- •Лекція № 1
- •Загальні відомості про асу
- •Економічні і соціальні аспекти впровадження асу, комп'ютеризації і роботизації
- •1.3 Класифікація са, види асу, характеристика асутп
- •Лекція 2
- •2.1 Загальної відомості
- •2.3 Асутп у супервізорному режимі й у режимі безпосереднього цифрового керування
- •2.4 Багаторівневі ієрархічні системи
- •Лекція 3
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Склад і особливості розробки асутп тваринницьких об'єктів
- •Автоматизація готування кормів.
- •3.3 Тенденції розвитку асутп у тваринництві
- •Автоматична ідентифікація тварин.
- •Діагностика маститу
- •Лекція 4
- •4.2 Склад і особливості розробки асутп об'єктів рослинництва
- •4.3 Тенденції розвитку асутп у рослинництві
- •Лекція 5
- •5.1 Дослідження й обгрунтування створення асутп
- •5.2 Стадії і етапи розробки асутп
- •5.1 Дослідження й обгрунтування створення асутп
- •5.2 Стадії та етапи створення асутп
- •Лекція 6
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Архітектура комп'ютера
- •6.3 Основні мікро- і міни еом в асутп
- •Лекція 7
- •7.1 Задачі і методи формалізації
- •7.2 Класифікація моделей асу
- •7.3 Етапи побудови математичної моделі асутп
- •Лекція 8
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Технічне забезпечення
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Технічне забезпечення
- •Лекція 9
- •9.1 Програмне забезпечення
- •9.2 Інформаційне забезпечення
- •9.3 Організаційне забезпечення
- •Лекція 10 Тема Динамічне програмування
- •10.1 Засіб Беллмана
- •10.2 Лінгвістичне забезпечення асутп
- •10.1 Рішення оптимальних задач за допомогою методу динамічного програмування (засіб Белмана).
- •10.2 Лінгвістичне забезпечення асутп
- •Лекція 11
- •11.1 Загальні відомості про роботизацію
- •11.2 Гнучкі автоматизовані системи та виробництва
- •11.1 Загальні відомості про роботизацію
- •Покоління роботів
- •11.2 Гнучкі автоматизовані системи і виробництва
- •Лекція № 12
- •12.2 Дисплеї і принтери
- •12.3 Мовний зв'язок і біопотоки в якості сигналів асутп
- •Лекція 13
- •13.2 Енергозалежні устрої пам'яті
- •13.3 Накопичувачі на магнітних стрічках і дисках
- •Лекція 14
- •14.1 Загальні відомості про сапр
- •14.2 Організація і функціонування арм
- •14.1 Загальні відомості про сапр
- •Недоліки еом
- •Переваги людини
- •Недоліки людини
- •Підсистеми саПр
- •14.2 Організація і функціонування арм
Недоліки еом
1) відсутність фільтрації інформації, тобто відсутні пристрої семантичного добору, а вся інформація повинна бути введена, а потім відбір потрібних даних здійснюється ресурсами комп'ютера;
2) необхідність здійснення трудомістких робіт з упорядкуванням і редагуванням програм, уведенню даних;
3) послідовний вид опрацювання інформації;
4) відсутність асоціативної пам'яті й ієрархічної інформаційної конструкції (спочатку грубий відбір множини, потім точний – за методикою дії людини).
Переваги людини
1) великий обсяг пам'яті мозку (аналог ОЗУ) (1010... 1012 нервових клітин мозку). А за 70 років, при 16 ч. роботи у день, накопичується 109 біт;
2) одночасне опрацювання інформації в багатьох точках мозку. За даними експерименту – у 200 точках. А в екстремальних ситуаціях тренована людина опрацьовує інформацію в 300 (а буває і в 600 )_точках (приймаються ефективні рішення за короткий термін, що потребують опрацювання великих обсягів інформації);
3) досконалі пристрої введення і виводу інформації.
Органи почуттів, основні з який зір і слух, сприймають 105... 109 біт/с. Якби мозок був спроможний сприймати всю цю інформацію, то він незабаром би заповнився непотрібними даними про навколишнє середовище. А мозок фільтрує інформацію в залежності від задачі, що розв'язується в даний момент. Основний орган виводу – мовний. Читаючі автомати і голосовий вивід ЕОМ – поки слабка імітація людських можливостей у цій області;
4) висока економічність і малі габарити мозку. У періоди найбільшої напруженої роботи потужність споживаної мозком енергії не перевищує 25 вт;
5) спроможність самопересування і за допомогою транспортних засобів, самонавчання (використання інформації, метод проб і помилок і т.д.);
6) висока надійність роботи;
7) спроможність реалізації евристичних алгоритмів ( таких, що не мають чіткої формалізації). Як мозок це робить – поки невідомо. Наприклад, людина вільно розуміє текст при перекручуванні (відсутності) до 25% букв, і порівняно добре розуміє зміст при наявності до 40% букв. ЕОМ відмовляється працювати вже при 5...10% перекручених букв.
Недоліки людини
1) мала швидкість роботи мозку. Нейрон спрацьовує за 0,01 с., тобто мозок виконує 100 оп. /с.;
2) стомлюваність людини (наприклад, через 2...3 часу роботи продуктивність падає на 30...40%);
3) мала швидкість введення інформації для довгострокового збереження в мозку (вірші, дати і т.д.);
4) спроможність відриватися і забувати інформацію.
Отже, багато основних недоліків людини є перевагами ЕОМ і навпаки. При цьому застосування обчислювальної техніки необхідно при опрацюванні великих масивів інформації в обмежений час, що і характеризує процес проектування, і автоматизований його варіант -САПР.
Під автоматизованим проектуванням розуміють рішення проектних задач за допомогою ЕОМ. На ранніх стадіях автоматизації проектування обчислювальні машини застосовувалися для рішення окремих задач по алгоритмах, що застосовуються при ручному рішенні. Кожна з задач вирішувалася окремо і для кожної із них компонувалися вихідні дані. Надалі були створені комплекси взаємозалежних задач, що використовують єдиний інформаційний матеріал, у виді бази даних, тобто намітився перехід від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації проектування.
Для забезпечення функціонування САПр у її склад входить ряд підсистем.