50. Допоміжні засоби для прання

До допоміжних засобів прання належать засоби для пом'якшення води і для замочування білизни, вибілюючі, підсинюючі і підкрохмалюючі засоби, антистатики.

Вибілюючі засоби являють собою перекисні солі або оптичні вибілювачі. З перекисних солей застосовують перборат натрію і перкарбонат натрію. Вони містять у пов'язаному стані кисень, який виділяється при нагріванні й вибілює тканину. Дія їх заснована на окислюванні барвних речовин (плям, відтінків). Відбілюючі – надають білого кольору виробам з нефарбованих тканин

Оптичні вибілювачі являють собою прямі білі барвники. Підвищення ступеня білизни при їх застосуванні досягається завдяки тому, що вони мають спроможність підвищувати відбиток видимої синьо-блакитної частини світлового спектра, яка є додатковою до жовтого компонента.

Підсинюючі речовини застосовують при полосканні білизни для усунення його жовтизни. Вони поглинають жовтий спектр денного світла, тому тканина здається білішою. Підсилюючі – для усунення жовтизни виробу. Підкрохмалююючі – надають виробам більш охайного і елегантного вигляду.

Апретируючі – надають тканинам стійкості до зімяття, мають водовідштовхуючі властивості.

51. Побутові синтетичні мийні засоби в залежності від призначення поділяються на такі групи: засоби для прання вовняних і шовкових тканин (рН 1%-ного розчину 7—8,5); засоби для прання бавовняних і лляних тканин (рН 10—11,5); засоби універсального типу — для прання різноманітних тканин, у тому числі і з хімічних волокон (рН 9—9,5); засоби для прання грубих і сильно забруднених тканин, :зокрема спецодягу;- засоби для туалетних цілей (шампуні для миття волосся й ін.); засобу для миття посуду, інвентарю й ін.

52. Особливості упаковування, транспортування і збереження товарів побутової хімії

Особливі властивості ряду побутових хімічних товарів (летючість, токсичність, вогненебезпечність) обумовлюють необхідність підвищених і специфічних вимог до їхнього упаковування й умов транспортування і збереження.

Кожна партія хімічних товарів повинна супроводжуватися паспортом (сертифікатом), у якому, поряд із загальними маркірувальними даними, вказують окремі показники якості, номер стандарту або ТУ, дату виготовлення.

При прийманні товарів у першу чергу перевіряють цілісність упаковування і тари, а також правильність маркування. Особливу увагу звертають на дату виготовлення тих товарів, якість яких при тривалому збереженні погіршується. На маркіруванні цих товарів зазначений термін гідності.

Упаковують товари побутової хімії звичайно в дрібну тару (бляшану, скляну або пластмасову). Рідкі нафтопродукти і лакофарбові товари, деякі засоби для чищення та видалення плям, а також рідкі ядохімікати потребують герметичного упаковування. Багато пральних засобів і мінеральних добрив упаковують у поліетиленові і полівінілхлоридні пакети, картонні коробки.

При транспортуванні хімічних товарів, враховують їхні властивості. Особлива обережність повинна виявлятися при навантаженні і розвантаженні. Не допускаються кидання і різкі поштовхи упакованого товару. Рідкі вантажі в металевих банках і бочках, у скляній і пластиковій тарі укладають пробками догори без проміжків між бочками і ящиками. При відсутності водонепроникного упаковування такі вантажі захищають від атмосферних впливів. При навантаженні і розвантаженні деяких товарів, особливо ядохімікатів і кислот, необхідно одягати спецодяг, гумові чоботи, фартух і рукавиці.

Зберігають хімічні товари у закритих прохолодних складських приміщеннях із гарною вентиляцією і безпечних у пожежному відношенні. Товари викладають окремо за видами, ізольовано від товарів із специфічними запахами, оберігаючи від впливу прямих сонячних променів і опалювальних приладів.

