- •Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •2. Види державного соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •3.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •4.Види планування заходів з охорони праці.
- •5.Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •6.Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •7.Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •1.За характером отриманих ушкоджень:
- •2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •8.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •9.Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень. Загальні вимоги
- •10.Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності.
- •11. Державний нагляд за охороною праці
- •12. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •14. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •15. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •16.Розслідування нещасних випадків.
- •17. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •18. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції
- •19.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •20.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •23.Аналіз професійного та виробничого ризиків. Мета і методи аналізу.
- •24.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •25.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •26.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •28.Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •29.Галузеві системи управління охороною праці.
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі
- •Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •Забезпечення функціонування та побудова системи управління охороною праці в організації.
- •40.Держгірпромнагляд.
- •41.Напруженість праці
- •44. Державний пожежний нагляд.
- •45. Ефективність функціональної структури система управління охороною праці.
- •46. Опалення
- •47.Страховий ризик і страховий випадок
- •48. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •49. Планування заходів з охорони праці.
- •54.Політика в галузі охорони праці.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •63. Розробка заходів щодо попередження нещасних випадків - головна мета всіх теоретичних та практичних робіт в галузі охорони праці.
- •68. Протипожежні водопостачання
- •70. Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві
- •75. Права працівників служби охорони праці
- •76. Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві — у промисловості чи сільському господарстві.
- •78. Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
- •79. До первинних засобів пожежогасіння належать:
- •80. Рамкова директива 89/391/єес
- •89.Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •88.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •87.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •86.Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
- •85.Види планування та контролю стану охорони праці
- •84.Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •83.Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •82.Розслідування професійних захворювань
- •81.Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
78. Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.
У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:
Територіальні органи державного нагляду;
Органи прокуратури;
Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;
Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;
Вищий за рангом профспілковий орган;
Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.
За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.
До акту спец розслідування додаються такі матеріали:
копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;
протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;
копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;
медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.
У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.
Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.
Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.
79. До первинних засобів пожежогасіння належать:
вогнегасники;
пожежні крани-комплекти, ручні насоси
лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;
ящики з піском, бочки з водою;
азбестові полотнища, повстяні мати та ін.
Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.
Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові.
Залежно від способу транспортування вони бувають: переносні (до 20 кг) та пересувні (до 450 кг).
Залежно від об'єму вогнегасники бувають малолітражні (до 5л), ручні (до 10 л), пересувні (понад 10л).
Вогнегасники маркують буквами, що означає їх вид та цифрами, що визначають їх об'єм.
Найбільш перспективними є порошкові вогнегасники, які застосовують для гасіння лужних металів, ЛЗР і ТР, електрообладнання, що горить під напругою до 1000В, твердих та газоподібних речовин.
Найбільш розповсюдженими є:
ОП-1, ОП-2, ОП-9, ОП-10 — переносні;
ОПА-50, ОПА-100 — пересувні.
Вони відрізняються між собою лише складом порошку та пристроєм для його подачі.
Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння загорянь на машинах, автомобілях і для невеликих об'ємів нафтопродуктів, а також електроустановок під напругою до 1000В.
У корпусі вогнегасника міститься вуглекислий газ у рідкому стані під високим тиском 6мПа (ручні) і 15 мПА (переносні). У горловині балону змонтований спеціальний пусковий пристрій із сифонною трубкою, який приводиться у дію за допомогою вентильного або пістолетного пристрою. Виходячи з балону назовні, зріджений двооксид вуглецю перетворюється на снігоподібну масу за температури - 80?С.
Вибір типу вогнегасника визначається розмірами загоряння і можливих осередків пожеж.