Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
unix_lab.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
402.94 Кб
Скачать

Порядок виконання роботи

По номеру варіанта вибрати завдання і відповідно до методичних вказівок, за матеріалами рекомендованої літератури і конспекту лекцій виконати завдання і оформити звіт по роботі.

Зміст звіту

  1. Початкові дані і постановка задачі.

  2. Текст програми.

  3. Висновки.

Методичні вказівки

При роботі в мережі за допомогою протоколу TCP\IP комп'ютеру призначається наступні параметри:

Точніше, ви повинні отримати следуючу інформацію:

  • IP адресу вашого комп’ютера;

  • IP адресу мережі;

  • широкомовну IP-адресу;

  • ім’я домену, в який буде включений ваш комп’ютер;

  • маску підмережі;

  • IP адресу маршрутизатора (router);

  • IP адресу сервера імен (DNS-сервера).

Основні команди:

ifconfig параметри конфігурування інтерфейсу мережі

logger формування елементів в системі реєстрації

mkhosts команди створення імен вузлів

netstat зображення стану мережі

ping ip_adr перевірка існування з’єднання

/etc/sysconfig/network – загальна мережева інформація;

/etc/sysconfig/network-scripts – файли настройок і скрипти для роботи з різними типами мережевих приладів і підключень. Наприклад файл /etc/sysconfig/network-scripts/ifcfg-eth0 містить інформацію про настройки мережевої Ethernet-карти з інтерфейсом eth0;

/etc/ppp – інформація протоколу ppp;

/etc/init.d/ – каталог з різними ініціалізаційними скриптами, серед яких скрипти network, firewall і деякі інші відповідають за налагодження мережі в момент загрузки і виключення комп’ютера.

Файл network в форматі shell містить основні настройки мережі: ім’я комп’ютера ы домена, а також маршрутизатор за умовчанням.

NETWORKING=yera.nipponman.ru

DOMAINNAME=nipponman.ru

GATEWAY=192.168.102.1

Каталог /etc/sysconfig/network-scripts містить безліч сценаріїв на всі випадки мережевого життя. У файлі README описане, для чого який сценарій потрібний і що означають поля в кожному з них (часто цей файл зберігається в /usr/share/doc/net-scripts, а не в /etc).

Наприклад, настройка інтерфейсу eth0 міститься у файлі ifcfg-eth0

DEVICE=eth0

BOOTPROTO=static

IPADDR=192.168.102.125

NETMASK=255.255.255.0

NETWORK=192.168.102.0

BROADCAST=192.168.102.255

ONBOOT=yes

У сучасних мережах найчастіше використовується протокол DHCP (Dynamic Host Configure Protocol, протокол динамічної настройки мережевих абонентів). Він має дуже широкі можливості: з сервера можна отримати IP-адресу, мережеву маску і широкомовну адресу, ім'я домена, адреси маршрутизатора і серверів доменних імен, а також велику кількість інших параметрів, аж до не передбачених в DHCP явно, так що їх тип задається звичайним числом, а інтерпретація значення цілком визначається клієнтом. Урізану частину DHCP підтримують «розумні» мережеві пристрої (ті, що забезпечені BOOTROM, тобто ПЗП із завантажувальною програмою). Але повністю обробляти всі поля DHCP уміє спеціальний демон-клієнт. У Linux цей демон називається dhcpcd (DHCP client daemon). Можна перенастроювати ifcfg-eth0 на використання DHCP

DEVICE=eth0

BOOTPROTO=dhcp

NETMASK=255.255.255.0

ONBOOT=yes

Мережеві утиліти

ifconfig

Команда ifconfig використовується для конфігурації мережевих інтерфейсів ядра. Вона використовується на етапі завантаження для настройки інтерфейсів при необхідності. Після цього вона зазвичай використовується тільки при відладці або настройці продуктивності системи.

Якщо аргументи не передані, ifconfig видає інформацію про стан активних інтерфейсів. Якщо вказаний один аргумент інтерфейс, видається інформація тільки про стан цього інтерфейсу; якщо вказаний один аргумент -a, видається інформація про стан всіх інтерфейсів, навіть відключених. Інакше команда конфігурує вказаний інтерфейс.

