Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ms_labs

.pdf
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
4.28 Mб
Скачать

3.

 

 

Побудуйте

 

поверхню

z

1

cos3 y

 

 

на

проміжку

x 10; 20

з

 

 

 

 

кроком 2 та y 0; 1

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з кроком 0.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант № 16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2; 2

 

 

1. Побудувати графіки наступних функцій для

і кроку 0.2

в

різних системах координат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

1 x2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

x 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

3 sin2 2x

 

 

 

 

1 x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x 0,1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g 1 cos2 x

 

x 0;

z

 

1

 

 

 

 

,

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 0.

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 1 2x ,

 

 

 

sin 3x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

,

x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Побудуйте в одній системі координат при x 0; 3 , крок 0.1 графіки наступних двох функцій: y 2 sin x cos x та z cos2 x sin 3 x .

3.Побудуйте поверхню z x2 2e0.2 y y2 при x, y 1; 1 , крок 0.2.

Форма звіту

1.Звіт оформляється на одному аркуші формату А4 з обох сторін.

2.На першій сторінці вказують: кафедра, назва роботи, групу. Прізвище та ім’я студента.

3.Вихідні дані, тобто умови задач.

4.Мета роботи.

5.Подаються лише відповідні скриншоти графіків з вказанням номеру завдання.

6.Висновок про те, що отримано в роботі і в чому перевага Ексель.

7.Прізвище та ініціали викладача, який прийняв звіт.

11

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

МАТРИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ ЗАСОБАМИ MS EXCEL

1.Поняття матриці.

На практиці різноманітну інформацію досить часто представляють масивами у формі таблиць, тобто впорядкованих за рядками та стовбцями чисел.

Означення 7.1. Матрицею називають впорядковану таблицю чисел,

розташованих у вигляді m рядків та n стовпців.

,

Матриці позначають великими літерами

A, B , C , та круглими

квадратними

або прямими подвійними

 

дужками. Матриця, яка містить

 

m рядків

та n

стовпців,

називається матрицею розміру m n. Найбільш

поширеними формами представлення матриць є такі:

 

 

a11

a12

a13

a1n

 

 

 

 

 

a12

a22

a23

a2n

 

A a , i 1,m; j 1,n

.

 

A

,

 

 

 

 

 

 

 

 

ij

 

 

am1

am2

 

 

 

 

 

 

 

 

am3 amn

 

 

 

Числа, що складають матрицю називаються її елементами. При двох індексному позначенні елементів матриці перший індекс вказує на номер рядка, а другий індекс – номер стовпця, на перетині яких міститься даний елемент. Так елемент a23 знаходиться на перетині другого рядка і третього стовпця.

Коли m n , матриця називається квадратною, а число m n називається її порядком.

Приклади матриць.

1.

1

2

3

– матриця є прямокутною, має розміри 2 3, причому

A

 

 

 

6

5

4

 

a11 1, a12 2, a13 3, a21 6, a22 5 , a23 4.

12

2.

10

0

 

– квадратна матриця другого порядку.

B

3

4

 

 

 

 

 

Якщо матриця складається з одного рядка, то її називають матрицею-

рядком або вектор-рядком і її розміри становлять

1 n . Матриця, що

складається з одного стовпця, називається матрицею-стовпцем або вектор-

стовпцем. Її розміри становлять

m 1 .

3.

C 1

3

4

5 – матриця-рядок (вектор-рядок) розміром (1 4);

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

4.

D

– матриця-стовпець, (вектор-стовпець) розміру (4 1).

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

Розглянемо матрицю

 

 

 

 

 

a11

a12

a13 a1n

 

 

 

a21

a22

a23

a2n

 

A

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an1

an2

an3 ann

 

 

 

 

Елементи матриці з однаковими індексами рядків і стовпців: a33, , ann утворюють головну діагональ, а елементи a1n , a2( n 1)

, an1 утворюють допоміжну діагональ матриці.

Квадратну матрицю, в якій усі елементи, що лежать поза діагоналлю дорівнюють нулю, називають діагональною матрицею.

a11, a22 , , a3( n 2 ) ,

головною

 

c1

0

0

 

0

 

 

0

c2

0

 

0

 

C

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

cn

Якщо усі числа ci ( i 1,n ) рівні між собою, матрицю називають скалярною.

Діагональну матрицю, в якої усі елементи головної діагоналі дорівнюють одиниці називають одиничною і переважно позначають її через E

13

 

1

0

0

 

0

 

 

0

1

0

 

0

 

E

.

 

 

 

 

0

0

0

 

1

 

 

 

Матриця, в якої усі елементи рівні нулю називається нульовою. Нульові матриці можуть мати різні розміри.

Квадратна матриця називається симетричною, якщо для усіх i та j мають місце рівності aij a ji .

 

 

 

1

0

0

 

0

 

5.

B

 

0

4

0

 

0

– діагональна матриця четвертого порядку;

 

0

0

1

0

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

 

1

 

 

15

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

L

0

15

0

 

– скалярна матриця третього порядку;

 

 

0

0

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

3

 

 

7.

