Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
tsivilne_modul_2.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
359.94 Кб
Скачать
  1. Окремі різновиди договору підряду.

Договір побутового підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання.

(з лекції Цікало В.І.) За договором побутового підряду підрядник, який зд. підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням ФО (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та ін.. особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити її вартість. Особливості дог. побут. підряду 1. Сфера застосування: дог. побут. підряду належить до публічних договорів за якими суб’єкт підпр. діяльності виконує роботи, призначенні для задоволення особистих потреб. Цей договір укладається зокрема у сфері побутового обслуговування населення (ремонт взуття, виготовлення ключів, пошиття одягу, хімчистка…). Крім того цей договір укладається і виконується у сфері захисту прав споживачів. 2. Щодо джерел правового регулювання: ЦКУ, ЗУ «Про захист прав споживачів», ПКМУ «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» 16.05.1994 3. Щодо укладення договору:

  • реклама та ін.. пропозиції щодо роботи, які спрямовані до невизначеного кола осіб вважаються публічною офертою.

  • при укладенні ДПП застосовуються положення про укладення публ. договору

  • встановленні спец. вимоги щодо змісту інформації, що надається про роботу (ст. 700)

  • при укладенні ДПП встановлюються додаткові гарантії для замовника (зокрема підрядник не має права нав’язувати замовнику надання дод. послуг чи робіт за плату)

+Зміст договору побутового підряду (такого в переліку питань нема) (з лекції Цікало В.І.) Істотні умови :

  • предмет

  • розмір плати

  • строки виконання робіт

Предмет – робота призначена для задоволення побутових або ін.. особистих потреб, пов’язаних із домашнім, сімейним чи ін.. подібним використанням. Розмір плати, як правило, визначається відповідно до прейскурантів (цінників) тарифів встановлених підрядником. Якщо строк виконання ДПП чітко не визначений, то договір має бути виконаний у розумний строк, відп. до суті виконання, характеру виконуваної роботи та звичаю ділового обороту.

Сторони у договорі(побут. підряду). (з лекції Цікало В.І.) Підрядник – лише суб’єкт підприємницької діяльності. Замовник – лише ФО, яка не є підприємцем (споживач). До підрядника законодавством встановлюються додаткові вимоги: має мати статус суб’єкта підприємницької діяльності повинен отримати торговий патент (за ПКУ) повинен у випадках встановлених законодавством (?мати?) ліцензію на право здійснення цієї діяльності.

Форма договору побутового підряду. (з лекції Цікало В.І.) Форма договору побутового підряду вважається укладена у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію чи ін.. документ, що підтверджує уклад. договору (наприклад касовий чек, який видається видається підрядниками…) Стаття 866. Форма договору побутового підряду

     1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

     Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Права замовника за договором (побут. підряду).

??? Замовникові надано право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не є частиною ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Стаття 872. Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

     1. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

     1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

     2) розірвання договору та відшкодування збитків.

     2. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

     3. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

     У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням результату роботи. (з лекції Цікало В.І.) Щодо правових наслідків нез’явлення замовника за предметом виконаної роботи. Тоді підрядник має право після спливу 2 міс. строку з моменту письмового повідомлення замовника реалізувати річ, яка була передана замовнику, з її вартості вилучити втрати пов’язані з виконанням роботи, а решту внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання. (з лекції Цікало В.І.) За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або вконати ін.. будів. роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підряднику будів. майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт або закінчені будів. роботи та оплатити їх. Особливості. 1. Сфера застосування: ДБП укладається і виконується у сфері будівництва. Ця сфера включає в себе проведення таких робіт:

  • нового будівництва

  • капітального ремонту

  • реконструкції (технічного переоснащення)

  • монтажних робіт

  • пусконалагоджувальних робіт

  • ін.. робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

2. Джерела правового регулювання: ЦКУ, ЗУ « Про основи містобудування», ЗУ «Про архітектурну діяльність», ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ПКМУ «Про затвердження порядку зд. держ. архітектурно-будівельного контролю», ПКМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.»