У виведенні команди по кожному інтерфейсу можна проглянути наступні дані

inet addr:ip_address адреса

Bcast:broadcast_address широкомовні адреси

Mask: network_mask маска підмережі

Інформація по трафіку зберігається в слідуючих рядках

RX packets:receive_packets

errors:0

dropped:0

overruns:0

frame:0

TX packets:transmit_packet

errors:0

dropped:0

overruns:0

carrier:0

collisions:0

txqueuelen:1000

RX packets – число отриманих пакетів

TX packets – число відправлених пакетів

errors – число помилок при прийомі\передачі пакетів

dropped – число відкинутих при прийомі\передачі пакетів

collisions: -число колізій в мережі

RX bytes число отриманих байтів

TX bytes число відправлених байтів

Запустите її без аргументів (або з єдиним аргументом -a ) і ви дізнаєтеся, які параметри встановлені в даний момент для активних мережевих інтерфейсів (зокрема, для мережевої карти).

netstat

Команда netstat показує вміст різних структур даних, пов'язаних з мережею, в різних форматах залежно від вказаних опцій.

Опції

-a Показувати стан всіх сокетів; звичайно сокети, які використовуються серверними процесами, не показуються.

-A Показувати адреси любих блоків протоколу, що управляють, пов'язаних з сокетами; використовується для відладки.

-i Показувати стан автоматично конфігурованих (auto-configured) інтерфейсів. Інтерфейси, статично конфігуровані в системі, але не знайдені під час завантаження, не показуються.

-n Показувати мережеві адреси як числа. netstat звичайно показує адреси як символи. Цю опцію можна використовувати з будь-яким форматом показу.

-r Показати таблиці маршрутизації. При використанні з опцією -s, показує статистику маршрутизації.

-s Показати статистичну інформацію по протоколах. При використанні з опцією -r, показує статистику маршрутизації.

- f сімейство_адрес Обмежити показ статистики або адрес блоків, що управляють, тільки вказаним сімейством_адрес, в якості якого можна указувати: inet Для сімейства адрес AF_INET, або unix Для сімейства адрес AF_UNIX.

-I інтерфейс Виділити інформацію про вказаний інтерфейс в окремий стовбець; за умовчанням (для третьої форми команди) використовується інтерфейс з найбільшим об'ємом переданої інформації з моменту останнього перезавантаження системи. Як інтерфейс можна указувати будь-який з інтерфейсів, перерахованих у файлі конфігурації системи, наприклад emd1 або lo0.

-p ім’я_протоколу Обмежити показ статистики або адрес управляючих блоків тілько протоколом з вказаним іменем_протоколу, наприклад, tcp.

Програма nrtstat дозволяє ознайомитись і з маршрутною таблицею:

netstat -nr

Можливості netstat не обмежуються локальною мережею або автономною системою, за допомогою її можна одержати деяку інформацію про видалені ЕОМ або маршрутизатори. Наприклад:

netstat -r 194.85.112.34

ping

Для перевірки того, чи з’днується ваш комп’ютер с мережею, використовується утиліта ping

ping <опции> адрес

Можна скористатися IP-адресою:

ping 192.168.0.2

або (тут ви одночасно перевіряєте і роботу служби DNS)

ping pc1

Утиліта посилає на задану машину запити по протоколу icmp і чекає відповідей.

В виводі команди відображається слідуюча інформація.

packets transmitted – число відправлених пакетів

received – число прийнятих пакетів

% packet loss – відсоток загублених пакетів

rtt min/avg/max/mdev - мінімальний\середній\максимальний

час відповіді по мережі.

Основні команди мережевої взаємодії

ftp програма передачі файлу

rcmd виконання команд видалених системних оболонок

rcp копіювання видалених файлів

rlogin видалена реєстрація

ruptime зображення стану вузлів локальної мережі

rwho хто зареєструвався у вузлі локальної мережі

slattach підключення до послідовних ліній як від

мережевих інтерфейсів

sldetach відключення від послідовних ліній як від

мережевих інтерфейсів

talk розмова з іншим користувачем

telnet протокол інтерфейсу користувача TELNET

ssh захищений протокол інтерфейсу користувача

mesg обмін повідомленями

mailx відправка і прийом пошти

finger Хто працює в системі.

finger

Формат фикористання:

finger [-l] користувач@мережеве .ім’я.комп’ютера

Хто працює на машині під іменем ipsun.ras.ru :

finger @ws21-01

Як поживає користувач stud на цій машині:

finger -l stud@ws21-01

mesg

Дозвіл (y) або заборона (n) виведення повідомлень від інших користувачів, відправлених за допомогою команд write і talk, на ваш термінал.

Приклади

$ mesg у дозволяє вивід повідомлень.

$ mesg n забороняє вивід повідомлень.

mailx

Ця команда призначена для відправки пошти іншим користувачам і для проглядання одержаних вами листів. Команда mailx є покращеною версією команди mail, доступної в багатьох UNIX-системах.