Нафтопродукти і вогненебезпечні матеріали, товари для клеєння та лакофарбові варто зберігати в щільній герметичній тарі в спеціально відведених вогнестійких помешканнях, обладнаних протипожежними засобами і з попереджуючими написами. Окремо від інших товарів повинні зберігатися всі ядохімікати. Особливо необхідно перевіряти цілість їхньої тари. Враховуючи порошкоподібний стан багатьох товарів побутової хімії і їхню летючість, особливу увагу звертають на чистоту підлоги і повітря в складських приміщеннях.. При необхідності деякі товари просушують, видаляють цвіль та іржу на тарі. Рідкі товари в банках встановлюють кришками догори. Товари в ящиках і мішках розташовують на дерев'яних брусах штабелями на визначеній відстані від стін (30—35 см) і опалювальних приладів (1 м). Між штабелями лишають вільні проходи для періодичного перегляду товарів. На тарі повинно бути чітко видно маркірування. Висота штабелів пачок і коробок з туалетним милом не повинна перевищувати 2 м. Гігроскопічні матеріали зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях, де підтримується постійна температура і вологість повітря. При збереженні господарських і туалетних мил краща температура не нижче —5°С. Товари, до складу яких входять білки і вуглеводи, при збереженні необхідно захищати від впливу кліщів і молі. Правила щодо упаковування й особливі умови транспортування та збереження різноманітних побутових хімічних товарів зазначені у відповідних стандартах і технічних умовах, якими варто керуватися в практичній роботі.

56. Якість парфумерних товарів визначається відповідно до таких вимиог: вимоги до їх складу (стійкість запаху, міцність, склад композиції); вимоги до зовнішнього вигляду.

Оцінка якості: 1) органалептичні дослідження показників: прозорість, напрямок запаху, колір; 2) лабораторні дослідження показників, стійкість запаху, грам, міцність :%, загальна маса часток запашних речовин %; 3) оцінка тари.

Дефекти парфумерних виробів: 1) недолив парфумерних рідин – флакон наповнений нижче рівня плечиків. Герметичність флакона непорушена. – недотримання дозування рідини при заповненні флаконів. 2) присутність осаду – присутність на дні флакона побічних домішок – недостатня фільтрація парфумерних рідин. 3) розшарування рідини – виділення в масі рідини маслянистої речовини – окиснення рідини внаслідок порушення герметичності флакона. Порушення температурного режиму або технології виготовлення парфумерної рідини. 4) невідповідність запаху або кольору зразка-еталона – порушення рецептур. 5) помутнінн – рідина непрозора – порушення технології виробництва. Дефект може бути виробничого та невиробничого характеру.

Дефекти тари: 1) бульбашки – порожнечі в серединв стінок скляних флаконів – потрапляння повітря у скляну масу. 2) сколи, тріщини – механічне пошкодження при сортуванні, пакуванні, транспортуванні. 3) насічки – невеликі тріщини у склі – порушення технології термічної обробки скляної тари. 4) нещільне прилягання пробки. Відрив пестика пробки від головки у місці прикріплення – порушення технології виробництва і обробки. Виробничий дефект, що спричиняє витікання місткості.

57. Маркировка. Каждое изделие мебели должно иметь маркировку на русском и (или) другом национальном языке. Мебель маркируют несмываемой краской. Маркировка должна быть четкой и содержать: наименование изделия; наименование страны-изготовителя; наименование фирмы-изготовителя; юридический адрес изготовителя и (или) продавца; индекс изделия (при наличии); дату выпуска; обозначение настоящего стандарта; штриховой код (при наличии); товарный знак фирмы-изготовителя (при наличии); обозначение национального знака соответствия для сертифицирован­ной продукции.

Изделия мебели, к которым не могут быть прикреплены бумажные ярлыки, например, диваны, кресла, должны иметь ярлыки из ткани. Маркировка должна наноситься на нелицевой поверхности мебельного изделия. Например, на верхний левый угол задней стен­ки изделий, предназначенных для размещения у стен, на обратную сторону крышки столов или сидений стульев и т.д. Не допускается нанесение маркировки на поверхность ящиков, переставных полок и других деталей, которые могут быть заменены. На изделия, входящие в состав гарнитура или набора рядом с бумажным ярлыком должен быть нанесен условный знак или номер, указывающий на принадлежность изделия или его детали к данному гарнитуру или набору. Корпусная сборно-разборная мебель и комплекты универсально-сборной мебели, поставляемые в разборном виде, должны сопровождаться инструкцией по сборке, схемой монтажа и комплектовочным документом. Допускается в инструкцию по сборке наборов и гарнитуров мебели включать инструкцию по уходу за мебелью. При маркировке детской мебели (столов и стульев) дополнительно указывается: в числителе — номер стола или ростовой номер стула, в знаменателе — средний рост детей.

