
- •Загальна характеристика провідних провідних шкіл та течій економічної думки.
- •2.Сучасні напрямки економічної теорії
- •3.Економічна теорія як база інших економічних наук. Функції.
- •4.Методи пізнання економічних процесів і явищ.
- •6. Взаємозв'язок економічної теорії, економічної політики та господарської практики.
- •8.Ринкові та неринкові типи економічних систем, їх еволюція.
- •10.Місце і роль людини в економічній системі
- •15. Виробництво як суспільний процес.
- •17. Ефективність суспільного виробництва.
- •19. Теорії виникнення і сутності грошей. Функції грошей
- •Сутності грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент
- •Гроші як технічний інструмент обміну товарів.
- •20. Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економці.
- •21. Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •22. Сучасний ринок,його суть та функції.. Основні суб’єкти ринкової економіки.
- •23. Держава як субєкт ринкового господарства
- •Крива попиту
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •29. Конкуренція
- •30. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи.
- •31. Сутність, витоки та види монополізму.
- •32.Сутність капіталу, його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.
- •Капітал, як і будь-яка економічна категорія, має свій речовий зміст та суспільну форму. В їх діалектичній єдності розкривається глибинна сутність цієї категорії.
- •33.Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація.
19. Теорії виникнення і сутності грошей. Функції грошей
Гроші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.
Поява грошей була результатом еволюційного розвитку товарного обміну, проте існують різні концепції їх виникнення:
1) Раціоналістичної концепція (від Арістотеля до XVIII ст): гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Є невірною, бо дослідження А. Сміта, К. Маркса та ін. Довели, що гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин
2) Еволюційна концепція: На найнижчих щаблях економічного розвитку при обміні товарами не завжди вдавалося це зробити, бо товари мали різну споживчу вартість. Тому спочатку функцію грошей виконував той товар, що має найвищу споживну вартість, завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. У міру розвитку товарного виробництва, ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час – це привело до появи монет.
Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей набули поступово настільки важливого значення, що відбулося розмежування природної споживної вартості грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної вартості як грошей — здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задовольняти будь–яку потребу людини, знеособлену абстрактну людську потребу як таку. Врешті–решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.
Сутності грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент
В понятті товарного обміну відображається діалектична єдність товару в його вартісному виразі та грошей, розкривається одне з фундаментальних положень економічної теорії про те, що гроші являють собою специфічний засіб реалізації вартості. Вартість є тією реальною базою, що робить гроші і товар економічно тотожними структурами. Товар обмінюється на гроші, далі гроші — на інший товар завдяки тому, що ці ринкові величини мають спільну основу — вартість.
Гроші як технічний інструмент обміну товарів.
Питання, що характеризують логічний взаємозв'язок понять «вартість товару» — «гроші як загальний вартісний еквівалент», визначають загальноекономічну природу грошей. Вказане призначення грошей виявляється у їхній здатності забезпечити відособлення і реалізацію вартості товару як специфічного економічного відношення, що складається між окремими товаровиробниками і суспільством у цілому. В процесі реального обміну за їх допомогою забезпечується реалізація не лише вартості, а й споживчої вартості товару. У зв'язку з цим важливою складовою ознакою грошей як предмета пізнання є їхня здатність обслуговувати технічний бік обміну — рух споживчих вартостей.
Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:
-
міра вартості; Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна – це вартість товару, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують ідеально
-
засіб обігу; У функції засобу обігу гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів, готівкою або на банківському рахунку
-
засіб нагромадження та утворення скарбів; пов'язана з випаданням грошей зі сфери обігу. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках.
-
засіб платежу; Ця функція грошей пов'язана з кредитом і з відстрочкою оплати. Таку функцію гроші виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при грошових взаєминах з фінансовими органами (податкові платежі, одержання засобів від фінансових органів), а також при погашенні заборгованості по заробітній платі й ін..
-
світові гроші. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі