19.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно, передане йому у власність іншими власниками.

Майно, що передається Фонду соціального страхування від нещасних випадків для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.

20.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.

5.1 Параметри повітря робочої зони

5.1.1 В приміщеннях видавництв, де робота пов’язана з нервово-емоційним напруженням, параметри повітря мають бути оптимальними за ГОСТ 12.1.005-88. 5.1.2 Концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщень видавництв не повинні перевищувати гранично-допустимих норм

5.1.3 Працюючі ВТП інтенсифікують аероіонїзацію повітря. Оптимальним в зоні дихання працівника вважається вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5х100 до 5х1000 в 1 см2.

5.2 Освітлення

5.2.1 Освітленість виробничих і побутових приміщень у видавництвах має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення видавництв, за винятком фотолабораторії, мають бути забезпечені природним освітленням. 5.2.2 Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності.

Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах). 5.2 3 При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку). 5.2.4 Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве.

5.2.5 В світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ чи типу ЛХБ, в світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається. Найбільш раціональними для загального освітлення є світильники розсіяного світла. 5.2.6 Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30O. 5.2.7 3 метою обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати так, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрану. 5.2.8 Для зниження пульсацій світлового потоку газорозрядних джерел світла слід використовувати багатолампові люмінесцентні світильники, вмикати лампи в різні фази мережі змінного струму. 5.2.9 В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості. Нерівномірність освітленості на робочому місці допускається не більше 1,3, а в проходах 1,5. 5.2.10 У видавництві має бути організоване своєчасне очищення світильників і заміна перегорілих та застарілих джерел світла. 5.2.11 Віконне скло необхідно чистити від пилу і бруду не менше двох разів на рік. Для очищення вікон необхідно використовувати спеціальні пристрої (пересувні вишки, драбини).

5.3 Шум

5.3.1 Рівень шуму в приміщеннях видавництв не повинен перевищувати

5.3.2 В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму. Будівельно-акустичні заходи: — встановлення підвісних акустичних стель з акустичної плити; — облицювання стін вбирною гіпсовою перфорованою плитою, перфорованими азбестоцементними листами; — покриття підлоги килимовим покриттям; — ізоляція робочих місць деревом (дуб, береза), склом, плексигласом, шкірою, поролоном. Віброакустичні заходи: — встановлення обладнання на прокладки з повстини чи поролону; — встановлення обладнання на гумові чи пружинні віброопори.

5.4 Випромінювання

Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.

. 21.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю).

Вищий нагляд за виконання законів про працю і правив по охороні праці всіма міністерствами і відомствами, підприємствами, установами, організаціями і їх посадовими особами покладається на Генеральну прокуратуру. Крім того, контроль за охороною праці здійснюють і інші органи нагляду. Контроль за охороною праці можна умовно розділити на державний, державний профспілковий, відомчий, профспілковий суспільний, адміністративно-суспільний.

Державний контроль за охороною праці утворюється вищестоящими органами державної влади, в підпорядкуванні яких є спеціалізовані інспекції:

• котлонагляд – здійснює нагляд за судинами, що працюють під тиском понад 0,7 атм (парові казани, балони із стислими і зрідженими газами і тому подібне);

• газовий нагляд – перевіряє правильність ведення робіт по споруді і змісту газопроводів і газового устаткування;

• нагляд за підйомно-транспортним устаткуванням контролює ліфти, підйомники, крани і тому подібне

Інженери-інспектори спеціалізованих інспекцій проводять реєстрацію і технічний огляд підконтрольного ним устаткування, видають дозвіл на його експлуатацію, контролюють дотримання правив і норм по техніці безпеки.

Контроль за охороною праці здійснюють також і спеціалізовані інспекції окремих міністерств:

• Державна інспекція по промисловій енергетиці і енергонагляду здійснює контроль за електробезпекою

• Санітарно-епідеміологічна служба здійснює нагляд за дотриманням гігієнічних норм, санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних правил;

• Інспекція морського і річкового регістрів контролює споруду і безпечну експлуатацію судів і інших плавучих засобів, а також стежить за дотриманням правил судноплавства;

• Державна пожежна служба перевіряє дотримання правил протипожежної безпеки на об'єктах народного господарства.

