22. Фіскальна політика держави.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат. Основні функції фіскальної політики:

1) вплив на стан господарської кон"юнктури.

2) перерозподіл національного доходу.

3) нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Фіскальна політика може здійснюватись у формі:

1) дискреційної ф п.

а) стимулюючої

б) стримуючої

2) недискреційної ф п.

Важливою проблемою теорії і госп. практики є питання співвідношення між степенем втручання держ. у розвиток ек-ки та функціонування ринку як саморегулівного механізму. Уряд кожної країни окрім фінансування вир-ва реалізує також програми соц забезпечення, охор довкілля та ін шляхом перерозподілу доходів між різними сферами ек-ки. Одним із головних інструм впливу держави на ек-ий розвиток є податки,які можна класифікувати за різними озн-ми(прямі,непрямі,загальнодер,місцеві). За ост 10-ччя урядові видатки розвинен країн зросли з 20 до 50% ВВП. Окрім придбання товарів та послуг держава фінан виплати з безробіття,а також цлий ряд соц прорам. Основним джерелом доход держ у розвинених держ є податки. Окрім того уряд одержує доходи від держ часток у різноманітних підп-ах і компаніях у вигляді дивідендів,%.

Держ. бюджет - це найбільший централізований фонд фін. ресурсів, що перебуває у розпорядженні уряду. ДБ є фін планом доходів і витрат держави на рік. Доходи і видатки ДБ - це особливі ек. фонди, на основі яких відбувається перерозподіл створених в ек-ці ресурсів. У разі, коли видатки бюджету перевищує його доходи виникає бюдж. дефіцит. На сьогодняшній день у світі практично не існує країн, у яких не було б бюдж. дефіциту у той чи інший період розвитку. Однак, практика господарського життя доводить, що помірний бюдж. дефіцит (1-2% від ВВП) може використовуватися як інструмент активізації розвитку нац. економ.

Причини виникнення бюдж. деф.:

*здійснення великомаштаб інвестиц проектів

*зростання витрат на військові потреби

*надзвичайні обставини (великі стихійні лиха,техногенні катастрофи)

*циклічний спад вир-ва.

Перші 3 причини викликають структурний дефіцит держ. бюдж.,а останні - циклічний. Структурний дефіцит відображає в цілому виважену економ. політику уряду, спрямовану на стабілізацію та структурну перебудову економіки. Циклічний дефіцит є явищем більш небажаним, ніж структурний, оскільки він відображає неспроможність уряду тримати під контролем фін. ситуацію в країні.

Державний борг - нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансових дефіцитів. Збільшення держ. боргу протягом певного року = дефіцит бюджету.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави своїм власним громадянам. Зовнішній борг - заборгованість держави громадянам та організаціям інших країн.

Активна фінансова політика - діяльність уряду щодо зміни податків і державних витрат з метою стабілізації економіки та досягнення довгострокового економічного зростання.

23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.

Інфляція-процес знецінення грошей, котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою,незабезпеченою матеріальними цінностями.

Джерела інфляції:

*грошова емісія, незабезпечена товарною масою;

*кредитна емісія;

*криза валютно-фінансової системи;

*зростання бюд деф та держ. боргу;

*мілітаризація економіки, оскільки вона є причиною:

1) збільшення видатків бюджету, 2) додаткового поглинання матеріальнх та трудових ресурсів => вилучення їх із сфери вир-ва споживчих товарів, 3) збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості.

*аналогічний вплив незавершеного вир-ва;

*державна монополія;

*монополізм підприємств;

*диспропорції у народному господарстві;

*механізм оподаткування (при збільшенні податку на прибуток проявляється тенденція до зниження обсягів вир-ва);

*інфляція цінової надбавки (підвищення цін з метою компенсувати майбутні збитки, можливі в результаті організаційної перебудови економіки);

Інфляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій пропозиції.