- •Управління фінансуванням оборотних активів
- •Управління необоротними активами
- •Політика формування власних фінансових ресурсів
- •4. Політика залучення позикових засобів
- •5. Оптимізація структури капіталу Послідовність аналізу структури капіталу
- •Етапи оптимізації структури капіталу:
- •6. Поліпшення використання капіталу
- •7. Управління фінансовими ризиками
- •8. Задачі аналізу фінансових звітів.
- •11. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту
- •12. Функції та принципи фінансового менеджменту.
- •13. Концепція та методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі
- •14.Управління грошовими потоками
- •15. Управління прибутком
- •17. Оптимізація складу активів підприємств
- •18.Управління дебіторською заборг.
- •19. Процес оптимізації структури капіталу.
- •20. Розробка політики управління оборотними активами.
- •21. Управління оновленням необоротних активів.
- •22. Оцінка ефективності реальних інвестицій.
- •25. Управління собівартістю
- •26. Розробка цінової політики на підприємстві.
- •27.Політика залучення позикових засобів.
- •28 Оптимізація фінансової структури капіталу
- •29. Нейтралізація фінансових ризиків п/п.
- •30. Бюджетування на п/п.
- •31. Внутрішні та зовнішні механізми фінансової стабілізації.
- •32. Управління необоротними активами
- •33. Дивідендна політика
- •34. Політика управління фінансовими ризиками
- •35. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
- •36. Розробка інвестиційної стратегії підприємства
13. Концепція та методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі
Приймаючи управлінські рішення, фінансовий менеджер повинен брати до уваги особливості впливу зміни вартості грошей на фінансові процеси та адекватно враховувати величину такого впливу. Відповідно, оцінка вартості грошей у часі використовується при управлінні сукупністю фінансових процесів, які виникають у період функціонування суб’єкта господарювання. До таких, зокрема, відносять: управління інвестиціями, грошовими розрахунками, дебіторською та кредиторською заборгованістю, ціновою політикою підприємства та ін. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Отже, гроші набувають такої об’єктивно існуючої характеристики, як часова вартість, яка була невідомою широкому загалу людей в умовах адміністративної системи управління економікою.
Зміну вартості грошей у часі можна пояснити так. Грошова одиниця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Проте наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.
Зміну вартості грошей зумовлює сукупність чинників, які визначають рівень їх корисності для власника у конкретний момент часу. При цьому необхідно зазначити, що переважна більшість чинників сприяє саме зниженню корисності грошей, що, у свою чергу, зменшує їх поточну вартість.
Основними причинами зміни вартості грошей є:
-
інфляційні (або дефляційні) процеси в економіці (ризик зміни купівельної спроможності грошей);
-
комерційна надійність (ненадійність) бізнес-партнерів (наявність ризику невиконання зобов’язань);
-
віддання підприємцями переваги наявним грошам.
Методичний інструментарій оцінки вартості грошей за простими процентами. Для розрахунку суми простого процента в процесі прирощення вартості використовується формула:
I = PV . n . i, де: I – сума процента за обумовлений період часу; PV – початкова сума грошових коштів (теперішня вартість); n – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів, у загальному обумовленому періоді; і – відсоткова ставка, виражена десятковим дробом.
Майбутня вартість (FV) вкладених сьогодні грошей з урахуванням нарахованої суми процента визначається за формулою:
FV = PV + I = PV . (1 + n . i). Множник (1 + n . i) називають множником, або коефіцієнтом, нарощення суми простих процентів. (1 + n . i) завжди > 1.
Методичний інструментарій оцінки вартості грошей за складними процентами. Для розрахунку майбутньої суми вкладу (вартості грошей) у процесі його прирощення за складними процентами використовується формула:
FV = PV . (1 + i)n, де: FV – майбутня вартість вкладу (грошових коштів) при його нарощенні за складними процентами; PV – початкова сума вкладу (грошових коштів); i – процентна ставка, виражена десятковим дробом; n – кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний процентний платіж, в загальному обумовленому періоді.
Відповідно, сума процента I в цьому випадку визначається за формулою:
I = FV – PV.
Складний процент може нараховуватися кілька разів у межах одного року. Відповідно, чим частіше нараховуються проценти, тим більшою є сума накопичення. У разі нарахування процентів, здійснюваному частіше, ніж один раз на рік, необхідно відкоригувати процентну ставку та кількість періодів нарахування процентів. Коригування здійснюється за такими формулами:
Кількість періодів = |
Кількість періодів нарахування за один рік |
× |
Кількість років накопичення |
. |
Процентна ставка |
= |
Річна ставка |
× |
Кількість місяців у періоді нарахування |