- •1.Переміщення, швидкість, прискорення
- •5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.
- •Робота змінної сили.
- •Кінетична та потенціальна енергії. Енергія пружно деформованого тіла.
- •Закон збереження енергії в механіці. Консервативні та дисипативні системи.
- •Поняття абсолютно твердого тіла. Обертання твердого тіла навкруги нерухомої осі, його момент інерції. 13.Кінетична енергія обертаючогося твердого тіла.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •14.Закон збереження моменту імпульсу для системи тіл.
- •16. Гравітаційне поле та його напруженість. Поняття потенціалу та його градієнт.(16.03лекция)
- •17. Застосування законів збереження до пружного та непружного удару.
- •18.Термодинамічний та молекулярно-кінетичний методи вивчення тіл. Термодинамічні параметри.
- •19.Поняття ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •20.Середня енергія молекули. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури.
- •21.Рівняння стану ідеального газу. Суміші газів.
- •Максвелівський розподіл молекул за швидкостями. Середньостатистичні значення швидкостей руху молекул та їх взаємозв’язок
- •Барометрична формула.
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Термодинаміка. Перший закон термодинаміки
- •1 Термодинамічна система. Внутрішня енергія термодинамічної системи. Робота та кількість теплоти. Перший закон термодинаміки
- •2 Теплоємність тіл. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Адіабатичний процес. Внутрішня енергія та робота в адіабатичному процесі. Рівняння Пуасона
- •29.Робота, яка здійснюється газом в різних процесах.
- •30.Явище переносу в газах: дифузія, теплопровідність (вивести), внутрішнє тертя
- •31.Колові, незворотні та зворотній процеси. Принцип дії теплової та холодильної машин
- •32. Ідеальна теплова машина Карно та її ккд. Абсолютна шкала температур.
- •33.Ентропія.
- •34.Друге начало термодинаміки та його статистичний зміст. Зв'язок ентропії та ймовірності стану.
- •35. Відступ від законів ідеальних газів. Сили тяжіння та відштовхування у реальних газів
- •36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •38. Ефект Джоуля-Томсона. Точка інверсії.
- •39. Зниження газів, роботи Капиці.
- •Характеристика рідинного стану рідини. Поверхневий шар. Поверхневе на тяжіння. Формула Лапласа.
- •Явище змочення. Капілярні явища.
- •Кристалічні та аморфні тіла. Типи кристалічних решіток.
- •Фазові перетворення
- •[Править]Теорема Гаусса для электрической индукции (электрическое смещение)
- •[Править]Теорема Гаусса для магнитной индукции
- •49.]Применение теоремы Гаусса
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной плоскости
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной нити
- •[Править]Следствия из теоремы Гаусса
- •50. Робота сил поля при переміщенні заряду.
- •52. Провідники та діелектрики. Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація орієнтаційна та деформаційна.
- •53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
- •54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
- •55. П’єзоелектричний та електрострикційний ефекти. Сегнетоелектрики.
- •56. Електроємність провідників. Конденсатори.
- •57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
- •58. Сила струму. Вектор густини струму.
- •60. Диференційна форма законів Ома.
- •61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
- •62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
Якщо відокремлений провідник має заряд q, то навколо нього існує електричне поле, потенціал якого на поверхні провідника дорівнює φ, а ємність – С. Збільшимо заряд на величину dq. При перенесенні заряду dq з нескінченності повинна бути здійснена робота рівна . Але потенціал електростатичного поля даного провідника в нескінченності дорівнює нулю (). Тоді
При перенесенні заряду dq з провідника в нескінченність таку ж роботу здійснюють сили електростатичного поля. Отже, при збільшенні заряду провідника на величину dq зростає потенційна енергія поля, тобто . Проінтегрувавши цей вираз, знайдемо потенційну енергію електростатичного поля зарядженого провідника при збільшенні його заряду від нуля до q: . Застосовуючи співвідношення , можна отримати наступні вирази для потенційної енергії W:
Енергія електростатичного поля.
Електричне поле викликає переміщення вільних зарядів і може виконувати роботу, а це значить, що воно має енергію. Енергія електричного поля W задається формулою. де інтегрування проводиться по всьому простору. Відповідно, густина енергії електричного поля дається формулою . Енергія електричного поля системи заряджених провідників із зарядами qi дорівнює , де - потенціали провідників.
58. Сила струму. Вектор густини струму.
Величина називається силою струму, і відповідає кількості заряду (Δq), переміщеному через перетин провідника за час Δt. У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Якщо за кожен проміжок часу Δt заряд Δq однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним. У випадку, коли ці величина змінні, силу струму описують так: . Такий струм називають змінним.
Для класичної системи заряджених частинок із зарядом ℮ безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS, перпендикулярну напрямку середньої швидкості v частинок визначається так: , де — заряд частинок, — швидкість руху частинок, а n — їх кількість в одиниці об`єму. Сила струму dI через площадку dS визначається співвідношенням .
Вектор густини струму. У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Відповідно, густина струму вимірюється в . Густина струму визначається, як величина заряду, яка протікає через одиничну площу за одиницю часу. Густина струму — векторна величина, її напрямок визначається напрямком потоку заряду. Вона позначається латинською літерою j .
Сила струму dI через площадку dS визначається співвідношенням , згідно з яким густина електричного струму дорівнює, де риска над символами означає усереднення:
59. Різниця потенціалів, ЕРС і напруга.
Як будь-яке стаціонарне центральне поле, електростатичне поле є потенціальним. Тобто робота поля при переміщенні заряда з однієї точки у іншу не залежить від траєкторії. Потенціал електростатичного поля : (В), де – робота поля при переносі заряду з точки в точку , – потенційна енергія точкового заряду у зовнішньому електростатичному полі. Різниця потенціалів: , потенціал: , де – точка, у якій потенціал дорівнює нулю.
Електроруші́йна си́ла (ЕРС) - кількісна міра роботи сторонніх сил із переміщення заряду, характеристика джерела струму. Для замкненого кола , де - стороння сила.
Якщо праву руку розмістити в полі так, щоб лінії магнітної індукції входили в долоню, відставлений великий палець відповідав би напрямку руху провідника, то витягнуті пальці руки вкажуть напрям індукційного струму в провіднику.
.
Електростатичне поле окремого заряду можна виявити, якщо внести в це поле інший заряд, на який відповідно до закону Кулона буде діяти певна сила. Внесемо в електричне поле, створене зарядом q, точковий позитивний заряд, званий пробним. На цей заряд, за законом Кулона, буде діяти сила . Якщо в одну й ту ж саму точку поміщати різні пробні заряди, то на них будуть діяти різні сили, пропорційні цим зарядам та ця величина є силовою характеристикою електричного поля і називається напруженістю . У векторній формі .