- •18. Основні закони логіки.
- •6. Відношення між поняттями
- •10. Правила поділу понять:
- •7/ 11. Визначення понять. Правила визначення понять.
- •15. Складні судження, їх види
- •12. Прості судження та їх види
- •13.Атрибутивні судження, їх класифікація
- •28. Аналогія, її різновиди.
- •19. Умовиводи, їх види.
- •27. Індуктивні умовиводи, їх види.
- •20. Безпосередні умовиводи.
- •14. Правила логічного квадрату.
- •21/22/23. Категоричний силогізм, його правила, модуси та фігури
- •29. Доведення і спростування.
- •17. Модальні судження
- •24. Дискусія і полеміка.
- •9. Поділ понять.
- •26. Полісилогізми
- •1.Предмет логіки, логічна культура мислення
- •2. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •3. Аристотель як фундатор формальної логіки.
- •4.Поняття, їх види.
- •5.Правило оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять:
- •6.Відношення між поняттями
- •7.Правила визначення понять
- •8.Операція доповнення поняття
- •22.Основні фігури категоричного силогізму
- •10. Правила поділу понять.
- •13. Атрибутивні судження, їх класифікація.
- •14.Правила логічного квадрату.
- •17.Модальні судження
- •15.Складні судження, їх види.
- •16.Види суджень за якістю та кількістю.
- •18.Основні закони логіки
- •19.Умовиводи, їх види
- •20. Безпосередні умовиводи (бу)
- •21.Категоричний силогізм (кс)
- •23.Модуси категоричного силогізму
- •24.Умовно-категоричний силогізм
- •25.Розділово-категоричний силогізм
- •26.Полісилгізми
- •27.Індуктивні умовиводи
- •28.Аналогія, її різновиди
- •29.Доведення і спростування
- •30. Мислення і мова
20. Безпосередні умовиводи (бу)
БУ наз дедуктивні умовиводи, які виводять з одного засновку:
1)Перетворення – вид БУ, в якому змінюється якість засновків без зміни їх кількості
2)Оберненням – наз такий БУ, в якому у висновку субєктом стає предикат, а предикатом – субєкт. Бувають прості (без обмежень)-утв тоді, коли S і P іабо розподілені, або нерозподілені; з обмеженнями- коли субєкт-розподілениий, а предикат-нерозподілений, і навпаки.
3)Протистпвлення предикату – такий БУ, у якому в новому судженні субєктом виступає поняття, яке суперечить предикату вихідного судження, а предикатом є субєкт вихідного прложення, причому звязка змінюється на протилежну
4)Умовивід за логічним квадратом
21.Категоричний силогізм (кс)
КС- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок.У складі :два засновки і два висновки.
Терміни – це поняття, що входять до силогізму. Більший засновок має в собі більший за розміром термін і навпаки.В основі висновку в КС лежить аксіома силогізму-все що стверджується або заперечується стосовно виду, належить до даного роду.
Модусами КС наз його різновиди, що відрізняються один від одного якісною і кількісною хар-кою засновків, що входять до нього, і висновком.
Ентимемою наз скорочений КС, в якому пропущений один із засновків або висновок.
Епіхейрема-складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, принаймі один з них є ентимемою.
23.Модуси категоричного силогізму
КС- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок.У складі :два засновки і два висновки.
Терміни – це поняття, що входять до силогізму. Більший засновок має в собі більший за розміром термін і навпаки.В основі висновку в КС лежить аксіома силогізму-все що стверджується або заперечується стосовно виду, належить до даного роду.
Модусами КС наз його різновиди, що відрізняються один від одного якісною і кількісною хар-кою засновків, що входять до нього, і висновком. У чотирьох фігурах правильних млдусів 19.
Модуси категоричного силогізму:
В посилках простого К.С. середній термін (М) може займати місце Суб’єкта чи Предиката. В залежності від цього існує чотири види, що їх називають модусами, силогізму:
В першій фігурі М виступає Суб’єктом в першій і Предикатом в другій.
В другій фігурі М – Предикат і в першій, і в другій посилках.
В третій фігурі М - Суб’єкт в обох посилках.
В четвертій фігурі М – Предикат в більшій і Суб'єкт в меншій посилках.
Графічно це зображується так:
1. М P 2. P M
S M S M
3. M P 4. P M
M S M S
Отже, фігури силогізму – це його різновиди, що різняться між собою положенням середнього терміну M. Оскільки посилки кожної фігури може мати 24(16) комбінацій видів суджень (A,E,I,O), то комбінацій в усіх 4-х фігурах буде 64. Одначе, не всі модуси відповідають загальним правилам термінів і правил посилок силогізму. Правильними буде лише 19 силогізмів, а саме: