- •Вимірювання електричних величин. Електровимірчі прилади.
- •1.1. Системи електромеханічних електровимірювальних приладів.
- •1.1.1 Магнітоелектрична система
- •1.1.2. Прилади детекторної (випрямляючої) системи.
- •1.1.3. Електромагнітна система.
- •1.1.4. Електродинамічна система
- •1.1.5. Індукційна система
- •1.1.6. Електростатична система.
- •1.1.7. Вібраційна система.
- •1.1.8. Теплова система.
- •1.1.9. Прилади термоелектричної системи.
- •1.2. Чутливість і ціна поділки електровимірювального приладу.
- •1.3. Похибки приладів.
- •1.4. Багатомежні електровимірювальні прилади.
- •1.5. Приклад розрахунку похибок вимірюваної електричної величини за класами точності приладів.
- •1.5.1. Пряме вимірювання електричної величини.
- •1.5.2 Посереднє (непряме) вимірювання електричної величини.
- •Лабораторна робота № 32 дослідження електростатичного поля
- •Лабораторна робота № 33 вивчення властивостей сегнетоелектриків
- •1. Діелектрики та їх властивості
- •2. Сегнетоелектрики
- •3. Методика експериментального вивчення температурної залежності діелектричної проникності сегнетоелектриків і визначення їх точки кюрі
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 34 визначення ємності конденсаторів за допомогою містка сотті
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Експериментальне визначення ємності конденсаторів
- •3. Послідовність виконання роботи
- •4. Обробка експериментальних даних.
- •Лабораторна робота № 35 вивчення роботи електронного осцилографа
- •1. Осцилограф та його призначення
- •2. Фізичні основи керування пучками електронів в електронно-променевій трубці
- •3. Електронно-променева трубка
- •4. Принцип роботи електронного осцилографа
- •5. Послідовність виконання роботи
- •Завдання 1. Визначення чутливості осцилографа.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №37 перевірка закону ома і визначення питомого опору провідника
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Методика експериментального визначення питомого опору провідника та перевірки закону ома
- •3. Послідовність виконання роботи.
- •3. Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 38 розширення меж вимірювань амперметра і вольтметра
- •1. Розширення меж вимірювань амперметра
- •2. Розширення меж вимірювань вольтметра
- •3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №39 визначення опору провідників за допомогою містка уітстона
- •Лабораторна робота №40 визначення електрорушійної сили джерела струму методом компенсації
- •1. Сторонні сили. Електрорушійна сила.
- •2. Закон ома для неоднорідної ділянки кола.
- •3. Закони (правила) кірхгофа
- •4. Принцип компенсаційного методу визначення ерс
- •5. Послідовність виконання роботи
- •4. Розрахунок невідомої ерс. Похибки.
- •Перелік використаних джерел
1.4. Багатомежні електровимірювальні прилади.
На практиці доводиться вимірювати електричні величини значення яких лежить в широких межах. Наприклад, вимірювати слабі струми (10-6 А) і сильні струми (102 - 103А). Так само виникає необхідність, вимірювати малі та великі напруги. Звичайно, для кожної межі вимірюваної величини можна брати відповідний прилад (мікроамперметр, міліамперметр, амперметр, мілівольтметр, вольтметр і т.д.). Але було б значно простіше вимірювати електричні величини в широкому інтервалі їх значень одним і тим же приладом. Таке вимірювання здійснюється багатомежними електровимірювальними приладами, електричну схему яких можна перемикати для зміни інтервалу вимірюваної величини. У випадку амперметра зміна межі вимірювань досягається застосуванням шунтів, а у випадку вольтметрів - вмиканням додаткових опорів (дивіться лабораторну роботу № 38 "Розширення меж вимірювань амперметра і вольтметра").
Інколи багатомежні прилади мають різні шкали. В такому випадку відлік проводиться по шкалі, яка відповідає даному вмиканню приладу. В більшості випадків багатомежні прилади мають одну шкалу. Наприклад, на рис. 1.13 наведена схема передньої панелі багатомежного вольтметра, шкала якого має 50 поділок. Ручкою 1 здійснюється зміна меж вимірювань приладу. Перше положення відповідає межі вимірювань напруги від 0 до 10В. Друге положення біля цифри 50В збільшує межу вимірювань до 50В, а трете положення означає, що приладом можна виміряти напругу до 100В .
В такому випадку знаходження вимірюваної величини пов'язано з перерахунком. Перерахунок полягає у визначенні перевідного коефіцієнта, на який треба помножити відлік приладу, щоб отримати значення вимірюваної величини у відповідних одиницях. Перевідний коефіцієнт дорівнює
(1.21)
де аmax - максимальне значення величини, яке можна виміряти при даному вмиканні приладу, N -число, яке знаходиться проти останньої поділки приладу. В нашому прикладі маємо:
Тоді, якщо стрілка приладу зупинилась проти поділки 20, то вимірювальна напруга дорівнює 200,2 В = 4 В.
Правила користування багатомежними електровимірювальними приладами.
1. Вираховують перевідні коефіцієнти для всіх діапазонів вимірюваної величини
2. Для запобігання псування приладу його вмикають на максимальний діапазон вимірюваної величини.
3. Визначають грубо вимірювану величину, помноживши відлік приладу на приведений коефіцієнт. Після чого переходять на той діапазон, верхня межа якого найближче всього підходить до значення вимірюваної величини, але в той же час більше її. Визначають точне значення вимірюваної величини, помноживши відлік на відповідний перевідний коефіцієнт.
4. Якщо вимірювана величина збільшується, то вимірювання проводять до тих пір, поки стрілка не дійде до кінця шкали, а потім переходять на наступний (більший) діапазон.
5. У випадку зменшення величини, вимірювання продовжують до тих пір, поки вимірювана величина не досягне верхньої межі наступного меншого діапазону, після чого переходять на цей діапазон.