14. Культура Киевской Руси: общая характеристика

Численні джерела свідчать про високий рівень розвитку освіти й літератури за часів Київської Русі. Адже шедеври давньоруської літератури, що вражають і нині, не могли постати на порожньому місці. Тож письменними за княжих часів були не тільки можновладці, а й ремісники та рядові дружинники.

Памятники литературы – Повесть временных лет – летопись, Слово о полку Игореве – лит произведение, Русская правда – свод законов Ярослава Мудрого.

Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі. Збережені часом пам'ятки архітектури княжої доби є оздобою багатьох міст України. У Києві було збудовано найбільший собор держави Софію Київську, Золоті ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів (1019-1037 рр.). Церковь оказывала огромное влияние на культуру Киевской Руси. Наприкінці XIII - на початку XIV ст. виник новий тип оборонних споруд - замки, що були цілком побудовані з каменю або цегли. Вони відзначалися міцними мурами з бійницями для обстрілу. У кількох місцях над стінами здіймалися башти, найвища й найміцніша з яких височіла в центрі. Будівництво таких замків-фортець почалося у Луцьку, Кам'янці, Кременці, Одеську, Хотині та ін.

З-поміж пам'яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення - мозаїки та фрески, якими оздоблювалися храми.

Музичне мистецтво Київської Русі. З давніх часів у східних слов'ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули билини - поеми, присвячені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами. З курсу літератури відомі билини "Ілля Муромець і Соловей-розбійник", "Добриня Нікітич і Змій", "Альоша Попович і Тугарин Змієвич" та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів. У піснях звеличувалися любов до рідної землі, героїзм її захисників, селянська праця, засуджувалися кривда й несправедливість. Розвивалося музичне мистецтво. Серед музичних інструментів були відомі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лютні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створювалися музичні ансамблі, а при церквах - хори. Скоморохи-мандрівники грали на музичних інструментах у святкові дні на торгах міст і сіл. У супроводі музики виступали в походи військові дружини, відбувалися весілля й відзначалися свята.

Историческое значение Киевской Руси. Могучее раннефео-дальное государство средневековой Европы Киевская Русь ускорило экономическое, политическое и культурное развитие восточных славян, способствовало образованию древнерусской народности, отстояло свои земли от вражеских нападений кочевников, а также посягательств феодалов Византии.

15 Архитектура Киевской Руси

До конца X в. на Руси не было монументального каменного зодчества, но существовали богатые традиции деревянного строительства, некоторые формы которого повлияли впоследствии на каменную архитектуру. После принятия христианства начинается возведение каменных храмов, принципы строительства которых были заимствованы из Византии. На Руси получил распространение крестово-купольный тип храма. Внутреннее пространство здания делилось четырьмя массивными столбами, образуя в плане крест. На этих столбах, соединенных попарно арками, возводился «барабан», завершавшийся полусферическим куполом. Вершиной южнорусского зодчества XI в. является Софийский собор в Киеве — огромный пятинефный храм, построенный в 1037—1054гг. греческими и русскими мастерами, В XI в. в Киеве было возведено еще несколько каменных построек, в том числе и светских. Успенская церковь Печерского монастыря положила начало распространению однокупольных храмов.

Вслед за киевской Софией были построены Софийские соборы в Новгороде и Полоцке. Новгородская София (1045—1060) существенно отличается от киевского собора. Она проще, лаконичнее, строже своего оригинала. Первой каменной постройкой была Десятинная церковь, возведенная в Киеве в конце X в. греческими мастерами. Она была разрушена монголо-татарами в 1240 г. Со смертью князя Ярослава в 1054г. строительная деятельность в Киеве не прекратилась, но преемники князя отказались от возведения таких колоссальных многоглавых городских соборов, как Десятинная церковь и София Киевская. С большим рвением они занялись сооружением монастырей, где они отрешались от мирских дел и должны были быть погребены.

Наряду с монастырями на Руси строились храмы - так называемые земельные соборы и соборы придворно-княжеские.

Земельный собор являлся главным храмом того или иного княжества. (При возведении соборов обозначился отход от византийского архитектурного канона. Как правило, это были шестистолпные, трехнефные, трехапсидные, одноглавые крестово-купольные храмы с притвором. Он был необходим для людей, только собирающихся креститься, которых в удаленных от Киева землях было много и которые во время богослужения не должны были находиться в храме.

Функциональная принадлежность придворно-княжеского собора определялась самим его названием. Храм строился на княжеском дворе и соединялся с хоромами князя крытым переходом. При князе Владимире Мономахе начинается бурное строительство на северо-востоке Руси, в Залесье. В результате здесь был создан один из самых прекрасных во всей средневековой Европе художественных ансамблей.