M 1

2

 

2

 

– симетрична матриця 3-го порядку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

 

 

 

 

8.

O

0

0

0

 

– нуль-матриця розміру (3 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Рівність матриць.

 

Означення 7.2. Дві

матриці A aij та B bij називаються рівними

( A B ) , якщо вони мають однакові розміри – однакове число стовпців і рядків, а відповідні елементи рівні між собою: aij bij .

3. Додавання матриць.

Означення 7.3. Сумою двох матриць A aij та B bij однакових

14

розмірів

називається

матриця

C cij

того

ж

розміру,

елементи якої

дорівнюють

 

сумам

 

 

відповідних

елементів

 

 

матриць

доданків:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C A B, cij

aij

bij

( i 1,m;

j 1,n ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Операція знаходження суми матриць називається додаванням матриць.

Приклад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a a

 

a

 

 

 

d d

 

d

 

 

 

a d a

 

d

 

a d

 

 

 

1

b

2

3

 

 

 

1

f

2

f

3

 

 

1

1

 

2

f

2

3

 

3

.

 

b

 

b

 

 

 

f

2

3

 

 

b f

b

2

b f

3

 

1

2

3

 

1

 

 

1

1

2

 

3

 

Операція додавання матриць є комутативною – має переміщувальну властивість

A B B A,

а також властивість сполуки (асоціативність)

A B C A B C .

Крім того,

A O A, де O – нульова матриця тих же розмірів, що й

матриця A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Множення матриці на число.

 

 

 

 

Означення 7.4.

Добутком

матриці A aij на число

λ називається

матриця

C cij

тих

же розмірів,

що

й

матриця A,

елементи якої

отримуються з відповідних елементів матриці

A множенням їх на число λ :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C λ A, де cij

λ aij

і (i 1,m;

j 1,n ).

 

 

 

Приклад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a a

 

a

 

 

λ a

λ a

 

 

λ a

 

 

 

λ

1

 

2

3

 

 

1

 

λ b

2

 

3

.

 

 

 

b b b

 

 

λ b

 

 

λ b

 

 

 

1

2

3

1

 

2

 

3

 

 

5. Віднімання матриць.

 

 

 

 

 

 

 

 

Різниця

A B двох

матриць однакового

(і тільки однакового) розміру

визначається наступною рівністю: A B A ( 1) B .

 

Приклад.

15

4

5

7

1

3

4

 

6

7

 

 

3

4

 

 

3

3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

9

 

 

2

0

 

 

6

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Множення матриць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Множення матриці A на матрицю

B можна здійснити лише тоді, коли

число стовпців матриці A відповідає числу рядків матриці B .

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай задано дві матриці

A aik m n

та

B bkj n p .

 

 

 

 

 

 

 

Означення 7.5. Добутком

A B матриці

A розміру m n та матриці B

розміру n p

називається

матриця C

розміру

m p ,

елементи якої

cij

дорівнюють сумі добутків елементів i -го рядка матриці

 

A на

відповідні

елементи j -го стовпця матриці B .

Отже, елементи матриці

C знаходять за

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

i

 

 

 

 

.

cij ai1 b1 j

ai2 b2 j ai3 b3 j

ain bnj aik bkj ,

 

 

j

 

1,m;

1, p

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

0

1

 

 

1

0

2

 

Приклад.

Обчислити

A B, якщо

 

 

 

1

2

3

 

A

 

 

,

B

.

 

 

 

 

 

 

 

2

1

2

 

 

4

3

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 1 0 1 4 1

3 0 0 2 1 3

3 2 0 3 1 5

 

7

 

3 11

 

 

 

A B

1 1 2 4

2 0 1 2 2

3

2 2

1 3 2 5

 

 

 

 

.

2 1

 

11 8 17

 

 

 

Для квадратних матриць операція множення справедлива завжди,

коли

матриці мають однакові порядки.

В загальному випадку операція множення матриць не відповідає переміщувальній властивості – A B B A .

Приклад.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2 2

 

0

 

8

2

A B

3

 

 

1

 

 

18

4

.

 

4 3

 

 

 

 

2

0 1

2

2

4

 

B A

3

 

3

4

 

 

0

.

 

 

1

 

 

2

 

16

A B B A ,

В частинному випадку, коли матриці називаються перестановочними, або такими, що комутують між собою. Одинична матриця комутативна з будь-якою квадратною матрицею того ж порядку.

Операції множення матриць мають такі властивості

1.

Сполучний закон:

A B C A B C .

2.

Розподільний закон:

 

A B C A C B C, A B C A B A C.

Операція множення матриць природним чином розповсюджується на випадок декількох співмножників. На цій підставі для квадратних матриць вводять поняття степеня матриці:

A2 A A ;

An A A A.

 

 

 

n

7. Транспонування матриць.

Означення 7.6. Транспонуванням матриці A називається операція заміни рядків цієї матриці її стовпцями із збереженням їхніх номерів.

