1. За видом перевізного засобу дог.Перевезення поділ на:

• Перевезення залізничним ТЗ

• Перевезення автомобільним ТЗ

• Морським ТЗ

• Річковим ТЗ

• Пер. Повітряним ТЗ

(В ЗУ «Про транспорт» 1 із різновидів транспорту вказується – трубопровідний транспорт (газо,нафто,водопровідний)Незважаючи на те, що трубопровідний ТЗ розглядається як різновид транспорту на відносини пов’язані з його використанням не поширюється догов. Перевезення. На інші ТЗ-завжди залучаються у перевізному процесі. Це означає, що за їх допомогою відбувається переміщення в просторі різних обєктів)

2. За об’єктом перевезення

• Перевезення пасажира

• Вантажу

• Багажу

• Вантажо-багажу

3. Залежно від к-сті перевізних орг.-цій та перевізних документів

• Перевезення у прямому сполученні(при перев.. використав.ТЗ кількох транспортних ор-цій одного виду транспорту –Пр. перевезення залізничним транспортом в межах залізничних регіонів різними транспортними(залізничними) орг.-ціями)

• Перев.. у прямому змішаному сполучені(перевезення із використанням різних видів транспорту але за 1 транспортним документом)

4.за періодом (часом) існування:

• Догов.разового перевезення в межах яких надаєт.послуга з перев.. одноразового х-ру

• Довгострокові – передбач. Перевезення неодноразового х-ру, протягом строку обумовлен.договором.

Джерела прав.регулювання: ЦК, Повітряний кодекс, Кодекс торговельного мореплавства, ЗУ «Про транспорт», ЗУ «Про залізничний транспорт», ЗУ «Про автомобільний транспорт», Статут залізниць, Статут внутрішнього водного транспорту, Правила перевезення різних видів транспорту...

Договір перевезення вантажу: поняття, ознаки.

Сторони в договорі.

Укладення договору.

Перевізні документи.

Довгострокові договори.

Права та обов'язки сторін за договором.

Відповідальність за порушення умов договору перевезення вантажу.

Договір перевезення пасажира і багажу: поняття, ознаки.

Сторони у договорі.

Укладення договору.

Проїзні документи.

Відмінності між поняттями «ручна поклажа», «багаж», «вантажобагаж».

Відповідальність сторін за договором перевезення пасажира і багажу.

3. Зміст договору перевезення складають його умови.

Істотними умовами договору перевезення є:

1. предмет договору;

2. транспортний засіб;

3. провізна плата;

4. строки доставки за договором.

Предмет договору.

За предметом договорів перевезення поділяється на три види:

- перевезення вантажу;

- перевезення пасажира;

- перевезення багажу (вантажобагажу).

Вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до

здачі одержувачу вантажу.

Пасажир - фізична особа, яка перевозиться відповідним видом транспорту на підставі проїзного документа, або є членом організованої групи осіб, яка проїздить на підставі групового проїзного документа.

Ці особи вважаються пасажирами з моменту

прибуття на вокзал (автостанцію, порт, аеропорт) для здійснення поїздки (чи пересадки на інший транспортний засіб) до моменту завершення поїздки.

Термін пасажир(и) застосовується також до осіб, що перебувають у пунктах продажу проїзних документів, пунктах обслуговування з метою скористатися послугами цих пунктів щодо проїзду транспортом, перевезення ручної поклажі, багажу, вантажобагажу, отримання довідки тощо.

Багаж - речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир;

Вантажобагаж - вантаж, що перевозиться в пасажирських і поштово-багажних поїздах;

Ручна поклажа - особисті предмети або речі пасажирів, які перевозяться разом з ними.

Транспортний засіб.

Залежно від виду транспортного засобу перевезення поділяються на:

• перевезення залізничним транспортом;

• перевезення автомобільним транспортом;

• перевезення повітряним транспортом;

• перевезення морським транспортом;

• перевезення річковим транспортом

Залізничні транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейкови транспорт) і контейнери.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів,

вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Торговельне морське судно (річкове судно) означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти.

Транспортні засоби або їх окремі частини можуть бути передані відправникові на умовах договору чартеру (фрахтування)-- Стаття 912 ЦК --, що характеризується трьома особливостями: 1) його істотною умовою є весь або частина конкретного ТЗ; 2) за цим договором передається 1 або кілька ТЗ; 3) за цим договором ТЗ передаються на 1 або кілька рейсів.