Державний профспілковий контроль за охороною праці покладений на профспілки, В їх апараті є спеціальні органи, які здійснюють тільки державний контроль за охороною праці. Органами цього виду контролю є технічні інспекції профспілок.

Відомчий контроль проводять міністерства і відомства. Вони контролюють внутрівідомче дотримання законодавства про працю. Для цього створюються спеціальні служби охорони праці у вигляді відділів з апаратом інженерів по охороні праці, санітарних лікарів і інших фахівців.

Профспілковий суспільний контроль здійснюють суспільні інспектора і комісії з охорони праці комітетів профспілок.. Ця комісія контролює дотримання адміністрацією законодавства про працю, бере участь в підготовці і перевірці виконання угоди по охороні праці, вивчає причини виробничого травматизму, професійних захворювань і так далі

Адміністративно-суспільний контроль здійснюється адміністрацією підприємства або організації спільно з профспілковою організацією по схемі оперативного контролю.

22. 22.Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007.

СУОП повинна бути однією з ланок загальної системи управління господарською діяльністю організації. Управління - це система взаємозалежних видів виробничої діяльності людей за допомогою різних інформаційних і технічних засобів для досягнення мети. Будь-яка система формально складається із сукупності елементів, таких як вхід, вихід, об'єкт управління, управляючі дії, інформаційні потоки.

Керуючий орган на основі вхідної інформації (директивних і нормативних документів) виробляє керуючу інформацію, необхідну для постановки завдань або безпосередньо управлінське рішення для реалізації службами, відділами, цехами і т. д. Посадові особи цих виробничих одиниць є суб'єкти господарювання, тобто виконуючий орган. Можливе об'єднання керуючого і виконавчої органів.

СУОП припускає використання стандартів підприємства (СТП), наприклад стандарту за розрахунку коефіцієнта рівня охорони праці, стандартів морального і матеріального стимулювання, проведення адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці та ін.

НАК «Енергетична компанія України» має намір запровадити в акціонерних товариствах, пакети акцій яких передано до статутного фонду компанії, нову систему управління промисловою безпекою та охороною праці, відповідно до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. Зокрема господарським товариствам поставлено завдання передбачити у своїх фінансових планах на 2011 рік заходи із впровадження зазначеної системи.

Система управління промисловою безпекою та охороною праці, заснована на вимогах інтегрованого міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, передбачає комплекс заходів, спрямованих на удосконалення системи управління охороною праці, застосування превентивних заходів з метою запобігання нещасних випадків на підприємствах. Важливим елементом системи OHSAS є ідентифікація небезпеки, оцінка ризиків в охороні праці, підвищення уваги до перевірки робочих місць.

Успішність інтеграції системи OHSAS підтвердив досвід її впровадження на окремих підприємствах електроенергетики приватного сектору, який показав позитивні тенденції до суттєвого покращення стану охорони праці та зниження рівня виробничого травматизму на цих підприємствах.

Аналіз стану охорони праці у господарських товариствах, пакети акцій яких передано до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України», свідчить про зниження рівня виробничого травматизму внаслідок цілеспрямованої роботи. Так, 2010 року загальний рівень травматизму на виробничих підприємствах компанії знизився на 25% у порівнянні з 2009 роком. Водночас наявність випадків зі смертельними наслідками вимагають посиленої роботи щодо охорони здоров'я, навчання персоналу з питань охорони праці та дотримання правил безпеки на виробництві, і це питання залишається пріоритетним у роботі господарських товариств НАК «Енергетична компанія України». У ВАТ «Дніпроенерго» та ВАТ «Донецькобленерго» наразі вже розпочато підготовку до впровадження системи OHSAS.