Сторони у договорі (буд. підряду). (з лекції Цікало В.І.) Підрядник – ЮО та ФО, які мають навики виконання будівельних робіт, а у випадках передбачених законом, також отримали ліцензію на право проведення будівельної діяльності. Види будівельної діяльності, які потребують одержання ліцензії:

  • вишукувальні та проектні

  • зведення несучих та огороджувальних конструкцій

  • будівництво і монтаж інженерних та транспортних мереж

Замовник – будь-які учасники цивільних відносин.

Укладення договору будівельного підряду.

Укладається у письмовій формі

Особливості укладення:

1) до реклами та інших пропозицій щодо роботи, застосовуються загальні положення про оферту (ст. 869 – ст. 641ЦК);

2) застосування положень про укладення публічного договору (ст. 633 ЦК);

3) надання необхідної та достовірної інформації про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи (ч.1 ст. 700 ЦК);

4) встановлення гарантій прав замовника – підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг(ч.2 ст. 700 ЦК).

+ Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника - дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника - ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Договір може бути укладено шляхом:

  • прямих переговорів між сторонами;

  • відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочин з субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.

Відповідно до ЦКУ у договорі будівельного підряду підрядник повинен виконати великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні будуватися взаємини сторін у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Так ч. 1. ст. 877 ЦКУ визначає:

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає Обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

У свою чергу стаття 878 вказує, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку) робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже погоджену сторонами коректно-кошторисну документацію в принципі є незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.ін.

Зміст договору будівельного підряду.

(з лекції Цікало В.І.) Істотні умови:

  • предмет

  • ціна

  • строки виконання робіт

Предмет – виконання робіт у сфері будів. діяльності:

  • нове будівництво

  • капітал. ремонт

  • реконструкція

  • виконання інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Предмет ДБП відображається у проектно-кошторисній документації, надання якої замовником є однією з передумов укладення ДБП.

Вона включає в себе 2 види документів:

  • проектні (технічно-економ. обслуговування; робочий проект; дослідницькі рекомендації; робоча документація тощо)

  • кошторис.

Ціна – встановлюється кошторисом. Залежно від можливості внесення змін до кошторису:

  • твердий – внесення змін не допускається без згоди замовника. Виняток: без згоди замовника, за умови: якщо вартість додаткових робіт не перевищує 10% попередньо встановленої ціни

  • приблизний – внесення змін допускається без згоди замовника.

У ДБП, як правило, встановлюються 3 види строків: 1. загальний – співпадає із строком дії договору. 2. окремий – в межах яких виконуються частини будів. робіт.

3. гарантійний – в законодавстві встановлено 10 річний гарантійний строк на об’єкт будівництва від дня прийняття об’єкта замовником. Більший строк може бути встановлений договором.

Права і обов'язки сторін (буд. підряду).

Почнемо з обов'язків підрядника, яким відповідно кореспондують права замовника:

1) Виконати роботи відповідно до проектної документації.

2) Найпершим обов'язком є якісне виконання замовлення відповідно до вимог законодавства України, державних та галузевих стандартів, технічних умов, умов угоди, а за відсутності особливих вказівок відповідно до вимог такого роду (ч. 1 підпункту 1 п.25 Правил побутового обслуговування населення).

Я.Фархтдінов звертає увагу на особливу важливість такої ознаки договору будівельного підряду, як виконання підрядником роботи на свій ризик. Про це зазначається в ст..842 ЦКУ. Це спрямовано на ще більший захист прав замовника-споживача, який не буде змушений платити винагороду підряднику, що не виконав замовлення, навіть внаслідок випадкової загибелі вже готової речі.

3) Другим обов'язком підрядника є виконання роботи в обумовлений строк. Враховують ту особливість договору підряду, що його виконання, як правило є продовженням у часі, необхідно наголосити на необхідності дотримання підрядником і строків початку роботи і строків закінчення роботи І проміжних строків. Відповідно до 4.2 ст.849 ЦКУ, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до визначеного строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4) За загальним правилом, підрядник зобов'язаний виконати роботу із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів (ст. 839 ЦКУ).

