- •18. Основні закони логіки.
- •6. Відношення між поняттями
- •10. Правила поділу понять:
- •7/ 11. Визначення понять. Правила визначення понять.
- •15. Складні судження, їх види
- •12. Прості судження та їх види
- •13.Атрибутивні судження, їх класифікація
- •28. Аналогія, її різновиди.
- •19. Умовиводи, їх види.
- •27. Індуктивні умовиводи, їх види.
- •20. Безпосередні умовиводи.
- •14. Правила логічного квадрату.
- •21/22/23. Категоричний силогізм, його правила, модуси та фігури
- •29. Доведення і спростування.
- •17. Модальні судження
- •24. Дискусія і полеміка.
- •9. Поділ понять.
- •26. Полісилогізми
- •1.Предмет логіки, логічна культура мислення
- •2. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •3. Аристотель як фундатор формальної логіки.
- •4.Поняття, їх види.
- •5.Правило оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять:
- •6.Відношення між поняттями
- •7.Правила визначення понять
- •8.Операція доповнення поняття
- •22.Основні фігури категоричного силогізму
- •10. Правила поділу понять.
- •13. Атрибутивні судження, їх класифікація.
- •14.Правила логічного квадрату.
- •17.Модальні судження
- •15.Складні судження, їх види.
- •16.Види суджень за якістю та кількістю.
- •18.Основні закони логіки
- •19.Умовиводи, їх види
- •20. Безпосередні умовиводи (бу)
- •21.Категоричний силогізм (кс)
- •23.Модуси категоричного силогізму
- •24.Умовно-категоричний силогізм
- •25.Розділово-категоричний силогізм
- •26.Полісилгізми
- •27.Індуктивні умовиводи
- •28.Аналогія, її різновиди
- •29.Доведення і спростування
- •30. Мислення і мова
13. Атрибутивні судження, їх класифікація.
Судження – це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв'язок між предметом та його властивостями чи відношення між предметами.Атрибутивні С, у яких ствердж або запереч певні властивості, що належать предмету: S є P, S не є P. Ці С наз ще категоричними. Атрибутивні С є видом простих С.
Атрибутивні С:
1.Загальностверджувальне (ASP) наз таке судження, яке за кількістю є загалним, а за якістю стверджувальним
2.Частковостверджуване (ISP) наз таке атрибут судження. Яе за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальним
3.Загальнозаперечувальні (ESP) наз атриб судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю заперечувальне
4.Частковозаперечувальне (OSP) наз таке судження часткове за кількість і заперечувальне за якістю
14.Правила логічного квадрату.
Логічні відношення між судженнями можна подати у формі «логічного квадрата».
Розподіленим наз таке поняття (термін), яке в даному С взято в його повному обсязі. Нерозподіленим наз таке поняття (термін), яке взято частково, не в його повному обсязі.
У загальноствердних С (А) поняття на місці суб’єкта (S) повинні бути розподіленими, а на місці предиката (Р) можуть бути і розподіленими, і нерозподіленими.
У загальнозаперечних судженнях (Е) поняття на місці суб’єкта (S) та предиката (Р) завжди є розподіленими.
У частковоствердних судженнях (І) поняття на місці суб’єкта (S) завжди нерозподілені, а на місці предиката (Р) можуть бути розподіленими, але, як правило, є також нерозподіленими.
У частковозаперечних С (О) поняття на місці суб’єкта (S) завжди є нерозподіленим, а на місці предиката (Р) – завжди розподіленим.
17.Модальні судження
Види:
1.Алетичні включають такі модальності : «нобхідно», «можливо», «випадково» та їх модифікації
2.Епістемічні вкл до свого складу «знаю», «вірю», «вважаю», «доведено», «відомо», «спростовано».
3.Темпоральні вкл такі оцінки змісту, в яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик «було/буде так, що», «раніше/пізніше», «завжди було/буде так, що», «одночасно»
4.Деонтичні характеризують наявність або відсутність в судж певних норм за допомогою таких модальностей: «обовязково/необовязково», «дозволено/недозволено», «заборонено/незаборонено»
15.Складні судження, їх види.
Скл.судження утвор. шляхом поєднання між собою простих суджень за допомогою логічних сполучників(конюкції,виключаючої і виключаючої дизюнкції,імплікації та еквівалентності).
Види:
1.Єднальні(конюктивні)судження-це такі судж,якіутворені з двох судженьза допомогою сполучника «і» (або «та»)
2.Розділові (дизюктивні) :
А) виключаючо-розділові ВРС(строга дизюнкція) – такі судж, які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або». Зміст полягає в поєднанні несумісних суджень.ВРС істинні,коли 2част хибні,або коли 1-хибна,а 2-істинна.
Б)невиключно-розділові НВРС(нестрога дизюнкція)- утворюється з будь-яких двох суджень за допом сполучника «або»,що припускає сумісність суджень.НВРС істинне: 2компоненти істинні, або коли 1-хибне,а 2-істине. НВРС хибне, коли є хибними обидва компоненти.
3.Умовні(імплікативні) утвор з будь-яких 2ох інших судж за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...».Умовне судж хибн, коли основа істинна, а наслідок – хибний, і істинне в усіх інших випадках.
4.Судження еквівалентності утв з будь-яких 2ох інших суджень за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли...».Істинне,коли обидва складові судження є істинними або коли вони обидва є хибні, і хибне в усіх ішших випадках.