8.3.Господарський розвиток українських земель у складі російської імперії.

Промисловий переворот, а від так і господарський розвиток Росії в цілому набув прискорення в 1860р. Вирішальне значення щодо цього мало:

1)Скасування кріпосного права; 2)Аграрна реформа, яка мала суперечливі наслідки, з одного боку – селяни стали юридично вільними, зберігаючи право на користування земельними наділами, з іншого – право власності на земельні наділи селян зберігалися за поміщиками до сплати селянами 20% окупної суми. Основні риси економічного життя в пореформений період: 1)Бурхливий розвиток ринкових відносин; 2)Зростання товарності с/г та виникнення економій; 3)Формування ринку робочої сили; 4)Інтенсивне залізничне будівництво; 5)Створення нового вугільно-металургійного центру, а саме Донбас-Криворіжжя; 6)Динамічний розвиток харчової промисловості; 7)Концентрація промисловості та використання монополій Б діяльність яких значною мірою контролювалась державою; 8)Зрощення банківського капіталу з промисловим; 9)Створення спеціалізованих товарних бірж і численних торгівельних фірм з мережею стаціонарних магазинів і складів. 10) Приплив іноземного капіталу переважно в гірничу металургійну промисловість Донбасу і Криворіжжя. 11)Досягнення результатів примножувала ефективна економічна політика: 12)Фінансова реформа, що наповнила бюджет і сприяла стабілізації грошової одиниці; 13)Запровадження протекціонізму в торгівлі; 14)Аграрна реформа Столипіна.

9.1.Економічні передумови виникнення кейнсіанства.

Достатньо швидка відбудова світового господарства після першої світової війни та повоєнної економічної кризи, стрімкий розвиток зумовив впевненість більшості політиків і науковців в останні епохи вічного процвітання. Водночас їхня увага була відвернута від низки гострих проблем:

1. Занепад в окремих традиційних галузях;

2. Відносна вузькість внутрішнього ринку;

3. Недостатня інвестиційна активність населення, зумовила вкрай нерівномірний розподіл доходів та низькими темпами зростання заробітної плати; За таких умов економічна криза, що отримала назву велика депресія виявилась для багатьох неочікуваною і водночас неминучою. Вона поч. у США у жовтні 1929р., згодом поширилась на іншу капіталістичні країни. Основні наслідки кризи в США:

1. Зменшення обсягів промислового виробництва;

2. Банкрутство 10 тис. підприємств, близько 5 тис. банків та млн.. фермерських господарств;

3. Різке зниження рівня заробітної плати;

4. Різке збільшення безробіття;

5. Дефляція, внаслідок дефекту надвиробництва. Таким чином, велика депресія поставила під сумнів справедливість аналізу ринкової системи, як гармонійної саморегульованої економіки. Економічна думка виявилась нездатною дати задовільне пояснення, а тим більше запропонувати адекватні засоби для виходу з кризи.