- •Лекції з дисципліни «управління інноваційно-инвестиційною діяльністю»
- •1. Концепція інноваційного менеджменту
- •1.1. Основні поняття із області інноваційної діяльності
- •1.2. Визначення і функції інноваційного менеджменту
- •1.3. Структура інноваційного процесу
- •1.4. Організація науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт
- •1.5. Принципи інноваційного процесу
- •1.6. Фактори успішності і невдач нововведень
- •1.7. Життєвий цикл інновацій
- •1.8. Інноваційна інфраструктура
- •1.9. Еволюція технологічних укладів
- •2. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •2.1. Конкурентоспроможність країни і інноваційна діяльність
- •2.2. Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційною діяльністю
- •2.3. Державна інноваційна політика
- •2.4. Методи реалізації інноваційної політики
- •3. Організація як суб’єкт реалізації нововведень
- •3.1. Взаємодія організації і нововведень
- •3.2. Інноваційні стратегії в організації
- •3.3. Патентно-ліцензійна діяльність організації
- •3.4. Структури науково-дослідних і проектних організацій
- •Список використаної літератури
- •4. Теоретичні основи інвестиційного менеджменту
- •4.1 Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •4.2. Класифікація інвестицій та інвесторів
- •4.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •Пряме управління державними інвестиціями
- •Не пряме державне регулювання інвестиційної діяльності
- •4.4. Сутність та принципи інвестиційного менеджменту
- •4.5. Мета інвестиційного менеджменту
- •Агентські відносини
- •4.6. Завдання інвестиційного менеджменту
- •4.7. Функції інвестиційного менеджменту
- •5. Інвестиційна стратегія підприємства
- •5.1. Сутність інвестиційної стратегії підприємства
- •5.2. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства
- •5.3. Види інвестиційних стратегій підприємства
- •6. Оцінка вартості грошей у часі
- •6.1. Поняття грошового потоку
- •6.2. Функція «складний відсоток»
- •6.3. Функція «дисконтування»
- •7. Реальні інвестиції підприємства
- •7.1. Особливості здійснення реальних інвестицій
- •7.2. Форми здійснення реальних інвестицій
- •7.3. Управління інвестиційними проектами
- •7.4. Форми виходу проекту з інвестиційної програми підприємства
- •Список використаної літератури
- •Додаток
- •1. Функція «складний відсоток». Значення коефіцієнтів компаундування для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •Контрольні питання
- •1. Управління інноваційною діяльністю
- •2. Управління інвестиційною діяльністю
1. Концепція інноваційного менеджменту
1.1. Основні поняття із області інноваційної діяльності
Необхідно розмежувати поняття «новація» і «інновація». Innovation (англ.) складається з двох слів - «новація» і англійської приставки «ін», яка перекладається, як «в», «введення». Тобто у перекладі з англійського «інновація» означає «нововведення».
Існує досить багато визначень новації і інновації. Наприклад.
1. Новація - оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт у будь-якій сфері діяльності. Новації можуть оформлятися у вигляді: відкриттів, патентів, товарних знаків, раціоналізаторських пропозицій, документації на новий або удосконалений продукт, технологію, управлінський або виробничий процес, організаційної або виробничої структури, наукових підходів і т.д. Вкладення інвестицій у розробку новації - тільки частина успіху. Наступним завданням після розробки новації є впровадження новації, тобто перетворення новації в форму інновації (нововведення) і її розповсюдження (дифузія).
Інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, яка має вигляд нового або вдосконаленого продукту, що впроваджується на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності або у новому підході до соціальних послуг.
2. Інше визначення: інновація означає результат творчої діяльності, спрямованої на розробку, створення і розповсюдження нових виробів, технологій, впровадження нових організаційних форм.
Розрізняють п’ять основних типів інновацій:
-
введення нового продукту (товарна інновація);
-
введення нового методу виробництва (технологічна інновація);
-
створення нового ринку товарів та послуг (ринкова інновація);
-
освоєння нового джерела поставки сировини або полуфабрикатів (маркетингова інновація);
-
реорганізація структури управління (управлінська інновація).
3. У відповідності с міжнародними стандартами новація - це кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес, якісно відмінний від попереднього аналога, що є результатом інтелектуальної діяльності, завершених наукових досліджень і розробок. Світ новацій надзвичайно великий і не зводиться тільки до техніки і технологій. Термін «новація» застосовується до усього нового як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науковій, навчальній, соціальній сферах, стосовно будь-яких вдосконалень, які забезпечують зменшення витрат або створюють умови змінення способу життя.
Більшість новацій реалізується у сфері економіки, забезпечуючи вирішення завдань економічного росту, конкурентоспроможності не тільки підприємства, але й країни в цілому. Безліч новацій, що не впровадились своєчасно, морально старіють, втрачають новизну і свою комерційну привабливість.