Матриця отримана таким чином з матриці A, називається транспонованою

відносно матриці A та позначається:

 

T

A ,

A .

Приклад. Задано матрицю A розмірів m n :

 

a11

a12

a1n

 

 

 

 

a21

a22

a2n

 

 

 

A

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

am1

am2

 

 

 

 

 

 

 

amn

 

 

Переставимо в ній рядки зі стовпцями із збереженням їхніх номерів

 

 

a11

a21

am1

 

 

 

 

 

a

a

 

a

 

 

 

 

AT

12

 

22

 

 

m2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1n

a2n

 

 

 

 

 

 

 

 

amn

 

 

Таким чином отримуємо транспоновану матрицю відносно матриці A.

Якщо вихідна матриця має розміри

m n , то матриця AT транспонована

відносно матриці A буде мати розміри

n m . В частинному випадку для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

 

вектора-рядка транспонованою матрицею буде вектор-стовпець. Транспонована матриця має такі властивості.

1.Двічі транспонована матриця є вихідною

ATT AT T A .

2.Транспонована матриця суми дорівнює сумі транспонованих матриць доданків

A B T AT BT .

3. Транспонована матриця добутку транспонованих матриць співмножників, взятих у зворотному порядку

A B T BT AT .

4. Для симетричної матриці

AT A.

8. Обернена матриця.

Нехай A – квадратна матриця n -го порядку:

 

a11

a12

a13

a1n

 

 

 

a21

a22

a23

a2n

 

 

A

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an1

an2

an3

ann

 

 

 

 

 

а E – одинична квадратна матриця того ж порядку.

Означення 6.7.

Оберненою

відносно заданої квадратної матриці A

називається матриця A 1 , яка після множення на вихідну матрицю A як зліва, так і справа дає одиничну матрицю.

A 1 A A A 1 E .

9. Властивості оберненої матриці.

1.Матриця A має обернену (може бути оберненою), якщо її визначник det A 0 .

2.Визначник оберненої матриці дорівнює величині оберненої до визначника вихідної матриці, тобто

det A 1

1

 

.

 

 

det A

 

 

18

3. Обернена матриця добутку матриць дорівнює добутку обернених матриць, узятих в зворотному порядку

A B 1 B 1 A 1.

4. Транспонована обернена матриця дорівнює оберненій від транспонованої даної матриці, тобто

A 1 T AT 1 .

Хід роботи

1.Після отримання конкретного варіанту матриць – індивідуального завдання, на робочому полі Excel-таблиці заносимо їхні значення у відповідні комірки.

2.Для кожного пункту даної лабораторної роботи, в якому є слово "Приклад" виключаємо це слово і вводимо вкінці теоретичної частини цього підрозділу слова "Отриманий результат" і проводимо відповідну операцію над своїми даними.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Тема І. «Додавання, віднімання матриць та множення матриці на число»

Виконати дії A B .

1.

1.1,

0.5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

4

1

 

1 4

3

0.8

 

 

A 2

0

3 4

;

B 3

0.6

3 7

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

0.1

8

 

 

 

6

4

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

0.7 ,

1 3,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4

0.7

 

2 / 5

0.1

7

 

 

 

A

 

 

8

 

;

B

3

1

.

 

 

 

1 3 7

 

 

 

4

 

3.

1/ 6 ,

0.2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

 

1

4

 

 

7

8

 

A

3

7

;

B

9

0.1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

3/ 6

0.1

 

1 / 8

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

1.6 ,

0.1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

1

 

 

 

 

 

6 /11

7

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

;

 

 

B

0

 

 

.

 

 

 

 

 

8/11

0.25

 

 

 

 

 

 

0.8

 

 

 

5.

1/ 9 ,

0.15,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.25

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

; B

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.54

 

 

8 / 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

0.35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

2 / 5,

0.7 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

B 1

 

0.4 .

 

 

 

A 1/ 3

1/ 7

 

 

4

 

0.2 ;

 

0 5

 

7.

3/ 7 ,

0.7 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

7

 

 

8

 

 

 

1/ 3

 

4

0.2

 

 

 

 

A

 

1/ 3

 

 

 

;

 

B

3

 

4

7

.

 

 

 

 

2 / 3

 

0.2

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

4 / 5 ,

0.7 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

2 / 3

 

 

 

 

 

6

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

0.7

0.8

; B

 

2.1

1/ 7

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

3

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

0.8

 

 

 

 

4

 

0.8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/ 3

4

 

 

 

 

 

3

3.4

 

 

 

 

 

9.

3/ 4 ,

0.1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

2

 

 

 

 

4 / 3

0.7

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

;

 

B

 

1.3

 

.

 

 

 

 

 

 

 

3/ 7

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

10. 0.2 ,

1/ 3 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4

3

4

 

 

 

 

7

3

4

0.8

 

 

A

 

0.3

2

 

 

;

 

B

 

4

8

1/ 3

.

 

 

1/ 4

7

 

 

 

 

2 / 3

 

11. 0.25,

2 / 3,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]