7.Виробництво як основа життя і розвитку людського суспільства. Структура суспільного виробництва.

Виробництво - це не тільки процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Це ще й відтворення самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного існування, а також реалізація і розвиток їхніх здібностей.

У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця - людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Проте створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без безпосередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.

Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз:

безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання. Процес виробництва - це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Останній може бути як еволюційним, так і стрибкоподібним .

Характерною рисою виробництва як процесу є також поєднання в ньому елементів розвитку і функціонування (тобто безперервного його повторення, в ході якого створюються передумови для розвитку

Важливою особливістю процесу виробництва є створення не тільки матеріальних, а й нематеріальних благ та послуг, значення яких в сучасних умовах значно зросло.

За характером економічної діяльності людей суспільне виробництво поділяють на три великі сфери, або блоки галузей:

1) основне виробництво; 2) виробнича інфраструктура; 3) соціальна інфраструктура.

Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва. Примноження суспільного багатства визначається саме цими галузями, їхнім технічним рівнем. Основне виробництво включає промисловість, сільське і лісове господарство, будівництво. Виробнича інфраструктура - це галузі, які обслуговують основне виробництво та забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в народному господарстві в цілому. До них належать: транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно-фінансові галузі; спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, консультаційних). Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва.  Соціальна інфраструктура - це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства та надаються нематеріальні послуги, які відіграють вирішальну роль у всебічному розвитку трудящих, примноженні їхніх розумових та фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні освітнього й культурного рівня. Сфера соціальної інфраструктури включає: охорону здоров'я та фізичну культуру, освіту, побутове обслуговування, громадський транспорт і зв'язок, культуру, мистецтво та ін.

8.Фактори виробництва і взаємозв’язок. Виробнича функція.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для вир-ва матеріальних і духовних благ.

Сучасна вітчизняна і світова ек-на наука до складу факторів вир-ва відносить: працю. капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, нформацію, екологію.

1) Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами.

Праця вимірюється часом, витраченим людиною на виробництві.

2) Капітал – це ек-ний ресурс. Що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних, грошових засобів, використовуваних для вир-ва товарів та послуг

3) Земля як фактор вир-ва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у вир-чому процесі.

4) наука – це специфічна форма людської д-сті, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, с-во і мислення

5) інформація – це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різнихз сферах життєд-сті, зокрема в ек-ній сфері.

6) екологічний фактор – система спеціалізованих видів трудової д-сті та витрат, спрямованих на раціональне викор-ня природних р-сів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

7) Підприємницькі здібності - особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

В-тво можливе тільки за умови введення у виробничий процес всіх факторів виробництва.

Для опису взаємозв'язку між затратами чинників виробництва і обсягом продукції, що випускається, в економіці використовують поняття виробничої функції.

Технологічна залежність між структурою затрат ресурсів, наприклад працею (L) та капіталом (К), і максимально можливим випуском продукції (Q) записується за допомогою такої виробничої функції: Y = F(L, К) або Q = F(L, К).Виробнича функція показує, який максимальний обсяг випуску Y може бути одержаний при кожному конкретному наборі витрачених ресурсів і незмінній технології. Зміна технології приводить до зміни самої функціональної залежності.Де Q — обсяг випуску; L — кількість праці; К—кількість фізичного капіталу; А — змінна, яка залежить від ефективності виробничих технологій; FQ — функція, яка визначає залежність обсягів випуску продукції від значень витрат чинників виробництва.

Виобнича функція відповідає закону спадної віддачі чинників виробництва.