2) Структура і рівні системи соціологічного знання
-
Загальна соціологічна теорія розглядає: суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими), визначає місце людини як істоти соціальної.
-
Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, суть і основні характеристики людини соціальної).
«Протестанська етика та дух капіталізму» Макса Вебера
-
Соціологія особистості
-
Соціологія сім'ї
-
Соціологія класу
-
Соціологія стану, прошарку
-
Соціологія етносу
-
Соціологія нації
тощо
-
Галузеві соціології, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (розкривають механізми життєдіяльності та функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини).
-
Соціологія культури
-
Соціологія релігії
-
Соціологія політики
-
Соціологія праці й управління
-
Соціологія дозвілля
-
Соціологія освіти
-
Соціологія виховання
-
Соціологія реклами
тощо
-
Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
3) Мікро- та макросоціологія
Західні
вчені поділяють соціологічну науку на
макро- і мікросоціологію. Макросоціологія
вивчає будову суспільства, взаємозалежність
і взаємодію його структурних утворень.
Мікросоціологія зорієнтована на вивчення
механізмів взаємодії людей на особистісному
рівні, який вважається базовим і
вирішальним у формуванні складніших
форм соціальної поведінки.
Ці
рівні взаємопов'язані, оскільки
безпосередня повсякденна поведінка
людей відбувається в межах конкретних
соціальних систем, структур та
інститутів.
Схема
5. Взаємодія макро- і мікросоціології
Мікросоціологія – дослідження котре орієнтована на аналіз соціальних явищ та процесів у відносно невеликих соціальних системах (наприклад: сім’я), обмежується емпіричним описом подій повсякденного життя, абстрагується від вивчення їх зв’язків з процесами макрорівня.
Макросоціологія – дослідження котре спрямоване на вивчення великих соціальних процесів, аналізу значних соціальних груп і систем – таких, як суспільство, цивілізація і т.п.
4) Основні функції соціологічної науки, її роль в розвитку суспільства
Функції:
-
Теоретико-пізнавальна — здобуває нові знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень та змін;
-
Описово-інформаційна — систематичний опис і накопичення матеріалу;
-
Соціальне планування (на основі зібраної інформації);
-
Прогностична функція (визначається діапазон можливостей і вірогідностей, пропонуються кілька сценаріїв подальшого розвитку подій);
Роль соціології:
-
Сприяє формуванню знань про суспільство;
-
Пояснює логіку процесів соціального розвитку;
-
Допомагає людині визначити своє місце у суспільстві;
-
Допомагає вирішувати соціальні суперечності.