58. Эстетическое восприятие мебели зависит от ее внешнего вида. Дефекты внешнего вида дифференцированы и допускаются с ограничениями или вообще не допускаются в зависимости от их вида, размера, качества, местонахождения и вида отделки мебели. Лицевая фасадная (видимая) поверхность мебели, выполненная из массивной древесины, при прозрачной отделке не должна иметь трещин, смоляных кармашков, червоточин, механических повреждений — рисок, царапин, вмятин, вырывов и т.д. С ограничениями по размеру и количеству на лицевых и нелицевых поверхностях допускаются сросшиеся здоровые светлые и темные сучки, наклон волокон (с отклонением от продольной оси детали не более 7 %), свилеватость, завиток, глазки и другие (но не более 3 штук). При прозрачной отделке на лицевых поверхностях мебели не допускаются такие дефекты лакокрасочного и декоративно-защитного по­крытия как прошлифовка пласти, пузыри, кратеры, потеки, проколы, шагрени, пропуски, проседание лаковой пленки, неравномерность глянца и т.д. На облицованной поверхности не допускаются морщины, пробой клея, отклонения и пузыри под облицовкой, шероховатости и потертости поверхности, заметные расхождения полос облицовки, проседание шпона. Вся съемная лицевая и внутренняя крепежная фурнитура уста­навливается таким образом, чтобы было обеспечено прочное и плотное без зазоров соединение всех деталей, повышающее жесткость и устойчивость конструкции.

В мягкой мебели не допускаются такие дефекты, как неравно­мерность настила мягкого элемента по толщине, морщины обивочной ткани (если они не являются складками декоративной тка­ни, предусмотренные проектно-конструкторской документацией на изделие), перекос рисунка и ткани на поверхности, неровности и кривизна швов (кантов) мягкого элемента, кривые отстрочки и несоответствие цвета ниток цвету обивочных тканей.

Дефекти деревини відповідно до ДСТУ підрозділяють на дев'ять груп: сучки, тріщини, форма стовбура, булови деревини, грибні поразки, ушкодження комахами, сторонні включення, хімічні фарбування. Кожну групу поділяють на види і різновиди.

59-60. По общей конструкции мебель бывает брусковой и корпусной.

Брусковая мебель состоит из отдельных конструкционных элементов — брусков (например, ножки у стула, стола, табурета).

Корпусная мебель бывает: щитовая — все плоскости (пласти) изготовлены из мебельных щитов (плит столярных, древесно-стру-жечных, древесно-волокнистых); рамочная — плоскости изготов­лены из рамок-обвязок, в которые вставлены фанерные филенки; рамочно-щитовая (шкафы разного функционального использования, тумбы, стелажи для книг и т.д.).

В зависимости от особенностей конструктивного решения мебель подразделяют на разборную и неразборную.

Разборная мебель бывает:

универсально-сборная — она состоит из унифицированных деталей, позволящих осуществлять многовариантную сборку изделий из одного комплекта деталей (разные виды корпусной мебели);

секционная — представляет собой конструкцию, состоящую из нескольких мебельных секций, установленных одна на другую или рядом друг с другом.

Мебельная секция — это конструктивно законченное мебельное изделие, предназначенное для использования как самостоятельное или как составная часть блокируемых изделий (например, мебельные стенки для общей комнаты).

Неразборная мебель бывает:

складная — предназначена для периодического пользования со складным каркасом, конструкция которого предусматривает ее хранение в сложенном виде (например, кровати-раскладушки, складные столы, складные кресла и стулья);

трансформируемая — это мебель, конструкция которой позволяет путем перемещения деталей (элементов), менять ее функциональное использование и (или) размеры (кресло-кровать, диван-кровать, секретер).