Новація з моменту впровадження у виробництво, побут, інші сфери діяльності стає нововведенням (інновацією). Процес упровадження новацій на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, яка перетворює її в джерело прибутку. Наявність попиту на інновацію свідчить про її конкурентоспроможність, що і є результатом інноваційної діяльності.
Інновація - це результат практичного освоєння новації, яка задіяна у динаміці, ефективність якої оцінюється не тільки економічним, але й соціальним ефектом. Інновація - це матеріалізований результат науково-технічної діяльності.
Терміном «інновація» позначаються всі нововведення у виробничій, комерційній, фінансовій, маркетинговій, управлінській і інших сферах, будь-які зміни і вдосконалення, що забезпечують соціальний прогрес, економію витрат, підвищення рівня ефективності, рентабельності виробництва.
Таким чином, нововведення не обов’язково пов’язані з технікою. Соціальні нововведення можуть здійснити величезний вплив на суспільство. Наприклад, система продажу товарів у кредит зробила справжній економічний переворот.
Удосконалення озброєння і військової техніки не завжди є комерційними (наприклад, розробка нової зброї масового ураження або системи протиракетної оборони з самого початку носять некомерційний характер). Нові розробки тактики бойового застосування озброєння також не дають прямого економічного ефекту, а все ж вони є нововведеннями.
Головною рисою нововведення є його вплив на життя людей, стиль поведінки, світогляд, тобто наявність змін.
Документально новації оформлюються у вигляді винаходів і відкриттів.
Винахід - це нове технічне рішення конкретної задачі, яке дає позитивний ефект, покращує якість продукції, змінює умови праці. Винахід характеризується новими технологічними можливостями, рішенням конкретних виробничих проблем. Винахід - це нові пристосування, механізми, обладнання, процеси, матеріали, сплави і т.д.
Відкриття - установлення невідомих раніше об’єктивних закономірностей, ознак і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень нашого пізнання. Відкриття є основою для винаходів.
Між винаходом, відкриттям і нововведенням існують такі відмінності:
-
Відкриття досягається на фундаментальному рівні, нововведення на його основі створюється на прикладному рівні.
-
Відкриття або винахід можуть бути розроблені вченим, винахідником-одинаком, а нововведення розробляється і впроваджується колективно.
-
Відкриття не передбачає отримання прибутку, тоді як нововведення впроваджуються виключно з метою отримання прибутку або будь-якої вигоди.
-
Відкриття або винахід можуть бути випадковими, нововведення є результатом цілеспрямованої розробки проекту, тобто нововведення випадково не здійснюється, необхідна чітка послідовність дій і техніко-економічне обґрунтування.
Однією з найважливіших ознак інновації є рівень її новизни. Існує загальноприйнята точка зору про два рівні новизни. Перший - це нововведення на базі нових знань, отриманих на основі пізнання нових законів і закономірностей (на основі фундаментальних досліджень). Це базисні (радикальні) нововведення. Вони здатні докорінно змінити різні види діяльності суспільства.
Базисні інновації потребують перебудови ланцюга суміжних підприємств, впровадження нових методів організації виробничого процесу, організації праці, структури управління. Вони змінюють види діяльності і життя суспільства у цілому. Наприклад, розвиток залізничного транспорту, авіації, космонавтики, електроніки і т.д.
Інший рівень - це нововведення, які створені на базі вже існуючих знань і відомих законів та принципів. Вони називаються поліпшуючими нововведеннями і націлені на вдосконалення вже існуючих продуктів і технологій.
Наприклад, усім відома праска. Протягом багатьох століть безперервно удосконалюється її конструкція, дизайн, форма, але принципи не змінюються. Підошву праски колись гріли на плиті, потім вона розігрівалася вугіллям, а зараз - електричним елементом.
Поліпшуючі інновації сприяють розвитку нових поколінь вже відомих товарів з кращими якісними характеристиками або відомих продуктів з якісно новими ознаками. Наприклад, удосконалення якісних характеристик персонального комп’ютера - це збільшення обсягу пам’яті, швидкодійності і т.д. Треба також зауважити, що щорічно на ринок США надходить близько 12 тис. подібних новинок.
Поява новації не завжди передбачає швидке її перетворення в інновацію. Період між появою новації і перетворенням її в інновацію називається інноваційним лагом.
Так, інноваційний лаг практичного застосування алюмінію був досить тривалим. Алюміній був відкритий у 1854 році французьким професором Девілем. Не дивлячись на численні достоїнства алюмінію (зокрема, алюміній - легкий, пластичний, з високою електропровідністю метал), але надзвичайно високу вартість, ця новація довгий час була не затребувана. Тільки після другої світової війни, коли були створені достатньо ефективні технології вилучення алюмінію з бокситів, цей метал став широко застосовуватися в авіації, електротехніці і т.д.
В історії інноваційної діяльності є приклади швидкого використання новації, наприклад рентгенівські промені. Вони були відкриті В.Рентгеном у 1895 році, і вже на початку ХХ століття вироблялися рентгенівські трубки для використання у медицині. Але такі приклади скоріше виключення, ніж правило.