Параметри

-d Включення налагоджувального режиму

-е Перевірка наявності пошти

-f файл Використання вказаного файлу в якості поштової

скриньки (за умовчанням використовується файл mbox)

-F Використовувати для кожного листа в якості поштової

скриньки файл, назва якого співпадає з першим з

одержувачів листа

-i Ігнорувати перерви

-I Зберігання ідентифікаторів груп новин та статей; цей

параметр використовується разом з параметром -f

-N Ігнорувати заголовки листів

-г адрес Установка вказаної адреси повернення для

вихідних листів

-s тема Відправка листа з вказаною темою, оминаючи

запрошення Subject:

-Т файл Зберігання ідентифікаторів листів і статей у

вказаному файлі

-U Перетворення uucp-адреси в інтернет- адресу

-V Виведення номеру версії програми mailx

Приклади

$ mailx егс Subject:

Ця команда відправляє лист користувачу егс. Після введення команди mailx вам буде запропоновано ввести тему повідомлення і потім текст листа. Закінчивши введення тексту, натисніть клавіші Ctrl-D, і повідомлення буде відправлено.

$ mailx ere < memo

Ця команда відправить користувачу егс зміст текстового файлу memo по електронній пошті.

notify

Повідомлення користувача про прибуття нової пошти. Ця команда доступна не у всіх системах. У деяких системах замість неї використовується команда checkmail.

Параметри

-f файл Використання вказаного файлу в якості поштової

скриньки

-n Заборона повідомлень про отримання нової пошти

-у Дозвіл повідомлень про отримання нової пошти

talk пользователь[@имя_узла] терминал

Обмін повідомленнями з іншим користувачем мережі. При виконанні команди talk екран розбивається навпіл: у верхній частині ви можете вводити свої повідомлення, а в нижній з'являтимуться повідомлення вашого співбесідника. Для завершення діалогу натисніть Ctrl-D.

Параметри

користувач Системний ідентифікатор того користувача, з яким потрібно встановити зв'язок

ім'я_вузла Мережеве ім'я або адреса системи, до якої підключений необхідний користувач. Якщо користувач працює в локальній системі, цей параметр не потрібен

термінал Вказівка терміналу, з яким слід встановити з'єднання. Цей параметр потрібен, якщо користувач увійшов до системи з декількох терміналів

Команда write схожа на команду talk, але призначена для відправки одиночних коротких повідомлень, а не для діалогу.

telnet имя-системы порт

Підключення до видаленої системи з використанням протоколу TELNET. Після підключення до видаленої системи запрошення командного рядка заміниться на запрошення команди telnet (telnet>), і ви зможете вводити команди, що управляють з'єднанням. telnet також підтримує режим безпосереднього введення, в якому символи, що вводяться вами, передаються на видалену систему. Для перемикання між командним режимом і режимом введення використовується символ, що управляє (звичайно Ctrl-] або А).

Параметри

ім'я_системи Мережеве ім'я або адреса видаленої системи

порт Номер порту, використовуваного для підключення до видаленої системи (цей параметр може бути опущений)

wall

Вдправка повідомлення всім користувачам, підключеним до системи. Після введення команди наберіть текст з клавіатури і натисніть Ctrl-D. Ця команда звичайно використовується системним адміністратором для того, щоб попередити користувачів про заплановане перезавантаження системи.

Приклад

$ wall

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Через 5 хвилин система буде перезавантажена

[Ctrl-D]

Ця команда відправить введене повідомлення всім користувачам, підключеним до системи в момент виконання команди.

Write користувач термінал

Відправка повідомлення користувачу , підключеному до системи. Для завершення вводу повідомлення нажміть Ctrl-D.

Приклад

$ write student Привет! [Ctrl-D]

Ця команда відправить повідомлення "Привіт!" користувачу student.

ssh

Використовує протокол SSH.

Служить для взаємодії між видаленими комп'ютерами.

За допомогою цього протоколу можливо залогиніться на видалений комп'ютер або виконати на ньому команди.

При роботі існує клиєнт і сервер.

Клієнти підєднуються до серверу і при успішній авторизації дістають доступ до ресурсів видаленого комп'ютера.

Приклад заходу на видалений комп’ютер

ssh user@remote

де user - ім'я користувача на видаленому комп'ютері

remote ip адреса або доменне ім'я видаленого комп'ютера

Після успішної авторизації робота на видаленій машині відбувається аналогічно роботі за локальною.