Провізна плата.

Стаття 916. Провізна плата За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Стаття 7 Закону України «Про транспорт» - тарифи на транспортні послуги встановлюються відповідно до законодавства України. Рівень тарифів на транспорті визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків.

Строки доставки за договором (стаття 919 - перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк)

4. Залежно від учасника перевізного процесу права та обов’язки пов’язані із ним поділяються на:

- права та обов’язки перевізника;

- права та обов’язки відправника (одержувача, пасажира).

До обов’язків перевізника належать:

1) доставити довірений йому відправником вантаж (багаж, вантажобагаж) або перевезти пасажира до пункту призначення і видати вантаж (багаж, вантажобагаж) особі, яка має право на його одержання (одержувачеві);

2) надати придатні для перевезення транспортні засоби у строк, встановлений договором (придатність визначається у двох відношеннях: у технічному та у комерційному)

Технічне відношення : залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Комерційне відношення: ТЗ, я кий призначається для перевезення вантажу певного виду з урахуванням певних особливостей (температури, виду, тари, перевізного засобу).Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

• вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його

• засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами

• залізниці;

• контейнерів, цистерн та бункерних на піввагоні-відправником.

3) здійснити навантаження (вивантаження) вантажу, якщо цей обов’язок за договором не покладено на відправника (одержувача);

4) застрахувати пасажира від нещасних випадків на транспорті.

До обов’язків відправника (одержувача, пасажира) належать:

1) сплатит за перевезення встановлену плату;

2) пред’явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та/або упаковці (вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог)

3) здійснити навантаження (вивантаження) вантажу та очистити транспортний засіб від залишків вантажу (Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Залізниці можуть брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з відправниками або одержувачами. Очищення контейнерів здійснюється в усіх випадках вантажовідправником та вантажоодержувачем)

+ ст..911 – права пасажира:

1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;

2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;

3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;

4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами);

5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;

6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами);

7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом.

5. У разі порушення сторонами зобов”язань за договором перевезення, настає цивільно-правова відповідальність. Відповідальність перевізника за порушення договору перевезення характеризується певними особливостями:

- по-перше, в актах цивільного законодавства встановлено виключний перелік порушень договору, за які настає відповідальність перевізника;

- по-друге, транспортними статутами (кодексами) встановлені конкретні розміри штрафів за окремі порушення договору перевезення, які застосовуються до перевізника;

- по-третє, цивільним законодавством встановлено обмежену відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу (багажу);

- по-четверте, транспортними кодексами (статутами) встановлені підстави для звільнення перевізника від відповідальності.

1. - до порушень договору перевезення, за які настає відповідальність перевізника, належать:

1. ненадання транспортного засобу;

2. затримка відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення;

3. прострочення доставки вантажу (багажу);

4. втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу (багажу).

Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

2. - наперевізника за прострочення доставки пасажира чи вантажу встановлюються чіткі розміри штрафних санкцій у відсотковому відношенні від розмру роїздної плати та залежно від періоду прострочення.Статутом залізниць встановлені розміри штрафів за певні порушення договору перевезення.

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

3. - обмеженість відповідальності перевізника полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди(не відшкодовується упущена вигода), якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

4.- транспортними кодексами (статутами) встановлені підстави для звільнення перевізника від відповідальності.Наприклад: залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли:

а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;

б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача;

г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси;

д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами

тощо.

У разі невиконання або неналежного виконання договору перевізником факт порушення договору має бути належним чином зафіксований у відовідних документах, що складаються станціями перевізника -- комерційними актами або актами загальної форми.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

+ цивільним законодавством встановлено дві особливості щодо захисту прав учасників перевізного процесу: 1) для відправника та пасажирів – можливість досудового врегулювання питання через пред’явлення вимог до перевізника. Разом з тим воно не є обов’язкові і позбавляє права звернутись до суду 2) скорочена тривалість позовної давності та моменту початку її обчислення (за вимогами пасажирів та відправників застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів -- так у КТМ встановлено двохрічну позовну давність).

Якщо заявлено претензію у якості досудового розгляду, то позовна давність починає обчислюватись з момент відмови за нею чи неотримання відповіді.