- •1.Предмет, метод та функції макроекономіки.
- •2. Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.
- •3.Система національних рахунків. Співвідношення основних показників.
- •4.Ввп. Методи обчислення ввп .
- •.Номінальний та реальний ввп.Дефлятор та індекс цін.
- •Для виявлення динаміки загального рівня цін використовується індекс Пааше.
- •6. Сукупний попит. Фактори, які впливають на сукупний попит.Крива ад
- •7 . Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •8Сукупна пропозиція у довго та короткостроковому періоді.
- •9. Рівнова сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель а,д-ас
- •10.Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •11.Функція заощадження. Середня та гранична схильність до споживання.
- •13.Аналіз графіків функції споживання та заощадження.
- •14.Кейнсіанський хрест як макроекономічна модель рівноваги
- •15. Умови рівноваги на товарному ринку модель is.
- •16. Умови рівноваги на ринку грошей.Крива lm.
- •17. Модель is-lm.Ліквідна пастка.
- •18.Крива лм.Структура попиту на гроші.
- •19. Дискрнційна та недисреційна фіскальна політика.Мультиплікатор фіскальної політики.
- •20. Суть фіскальної політики.
7 . Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
Сукупна пропозиція - величина реального обсягу виробництва, який підприємства готові виробляти і продавати за певного рівня цін. На обсяг сукупної пропозиції впливають цінові та не цінові фактори. Цінові: процентна ставка, рівень цін. Нецінові: рівень цін та виробничі ресурси, продуктивність праці, податки і дотації держави.
В економічній теорії існують три підходи до визначення кривої пропозиції: 1. Кейнсіанський – характеризує такий стан національного господарства при якому існує високий рівень безробіття, котрий перевищує природну норму, а також мають місце вільні (не завантажені) виробничі потужності. Природна норма безробіття відображає такий стан національного ринку праці, при якому завжди існує певна чисельність працездатних осіб, які не можуть знайти роботу. В сучасних умовах природним вважається такий рівень безробіття, що становить – 5-6%. 2. Висхідний – відображає такий стан національної економіки, при якому вона наближається до повної зайнятості. 3. Класичний – при ньому стверджують, що економіка досягла повної зайнятості. Під дією цінових факторів відбувається зміна сукупної пропозиції у межах кривої AS. Під дією нецінових – крива AS переміщується ліворуч і вгору, коли сукупна пропозиція скорочується та праворуч і вниз, коли зростає.
P AS
Q
7 . . Сукупний попит
Сукупний попит – відображає к-ть товарів та послуг тобто реальний обсяг нац. Виробництва , який покупці готові купувати за певного рівня цін. Існують 4 компоненти сукупного попиту :
Споживчий попит домогосподарств
Інвестиційний попит підприємств
Попит держ . сектора
Попит закордонних суб’єктів
AD=C+I+G+NE
На обсяг АД впливають цінові та нецінові фактори .Цінові – це переміщення по кривій , а нецінові переміщення самої кривої. Траєкторію АД визначають 3 чинники(цінові) :відсоткова ставка, реальні касові залишки, імпортні закупівлі
-
Ефект процентної ставки демонструє залежність між рівнем цін , процентною ставкою та попитом з боку покупців .Зі зростанням цін зростає процентна ставка за кредитами , що скорочує споживчий та інвестиційний попит.
-
Ефект реальних касових залишків характеризує збереження цінності грошових заощаджень в періоди інфляції .Якщо протягом певного періоду часу відбувається інфляція то цінність грошових заощаджень виражених у товарах знижується. Отже, чим вищим є рівень цін , який супроводжує інфляцію тим меншу кількість товарів зможе придбати населення на відкладенні раніше кошти.
-
Ефект імпортних закупівель полягає у тому ,що підвищення рівня цін у певній країні порівняно з цінами за кордоном призводить до скорочення сукупного попиту на вітчизняні товари і послуги .Покупці цієї країни купуватимуть більше імпортних товарів замість вітчизняних , а іноземці також менше купуватимуть товари даної країни.
До нецінових чинників належать впливу на АД належать: податкова політика держави, очікування споживачів та виробників, зміни у держ . закупівлях, зміни у видатках на чистий експорт .