Можливо виконати команду на видаленому комп'ютері з виведенням результату на локальний

Приклад

ssh user@remote command

Можлива авторизація на видаленій машині не тільки по паролю, але і на основі ключів. Для цього на клієнті генерується публічний і приватний ключ за допомогою утиліти ssh-keygen. Після цього в директорії ~/.ssh з'являються файли id_rsa.pub - публічнй ключ і id_rsa- приватний ключ. Назви файлів можуть мінятися залежно від алгоритму шифрування.

Публічний копіюється на ssh сервер в файл ~/.ssh/authorized_keys.

Після цього по команді ssh user@remote відбувається логін на видалену машину без запиту пароля.

ftp

Це проста команда, що дозволяє пересилати файли між машинами по протоколу TCP/IP.

ftp host.name

User name (moshkow): ivanov

Passwd:

Видалена машина запитає у вас ваше вхідне ім'я і пароль (під якими ви зареєстровані НА ВИДАЛЕНІЙ машині). Якщо ви на ній не зареєстровані, спробуйте вказати вхідне ім'я "anonymous", а як пароль - своя email-адреса.

Після цього ftp переходить в командний режим. У цьому режимі ви можете "переміщуватися" по каталогах видаленої машини, по каталогах своєї машини, проглядати їх зміст, і забирати файли звідти до себе, або класти їх від себе - туди. ftp> help - говорить саме за себе

ftp> quit - завершити роботу

ftp> bin - встановити режим пересилки бінарних файлів

ftp> cd katalog - переміщатися по каталогам вiддаленої

системи

ftp> ls - видати заголовок вiддаленої системи

ftp> lcd katalog - переміщатися по каталогам локальної

системі

ftp> !dir - видати заголовок локальної системі

ftp> !ls –al - видати заголовок локальної системі

ftp> get file-tam [ file-name-zdes ] - взяти файл звідти

ftp> put file-zdes [ file-name-tam ] - покласти файл туди

Контрольні запитання

  1. Як дізнатись інформацію про мережеві інтерфейси?

  2. Призначення утиліти ping.

  3. Для чого служить протокол SSH?

  4. Де зберігаються мережеві настройки?

  5. Яку інформацію можна отримати з допомогою утиліти netstat?

Література

  1. Робачевский А. М. Операционная система UNIX. СПб.: БХВ-Петербург, 2002. с.: 528 ил.

  2. Водолазский В.В., Колодов А.Н. Путь к Linux. Издание второе, переработанное и дополненное. – М.: Нолидж, 2001. – 560 с. Ил.

  3. Немнюгин С., Чаунин М., Комолкин А. Эффективная работа: Unix – СПб.: Питер, 2001. – 688 с., ил.

  4. Эви Немет, Гарт Снайдер, Скотт Сибасс, Трент Р.Хейн Unix: руководство системного администратора. Пер. с англ. – К.: BHV, 1997, - 832 с.

  5. Д.Н.Колисниченко. Linux Сервер своими руками. – СПб: Наука и Техника, 2002. – 576 стр. с ил.

  6. Габрусєв В.Ю. Використання у навчальному процесі сучасних операційних систем // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. Редкол. – К.: НПУ ім. Драгоманова. – Випуск 5. 2002. – С. 262-270.

  7. Лапінський В.В., Бачинська Н.Я. Габрусєв В.Ю. Основи операційних систем. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 80 с (50%).

  8. Немет Э., Снайдер Г., Сибасс С., Хейн Т. Р., // Н50 UNIX: Руководство системного администратора. Для профессионалов / Пер. с англ. – СПб.: Питер; К.:Издательская група BHV, 2002. – 928 c.: ил.

  9. Армстронг (мл.), Джеймс // А83 Секреты UNIX: 2-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 1072 с.: ил. – Парал. тит. англ.

  10. Олифер В.Г., Олифер Н.А. "Компьютернне сети: технологии, протоколы. Учебник." - Питер, 2000 - 672 с.

  11. www.linuxshop.ru/linuxbegin/article239.html, Сергей Яремчук, Что такое SAMBA?

  12. www.helloworld.ru/texts/comp/os/linux/linux9/SMB-HOWTO.html, LINUX SMB HOWTO.

  13. show.dm.ru/pSeries/usr/share/man/info/ru_RU/a_doc_lib/aixbman/commadmn/nfs_intro.htm#HDRA354C98749, Мережна файлова система NFS.

  14. http://wm-help.net/books-online/print-page/98618/98618.html

  15. http://rk6.bmstu.ru/electronic_book/os/unibase/contents.html

69

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]