Територіальна експертиза

У науці регіоналістика, особливо в економічній і соціальній географії, пізніше в регіональній економіці, експертні методи досліджень одержали поширення наприкінці 70-х – початку 80-х років. Як новий напрямок, експертиза в теорії і методичному апараті поруч з новими підходами широко використовує і традиційні методи. Це забезпечує своєрідну послідовність у дослідженнях традиційними методами і використанні експертних підходів. Особливістю територіальної експертизи є те, що "як об'єкти експертизи фахівці зазвичай розглядають готові проекти чи будь-які інші рішення, не приділяючи належної уваги експертизі вихідної інформації і теоретичних основ прийняття рішень", у результаті чого помилки тиражуються, а в запропонованій методиці приділяється увага концептуально-понятійному апарату, районуванню, класифікації понятійних дефектів просторової інформації. Ці дефекти дуже часто призводять до великих помилок в оцінюючих розрахунках. Зокрема, можна навести хрестоматійний приклад, коли в 60-і роки в Середній Азії була започаткована спроба вирішити проблеми забезпечення населення м'ясом за рахунок будівництва свинокомплексів. Не були враховані особливості харчування основних проживаючих етносів, у раціоні яких свинина не прийнятна. Тому територіальна експертиза на першому етапі припускає узгодження термінологічного апарата.

Це особливо важливо у випадках експертизи проектів, пов'язаних із природно-господарськими районами, в якій повинні брати участь фахівці різних сфер знань.

Важливою умовою є також урахування принципу неприпустимості застосування роздільно "нероздільних пар" понять. Наприклад, природні умови і ресурси, ЕГП та інфраструктура, ТВК і економічний район. Треба враховувати також низку попередніх умов для проведення експертизи, які доцільно використовувати при проведенні відповідних ігор:

1. Оцінка регіональної компетентності кандидатів для формування групи експертів. Мається на увазі в рамках тестів чи відкритого опитування (бесіди) виявити рівень інформованості майбутнього експерта про район, по якому передбачається проведення експертизи.

2. Виявлення районів-аналогів для підвищення обґрунтованості інформаційного забезпечення прийняття рішень. При цьому він виходить із припущення про наявність просторово-тимчасового континіума, тобто нерозривної пари простору – часу, коли, переміщаючи в просторі, ми можемо змінювати історичний зріз регіонального аналізу. Тобто, у міру віддалення від столичних центрів до периферії чи від районів давньоосвоєних до районів нового освоєння дослідник ніби занурюється в історію одного району, щоб побачити майбутнє іншого району. Треба, однак, враховувати, що історія не терпить абсолютних повторень. "В одну річку не можна увійти двічі". Але в той же час загальні принципи розвитку, скориговані на новий час, допоможуть досліднику зрозуміти і правильно оцінити сучасні і перспективні тенденції розвитку.

3. Визначення причин зародження і можливих варіантів усунення небажаних наслідків різних типів локальних конфліктних ситуацій. Цей напрямок експертних досліджень стає особливо актуальним у рамках нового глобалістичного мислення. Досвід останніх десятиліть свідчить про зростаючу імовірність переростання локальних конфліктів у глобальні. Сценарії розвитку цих місцевих конфліктних ситуацій попри всі їх розходження мають загальні риси:

а) без спеціальних досліджень і тестів на початковому етапі зародження вони мало помітні та тому складно прогнозовані;

б) після латентного етапу розвитку, коли накопичується внутрішня енергія конфлікту, відбувається вибух, що найчастіше має об'ємні характеристики. Це особливо характерно для конфліктів на національному ґрунті, екологічних катастроф, соціально-економічних катаклізмів (наприклад, гіперінфляція);

в) виникнення складної системи наведених ефектів, коли дрібні конфлікти генерують інші дрібні конфлікти, а всі разом вони створюють тло критичної маси вибуху;

г) при запізнюванні реакції на локальні конфлікти (а зазначені особливості роблять це майже неминучим) блокування ситуації стає скрутним, і часто процес завершується тільки з повним руйнуванням (деградацією) усієї господарчо-природної системи не тільки в районі конфлікту, але і далеко за його межами.

Зазначені особливості актуалізують географічну експертизу на сучасному етапі розвитку цивілізації з її наростаючим глобалізмом.

Різновидом географічної експертизи є дві основні її модифікації: еколого-географічна й економіко-географічна.

Еколого-регіональна експертиза припускає кількісно-якісний вимір і оцінку змін природного середовища та природно-ресурсного потенціалу регіонів у результаті функціонування. В основу експертизи покладені уявлення про ресурсну форму виробничо-природних відносин, що дозволяють провести інтегральну оцінку впливів виробництва на природне середовище через мінливість і динаміку природно-ресурсного потенціалу. Фактично йдеться про оцінку збитків, що виникають на стадії вилучення природних ресурсів для виробничих цілей, а потім – на стадії надходження відходів виробництва в навколишнє середовище. У цьому випадку концентрація уваги експертів переводиться від наслідків – забруднення викидами природного середовища – до причин – існуючого технологічного (енерговиробничого циклу) типу ресурсоспоживання. Можливості такого підходу можуть виявитися дуже плідними при розгортанні, навчальних програм з екологізації мислення студентів.

Регіональна експертиза припускає доповнення існуючих методик експертизи територіальних проектів. Вона найбільше застосовується у сфері районного планування, при розробці ТЕО окремих народногосподарських об'єктів. Їхньою особливістю є врахування територіальної ефективності включення нового елемента до структури промислового вузла, ТВК, економічного району, окремого регіону. В основі економіко-географічної експертизи лежить урахування не тільки прямих наслідків від створення чи трансформації об'єктів економічного призначення як для природних, так і для господарських комплексів, але і, що особливо важливо, численних непрямих, найчастіше неочевидних збитків. Наслідки можна виділити і врахувати лише при високому рівні компетентності експерта, тобто за умови здатності сприймати територію як єдиний народногосподарський комплекс.

Розглянутий тут варіант ділової гри "Експертиза" припускає, що учасники гри прослухали повний шкільний курс економічної і соціальної географії України, включаючи регіональний розділ. Ігровий комплекс імітує еколого-географічну експертизу проектів (будівництво ГЕС, АЕС, освоєння нових територій, меліорація, будівництво нових міст, перекидання частини стоку річок тощо).