- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •2.Динамiка основних макроекономiчних показників в Україні.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •6.Особливості е.С. України
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •22. Фіскальна політика держави.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •38. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції за класичною та кейнсіанською моделями. (домалюй графіки сам)
- •39. Аналіз моделі ad-as. (домалюй графіки сам)
- •40. Класична модель макрорівноваги (домалюй графіки сам)
- •41. Кейнсіанська модель макроек. Рівноваги (домалюй графіки сам)
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори (домалюй графіки сам).
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •46. Дефляцій ний розрив
- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні.
- •51. Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут:порівняльний аналіз для України.
- •56.Рівновага ринку товарів та платних послуг. Модель is.
- •57.Рівновага ринку грошей та цінних паперів. Модель lm.
- •58.Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
56.Рівновага ринку товарів та платних послуг. Модель is.
Ринок товарів і платних послуг – це система ек-х відносин між продавцями і покупцями з прив. купівлі-продажу тов. і послуг, які задовільняють споживчий та інвестиційний попит макроекономічних суб”єктів. Розглядаючи проблему рівноваги на цьому ринку будемо мати на увазі, що об”єктом аналізу є закрита нац-на ек-ка, в якій відсутні держ. і витрати та зовнішньоекон-ні зв”язки. Рівновага на ринку т. і п. Встановлюється у разі коли пропозиція заощаджень = інвестиційному попитові: І=S. Відображає рівновагу на ринку товарів і послуг крива Хікса-Хансена. Крива IS відображає залежність між %-ю ставкою й рівнем доходу в нац-й ек-ці за рівноваги на ринку тов. і послуг. Простежується тісна залежність між динамікою %-ї ставки r і доходом У. З підвищенням %-ї ставки рівень доходу в нац-й ек-ці зменшується. Крива IS відображає цю обернену залежність і має від”ємний нахил. Крива IS показує ті комбінації %-ї ставки й рівня доходу, які сумісні з рівновагою на ринку товарів і послуг. Зміни у фіскальній політиці, що збільшують сукупний попит, переміщують криву управо, а ті, що зменшують сукупний попит – уліво. Крива IS вказує ще на такий зв”язок: вищий рівень доходу означає вищий рівень заощаджень, що відповідно передбачає нижчу рівноважну %-ну ставку. У результаті крива IS має від”ємний нахил. Отже, її можна тлумачити як таку, що показує %-ну ставку.
57.Рівновага ринку грошей та цінних паперів. Модель lm.
Грошовий ринок – це ринок короткострокових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень %-ї ставки, тобто ціну грошей. Можна виділити 2 основних мотиви попиту на гроші: операційний; спекулятивний. Основою операційного попиту (МД1) є операції купівлі-продажу товарів і послуг. В основі ж спекулятивного попиту перебувають операції з ЦП, іноземною валютою, дорогоцінні метали та ін. (МД2). МД = МД1+ МД2. Пропозицію грошей надає ЦБ, а також КБ (МS): МS= МД. Попит на реальні грошові залишки, тобто кількість грошей, якою люди хочуть володіти, залежить від %-ї ставки, а також від величини доходу, який продукує нац-на ек-ка. Якщо ж рівень доходу високий, то високий і рівень видатків. Іншими словами, що вищий рівень доходу, то більший попит на гроші. За незмінної пропозиції грошей збільшення доходу підвищує %-ну ставку, яка забезпечує рівновагу на ринку грошей. Цю залежність між доходом та рівноважною %-ю ставкою відображає крива LM. В усіх точках цієї кривої попит на гроші = їхній пропозиції. Зменшення пропозиції грошей переміщує криву LM вгору – із положення LM1 у LM2. І навпаки, збільшення пропозиції грошей за державних видатках, пропозиції грошей і податках тощо – визначають ендогенні змінні, передовсім %-ну ставку й дохід (обсяг нац-го виробництва). Модель також дозволяє аналізувати вплив збурень на товарному й грошовому ринках на нац-ну ек-ку. Модель IS-LM пояснює положення й нахил кривої сукупного попиту. Інакше кажучи, вона дає змогу показати, що зі зростанням рівня цін нац-й дохід зменшується. Чинники, що переміщують обсяг випуску. Існує також ускладнена модель “кейнсіан-го хреста”, в якій присутні державні видатки (смот. рис. №2). Модель “кейнсіан-го хреста” використовується для з”ясування впливу бюджетно-податкової політики на обсяг ВВП. РИС №1