарного, авторитарного, демократичного політичних режимів
- •6. 4. Політичний режим в україні, його риси та особливості
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Демократія як форма організації політичного життя
- •7.1. Поняття демократії
- •7. 2. Безпосередня та представницька форми демократії
- •7.3. Основні цінності сучасної демократії
- •7. 4. Основні ознаки демократичної організації суспільства та критерії демократичності
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 8. Держава як основний політичний інститут
- •8.1. Виникнення і сутність держави
- •8. 2. Форми державного правління і державного устрою
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Політичні партії та партійні системи
- •9. 1. Історичні етапи формування, сутність та функції політичних партій
- •9. 2. Типологія політичних партій
- •9. 3. Сутність та різновиди партійних систем
- •9. 4. Сучасні тенденції формування партійної системи в україні
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10. Громадянське суспільство
- •10.1. Розвиток концепції громадянського суспільства в класичній суспільно-політичній теорії
- •10. 2. Сутність та структура громадянського суспільства
- •10. 3. Проблеми розвитку громадянського суспільства в сучасній україні
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Політична культура: підходи та визначення
- •11. 1. Розвиток суспільства та становлення політичної культури
- •11. 2. Структура, функції й основні рівні політичної культури
- •Моделі і типи політичної культури
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •12.2. Політична соціалізація особистості
- •12.3. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •12.4. Особистість політичного лідера в політичному процесі
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 13. Технології політичної діяльності
- •13.1. Сутність і особливості політичних технологій
- •13. 2. Структура технологій політичної діяльності, способи їх створення
- •13. 3. Політичні технології та антитехнології
- •Запитання та навчальні завдання
- •Розділ 14. Міжнародна політика
- •14.1. Міжнародні відносини й міжнародна політика
- •14. 2. Зовнішня політика держав
- •14. 3. Політичні технології в міждержавних відносинах
- •14. 4. Зовнішня політика україни: інтереси і пріоритети
- •Запитання та навчальні завдання
- •Список рекомендованої літера тури
- •Основні поняття та категорії
- •Основи політології
4.2 Структура, функції та механізм функціонування політичної системи
Політична система складається із взаємозалежних підсистем, що взаємозалежні одна від іншої і забезпечують функціонування публічної влади. Різні дослідники називають різну кількість таких підсистем. Однак за функціональною ознакою можна виділити певні підсистеми.
Інституціональна містить у собі державу, політичні партії, соціально-економічні та громадські організації і відносини між ними, які в сукупності утворюють політичну організацію суспільства. Центральне місце в цій підсистемі належить державі.
Нормативна підсистема містить у собі правові, політичні, моральні норми і цінності, традиції, звичаї. Через них політична система впливає на діяльність інститутів, поведінку громадян.
Функціональна підсистема – це методи політичної діяльності, засоби здійснення влади. Вона складає основу політичного режиму (згода, примус, насильство, авторитет).
Комунікативна – містить у собі усі форми політичної взаємодії як усередині системи (наприклад, між інститутами держави і політичними партіями), так і з політичними системами інших держав.
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані та забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабільності системи, розглядаються як дисфункція.
Одна із загальновизнаних класифікацій функцій політичної системи була представлена Г. Алмондом і Дж. Пауеллом. Вони виділили за значущістю ті функції, кожна з яких задовольняє визначену потребу системи, а всі разом вони забезпечують «збереження системи через її зміну».
Збереження підтримки існуючої моделі політичної системи здійснюється за допомогою функції політичної соціалізації. Політична соціалізація являє собою процес придбання політичних знань, вірувань, почуттів, цінностей, властивих тому суспільству, у якому живе людина.
Залучення індивіда до політичних цінностей, впровадження прийнятих у суспільстві стандартів політичної поведінки, лояльне ставлення до інститутів влади забезпечує підтримку існуючої моделі політичної системи. Стабільність політичної системи досягається в тому випадку, якщо її функціонування ґрунтується на принципах, що відповідають політичній культурі суспільства. Так, американська політична культура заснована на низці міфів, ідеалів і уявлень, що визнаються більшістю населення країни, незважаючи на релігійні й расові розбіжності. Серед них – ставлення до своєї країни як до богообраної, що надає людині унікальну можливість для самореалізації, орієнтація на явний успіх, що дає впевненість у тому, що вирватися з убогості й досягти багатства можна, тільки покладаючись на свої здібності.
Життєздатність системи забезпечується її здатністю адаптуватися до навколишнього середовища, її можливостями. Функція адаптації може здійснюватися за допомогою політичного рекрутування - підготовки і добору суб'єктів влади (лідерів, еліт), здатних знаходити найбільш ефективні шляхи вирішення актуальних проблем і пропонувати їх суспільству.
Не менш важлива функція реагування. Завдяки цій функції політична система відповідає на імпульси, сигнали, що йдуть ззовні або зсередини неї. Високорозвинена здатність до реагування дозволяє системі швидко адаптуватися до мінливих умов функціонування. Особливо це важливо тоді, коли з'являються нові вимоги груп, партій, ігнорування яких може призвести до дезінтеграцї й розпаду суспільства.
Політична система здатна ефективно реагувати на виникаючі вимоги за наявності в ній ресурсів. Ці ресурси вона черпає з внутрішнього чи зовнішнього економічного, природного середовища. Дана функція називається екстракціонною. Отримані ресурси необхідно розподілити так, щоб забезпечити інтеграцію і згоду інтересів різних груп усередині суспільства. Отже, розподіл політичною системою благ, послуг і статусів складає зміст її дистрибутивної (розподільчої) функції.
Нарешті, політична система здійснює вплив на суспільство за допомогою керування, координації поведінки індивідів і груп. Управлінські дії політичної системи виражають сутність регулюючої функції. Вона реалізується шляхом запровадження норм і правил, на основі яких взаємодіють індивіди, групи, а також за рахунок застосування адміністративних та інших заходів по відношенню до порушників правил.