- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій
- •Тема 1. Філософія як універсальний тип знання План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Міні-лексикон:
- •Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання
- •Історичні типи світогляду
- •Природа філософського знання.
- •Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки
- •Основні етапи історії філософії:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу. План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Міні-лексикон:
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •Рух та розвиток. Єдність світу.
- •Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини
- •Людина в класичних філософських концепціях
- •Проблема людини у філософії епохи Відродження
- •Т.Г. Шевченко (1814–1861 рр.)
- •Марксистська концепція
- •Концепція неотомізму
- •Концепція екзистенціалізму
- •Концепція фрейдизму
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Особистість як продукт і творець суспільного буття.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Філософія свідомості План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Міні-лексикон:
- •1. Історико-філософські концепції свідомості.
- •Історико-філософські концепції свідомості
- •2. Походження та сутність свідомості. Співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •Слід відрізняти
- •3. Самосвідомість і рефлексія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Гносеологія. Філософія. Пізнання.
- •Історико-філософський генезис предмету гносеології.
- •Загальні рівні пізнання.
- •Логічні помилки у пізнанні
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •План лекції 2
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •1. Особливості, рівні та форми наукового пізнання. Методи наукового пізнання.
- •2. Істина та проблема критерію істинності пізнання
- •Форми істини
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Діалектика – всезагальна теорія розвитку
- •2. Закони діалектики.
- •Форми суперечностей
- •Наприклад:
- •Наприклад:
- •Висновки
- •Всезагальними принципами діалектики є наступні:
- •2. Система категорій діалектики
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Філософія суспільства
- •Технологічний спосіб виробництва
- •Функції суспільства:
- •Суспільна свідомість. Суспільна психологія та ідеологія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Філософія економіки
- •Філософські аспекти економічних теорій
- •Класичні економічні теорії:
- •Некласичні та сучасні економічні теорії:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Філософія культури
- •Детермінація ззовні / самодетермінація
- •2. Основні концепції культури
- •3. Національне та загальнолюдське в культурі.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Філософія цивілізації. План лекції 1.
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •Філософські концепції про цивілізацію.
- •Історія як процес взаємодії різних типів цивілізації.
- •Основні напрямки філософського тлумачення історії:
- •Основні парадигми розуміння історії:
- •Сучасна цивілізація: її основні ознаки та протиріччя.
- •Висновки:
- •Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології.
- •Глобальні проблеми збереження сучасної цивілізації.
- •Основні глобальні проблеми сучасності:
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел основна література Першоджерела
- •Підручники, навчальні посібники
- •Додаткова література
Питання для самоконтролю:
-
Сформулюйте погляди об’єктивних ідеалістів на питання формування свідомості.
-
З чого матеріалісти завжди намагалися виводити свідомість?
-
Чим є мова по відношенню до свідомості?
-
Що означає поняття „рефлексія”?
-
У чому полягає специфіка самосвідомості по відношенню до свідомості?
-
Обґрунтуйте чому різні мови народів світу побудовані на єдиних морфологічних засадах.
-
Яке, на Вашу думку, відношення до розвитку естетики мислення мають ідіоматичні слова?
Тема 5. Гносеологія. Філософія. Пізнання.
План лекції 1.
-
Історико-філософський генезис предмету гносеології.
-
Загальні рівні пізнання.
Рекомендована література
Основна: 10, с. 153 – 188; 12, с. 349 – 366.
Додаткова: 27, с. 456 – 646.
Інтернет-ресурси: 47; 48, 52.
Міні-лексикон:
гносеологія, агностицизм, емпіризм, раціоналізм, догматизм, софістика, сенсуалізм, формальна логіка, діалектична логіка, істина, суб’єктивізм, релятивізм.
-
Історико-філософський генезис предмету гносеології.
Протягом історико-філософського процесу зміст предмету теорії пізнання змінювався таким чином:
Античність |
Онтологія: вчення про «першопочаток» світу; Гносеологія: 1) пошук методів пізнання сутності речей та вираження суперечностей у поняттях; 2) будова першої системи логіки Аристотелем |
Стихійна діалектика, складовими якої є: сенсуалізм, раціоналізм, дедуктивна логіка |
Синкретизм філософського та наукового пізнання (Фалес, Гераклит, Демокрит), при якому наукові погляди виводяться безпосередньо з філософського осягнення світу |
|
|||
Середньовіччя |
Онтологія як теологія (вчення про буття та сутність Бога); Гносеологія: співвідношення категорій віри та одкровення як способу відкриття для себе Бога |
Ідеалізована за підставами дедуктивна логіка Аристотеля |
Ірраціоналізація пізнання (підміна знання вірою) та відмова від обґрунтування його об’єктивних засад |
|
|||
Відродження (Коперник, Бруно, Кузанський, Кеплер, Галілей) |
Онтологія як космологія; Пантеїзм; Гносеологія співвідношення емпіричного та апріорного в обґрунтуванні знання про світ |
Математичне та філософського дедуктивне обґрунтування нової картини світу |
Синкретизм філософського та наукового пізнання при збагаченні філософської методології методологією природознавства |
Ранній Новий час (Ф.Бекон, Декарт, Спіноза, Лейбніц, Локк) |
Онтологія: механічна картина світу та механічне тлумачення руху; Дуалізм та монізм у тлумаченні першооснови; Гносеологія: формально-логічне обґрунтування знання |
Метафізика, яка представлена суперечностями емпіризму та формально-логічного раціоналізму |
Підміна філософської методології методологією науковою |
|
|||
Просвітництво (Вольтер, Монтеск’є, Гоббс, Гельвецій, Руссо, Дідро, Ламетрі та ін.) |
Онтологія у змісті соціальних відносин. Гносеологія: способи формування і розвитку розуму |
Метафізика у поєднанні з елементами діалектики |
Переміщення онтологічної проблематики у простір суспільства – соціальна філософія. |
|
|||
Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах) |
Онтологія: категоріальне вираження сутності буття на засадах об’єктивного (за виключенням Фіхте) ідеалізму та вульгарно-матеріалістичне тлумачення природи та антропогенезу (Фейєрбах); Гносеологія: будова системи діалектики як діалектичної логіки – пізнання універсальних законів розвитку як законів мислення; Агностицизм (Кант) |
Об’єктивно-ідеалістична діалектика та метафізика (Фейєрбах) |
Перехід філософії на засади абсолютного ідеалізму. Наукове пізнання включається у філософське як «момент» становлення та самопізнання Абсолютного Духу |
|
|||
Марксизм (К.Маркс, Ф. Енгельс, В.І.Ленін) |
Онтологія: обгрунтування діалектики природи, класифікація форм матеріального руху та наук; Гносеологія: введення діалектики у логіку та теорію пізнання |
Матеріалістична діалектика |
Кардинальна зміна засад філософії і доведення її до статусу методології зміни засад історичного розвитку |
Українська філософія |
Онтологія: синкретизм проблематики як особливого тлумачення космоцентризму людини; Гносеологія: формальна логіка (Прокопович), діалектичний сенсуалізм, (Сковорода) та природознавчі концепції |
Стихійна діалектика з елементами метафізики, ірраціоналізму та діалектичного раціоналізму |
Феномен «філософії серця» в українській антропологічній філософії |
Таким чином, історико-філософський генезис пізнання спирається на різних варіаціях матеріалістичних та ідеалістичних теоретичних засад, або їх сполучення, а зміст його проблематики обумовлювався потребами способу матеріального виробництва, у якому народжувався та розвивався той чи інший тип філософії.