13.2. Глобалізація світового господарства

Осн. Чинниками і водночас формами прояву глобалізації є:

1)інтеграційні процеси, що набули поширення практично в усіх регіонах світу. Прикладом найбільш вдалої економічної інтеграції є створення в 1993 році ЄС на основі євроопейського економічного співтовариства (ЄЕС)

2)поширення транснаціональних корпорацій (ТНК) за рахунок стрімкого розширення міжнародної торгівлі та переливів капіталу переважно у формі прямих інвестицій. Це має позитивні і негативні наслідки, а саме: разом із ТНК в країну приходять нові знання, технології та виробничі відносини; ТНК руйнують соціальні структури традиційних суспільств та перетворюють їх до міжнародних стандартів; відбувається уніфікація економіки, побуту та культурних цінностей в різних регіонах світу; поширення ТНК часто унеможливлює регулювання системи виробництва та ринку на національному рівні

3) поширення впливу міжнародних організацій, які стають головними учасниками світо - господарських процесів (СОТ, МВФ, ООН)

Зазначені процеси отримали теоретичне відображення в численних концепціях глобальної економічної системи, зокрема:

1)теорія імперіалізму і неоколонізму – пояснює структуру світу як боротьбу між провідними державами за нові ринки, джерела сировини та енергії, за посилення політичного та культурного впливу

2)метатеорія залежності – капіталістична система у світовому масштабі одночасно зумовлює високий рівень розвитку одних країн і низький рівень інших країн

3)концепція світової системи – ґрунтується на динамічній зміні поділу праці і поділяє світ на: центральні, периферійні ті полуферійні країни

4)теорія глобальної взаємозалежності – наголошує на потребі активного втручання держави в економіку для збереження зовнішньої рівноваги та платіжного балансу внаслідок зростання взаємозалежності країн.

14.1.Політикак воєнного комунізму та її наслідки

Початок будівництва соціалістичної системи пов’язаний з приходом до влади в Росії більшовиків та політикою воєнного комунізму:

1)націоналізація землі

2)націоналізація підприємств

3)створення рад нар госпів (місцеві органи управління)

4)запровадження продрозкладки (податок за яким селяни мали здавати надлишок продовольства). Селяни не мали стимулу до праці

5)встановлення загальної трудової та військової повинностей

6)руйнування товарно- грошових відносин, їх повсюдна заміна натуральними відносинами

14.2.Неп. Змішана економіка

На весні 1921 р. Влада реалізує НЕП:

1)заміна продрозкладки продподатком – селянину доводилось здавати частку продовольства у вигляді податку

2)переведення промислових підприємств на комерційні засади, господарський розрахунок та оренду (здійснення децентралізованого управління промисловістю)

3)перехід від жорстко централізованої системи управління до територіальної

4)скасування заборони на приватне підприємництво

5)запровадження товарообмінних операцій на основі твердого еквіваленту (підприємствам дозволено самим створювати контрактні договори)

6)відновлення грошової оплати праці, скасування трудових повинностей, запровадження тарифної системи (запускаються гроші в обіг)

7)податкова реформа, що передбачала перенесення податкового тиску з громадян н а підприємства

Ключовим результатом НЕПу стало створення моделі змішаної економіки.