5) Відповідно до ч.2 ст.840 ЦКУ у договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів. Відповідно підрядник зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити збереження наданого йому замовником майна, та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з його вини (ст.841 ЦКУ, ч. 6 підпункту 1 п.25 Правил).

6) Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалів замовника, якщо це передбачено та повернути їх залишок (ч. 1 ст. 840 ЦКУ, ч. 10 підпункту 1 п. 25 Правил побутового обслуговування населення).

7) Повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, зав даних цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не до веде, що його негайні дії були необхідними в інтересах за мовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта бу дівництва.

8) Підрядник не має права нав'язувати замовникові включене в договір додаткових сплатних робіт та послуг. Якщо підрядник порушить цю вимогу, замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт та послуг (ч. 1 ст.867 ЦКУ).

9) Наступним обов'язком підрядника є надання замовникові інформації про роботу, що ним виконується (ст. 868 ЦКУ, ч.5 підпункту 1 п.25 Правил). Інформація доводиться до відома споживачеві у супровідній документації, що додається до результатів робіт або послуг чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів робіт або послуг чи в окремих сферах обслуговування (ч.2 ст.18 Закону України „про. захист прав споживачів"). Стаття 861 ЦК України передбачає обов'язок підрядника передати замовнику разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей зазначених у договорі.

10) Стаття 847 ЦКУ визначає так звані інформаційні обов'язки підрядника [13]. Інформаційні обов'язки викликані тим, що робота за договором підряду виконується за завданням замовника (ч.1 ст.837 ЦКУ) та нерідко з його матеріалів (ч.1 ст.840 ЦКУ), отже, якість роботи може залежати і від замовника. Відповідно підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього (ч.1 ст.847, ч.2 підпункту 1 п.25 Правил, а також на підряднику лежить обов'язок попередити про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконувати роботи. Підрядник зобов'язаний відмовитися від виконання роботи за договором і стягнути завдані з вини замовника збитки, якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей ми призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інші вимоги (ч.2 ст.848 ЦКУ).

11) Своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок.

За ЦК України на замовника покладаються відповідно такі основні обов'язки:

  • своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;

  • передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладено на підрядника;

  • прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст.872 ЦКУ);

  • оплати виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 873 ЦКУ);

  • сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку встановленому законом або договором підряду (ст. 850 ЦКУ);

  • У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

Щодо прав замовника, то він здійснює контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника), а також має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договір мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

Також Цивільний Кодекс ст. 882 визначає такі повноваження замовника.

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у том£ числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від під писання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього ви пробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Підрядник має право:

  • не починати роботу, а розпочату роботу припини, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, цим створив неможливість виконання договору будівельним підрядником (ст.851 ЦКУ) - за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч.2 ст.854 ЦКУ);

  • на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст. 845 ЦКУ);

  • на відмову від договору з правом відшкодування збитків, якщо замовник не зважаючи на своєчасне попередження у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання робіт.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням цини роботи, які настали в наслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ст.850 ЦКУ).

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником (ч.5 ст.853 ЦКУ).

Порядок передання та прийняття виконаних робіт.

(з лекції Цікало В.І.) Щодо прийняття завдань будівництва об’єктів в експлуатацію

2 способи:

  • шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації

  • шляхом видачі сертифіката про готовність об’єкта до експлуатації

Реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється Держ. архітектур. будівельною інспекцією залежно від категорії складності об’єкта будівництва. Законодавство Укр – 5 категорій складності, які визначаються будівельними нормами і стандартами.

