12.2 Неоінституціоналізм

1950-60-х рр.. сформувався, а згодом набув визнання як особлива економічна теорія неоінституціоналізм.

Неоінституціоналізм – це сукупність інституціональних концепцій переважно техніко- економічного та соціально- правового спрямування, для яких характерні:

1)критичний аналіз ортодоксальних теорій

2)спроба поєднати екон. Теорію з іншими науками

3)прагнення вивчати трансформацію економ. Системи під впливом НТР

4)вимоги посилити суспільний контроль над бізнесом

5)визнання необхідності втручання держави в економіку

Рональд Коуз – „Природа фірми”, „Проблема соціальних витрат”:

1)ввів поняття трансакційних витрат (це витрати функціонування ринку, що забезпечують перехід прав власності з одних рук в інші і охорону цих прав)

2)виходячи з поняття трансакційних витрат пояснив структуру і еволюцію інститутів

3)сформулював теорему Коуза (якщо права власності чітко визначені і трансакційні витрати =0, то розміщення ресурсів і структура виробництва будуть незмінними і ефективними)

4)закликав шукати так звані недоліки ринку, які необхідно долати за допомогою державного втручання

Д. Норт – „Інститути, інституційні знаки та функціонування економіки”:

1)заснував кліометрію (особлива концепція, щодо дослідження економічних явищ на основі поєднання математичних, статистичних методів та історичної теорії)

2)відзначає в історії 2 екон. Революції: перша пов’язана з оформленням права на землю, друга пов’язана з появою авторського права

3)довів, що структура ринкової економіки і процеси, що протікають в ній тісно пов’язані з соціальними і політичними інститутами країни

Джон Гелбрейт – „Суспільство добробуту”, „Нове індустріальне суспільство”:

1)розробив концепцію врівноважу вальної сили (концентрація капіталу не призводить до монополізації економіки, оскільки породжує врівноважуючу силу, а саме: велике об’єднання покупців і постачальників)

2)спробував розробити синтетичну теорію, яка б охоплювала всі найважливіші закономірності суспільства в якому основою екон. Розвитку є техніка

3)спростував ідею про досягнення соціально соціально однорідного суспільства. Натомість стверджував що ринковий капіталізм забезпечує процвітання для окремих осіб і суспільну убогість

4)вважав, що технічний прогрес зумовлює необхідність державного планування та регулювання сукупного попиту

5)висунув теорію конвергенції в двох системах і показав що на певному історичному етапі капіталізм і соціалізм з’єднуються в єдину соціально- економічну систему

13.1. Трансформаційні процеси

Важливою тенденцією, що прямо чи опосередковано охопила усі країни світу є трансформація, зокрема:

1)технологічна трансформація – пов’язана з великими технологічними проривами у сфері нових матеріальних джерел енергії, інформаційних технологій, в освоєнні навколоземного космічного простору та у виробничій техніці

2)структурна трансформація – пов’язана зі зростанням капіталовкладень у невиробничу сферу.

Це зумовило початок нового постіндустріального етапу в розвитку найбільш розвинених країн.

3)системна трансформація – передбачає перетворення системи соціального господарства та модель змішаної економіки.

Методи ринкової трансформації:

1)гра дуалістичне реформування – передбачає поступовий, планомірний перехід до ринкових відносин

2)шокова терапія – передбачає швидкий стрибкоподібний перехід до ринкової економіки шляхом лібералізації внутр. і зовн. торгівлі, макроекономічної стабілізації, масштабної приватизації.