Прийняття в експлуатацію об’єктів 1-3 категорій (декларація, яку складає і надає сам замовний)

Прийняття в експлуатацію об’єктів 4-5 категорій (акт готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі сертифіката)

Дата прийняття до експлуатації об’єкта є дата реєстрації декларації чи видачі сертифіката.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для оформлення права власності на об’єкт + для укладення договорів, необхідних для забезпечення його функціонування (наприклад водо-, газо-, тепло постачальника ). Експлуатація об’єктів які не прийняті в експлуатацію забороняється. +++ Стаття 882. Передання та прийняття робіт

     1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

     2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

     3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

     4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

     Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

     5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

     6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідальність сторін за договором (буд. підряду). Нічого нормального не знайшов, і в лекції нема, тому просто ЦКУ:

 Стаття 883. Відповідальність підрядника

     1. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

     2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

     3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Стаття 886. Відповідальність замовника

     1. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

     Стаття 884. Гарантії якості у договорі будівельного підряду

     2. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

     Стаття 885. Усунення недоліків за рахунок замовника

     1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає.

     Підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин.  

Договір підряду на проектні та пошукові роботи.

(з лекції Цікало В.І.) За договором на проведення проектних та пошукових (розвідувальних) робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або ін.. технічну документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити їх.

Особливості: 1. Сфера застосування: сфера будівництва. Укладення цього договору є обов’язковою передумовою для укладення ДБП. 2. Сторони: Підрядник – як правило, спеціалізована проектна організація, яка отримала ліцензію на право провадження проектної діяльності

+ ФО – підприємець, яка отримала ліцензію. 3. Зміст: Істотні умови: Предмет – 3 види робіт:

  • проектні

  • пошукові

  • проектні та пошукові (завжди передують проектним)

+++

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Проведення пошукових робіт і розробка технічної документації є передумовою будівництва будь-якого об'єкту. Через те, що розробка технічної документації вимагає спеціальних знань і навичок, а також наявності спеціальної ліцензії, виконання цієї роботи, як правило, доручається спеціалістові в особі проектної організації. Відносини сторін оформляються договором підряду на виконання проектних, а за необхідності — й пошукових робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦК).

Правове регулювання договірних відносин цього виду здійснюється як загальними положеннями про підряд, так і спеціальними нормами, що містяться в § 4 гл. 61 ЦК.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами договору є замовник і підрядник (проектувальник, пошукач). Ними можуть бути ті самі особи, що й за договором будівельного підряду. Широко застосовується система генерального підряду.

Істотною умовою договору є умова про предмет.

Предметом договору є виконання підрядником проектних та (або) пошукових робіт, які мають завершитися розробкою проектної або іншої технічної документації або наданням замовнику даних про проведені пошуки.

Під проектуванням будівництва слід розуміти процес створення проекту об'єкта капітального будівництва, що є однією із стадій інвестиційного процесу в сфері капітального будівництва. Пошукові роботи — це процес підготовки (вивчення природних властивостей району, майданчика, ділянки, місцевих будівельних матеріалів і джерел водопостачання) матеріалів, необхідних для розробки економічно доцільних і технічно обґрунтованих рішень для проектування і будівництва об'єктів. Технічна документація — це комплекс документів (техніко-економічне обгрунтування, креслення, схеми, пояснювальні записки до них, специфікація тощо), що визначають обсяг і зміст будівельних робіт, а також інших вимог, що до них висувають.

Ціна договору може мати форму кошторису, з постатейним переліком витрат підрядника на виконання робіт. Ціна не належить до істотних умов договору.

Договір за змістом закону завжди є строковим договором. Однак строк також не є істотною умовою договору.

Законодавець не визначає будь-якої вимоги до форми договору. Однак такий договір, як правило, укладають у письмовій формі відповідно до типового договору.

Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. Відповідному обов'язку однієї особи кореспондує відповідне право іншої і навпаки.

Замовник зобов'язаний:

 Стаття 889. Обов'язки замовника

     1. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

     1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

     2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

     3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

     4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

     5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

     6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Своєю чергою, підрядник зобов'язаний:

     1. Підрядник зобов'язаний:

     1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

     2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

     3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

     4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

     5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]