Методика проведення дослідження

Дослідження з розробки ефективності застосування сучасних комбінованих багатоопераційних ґрунтообробних знарядь в системах основного і передпосівного обробітку та прямої сівби в сівозміні короткої ротації проводилися в 4-пільній плодозмінній сівозміні на темно-каштановому ґрунті дослідного поля ДСДС «Асканійська» НААН України. Сівозміна розташована в часі і просторі. На вивчення поставлено чотири системи основного обробітку ґрунту, які відрізняються між собою, способами, прийомами та глибиною розпушування. Схема досліду наведена в таблиці 1.

Таблиця 1.Схема стаціонарного досліду з вивчення основного і передпосівного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні

Варіант досліду (фактор А)	Сільськогосподарські культури
	Гірчиця сарептська	Горох	Сорго	Озима пшениця
1	20-22 Б	20-22 О	28-30 О	12-14 Б (в два сліда)
2	12-14 Б	12-14 Б	12-14 Б	12-14 Б (в один слід)
3	6-8 П	6-8 П	6-8 П	6-8 П
4	No-till	Nо –till	No-till	No-till

Примітка: Б-безполицевий(12-14cм - дискування);

О- Оранка(20-22 см, 28-30см);

П - поверхневий (6-8 см);

No-till – no-till технологія, пряма сівба.

Досліди проводилися на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті з глибиною гумусного горизонту 30-40 см, вмістом ґумусу в орному шарі до 3%, загального азоту - 0,14%, валового фосфору - 0,12%

При закладені досліду і проведені супутніх досліджень керувалися загальноприйнятою методикою Б.А. Доспєхова (1971).

Щільність ґрунту визначалась за методикою С.А. Модіної, С.А. Дольова, М.Н.Польського в шарах ґрунту 0-10, 10-20, 20-30, 30-40 см. Перед посівом та перед збиранням врожаю [1]. В ці ж строки визначалась водопроникність ґрунту за методом Н.З.Станкова і Н.І. Качинського [2]. Сумарне водоспоживання посівів визначалось методом водного балансу [3].

Біометричні і фенологічні спостереження, аналіз елементів структури посівів та інші супутні дослідження проводились за методикою Держкомісії по сортовипробуванню с.-г. культур [4]. Визначення забур’яненості посівів - за методикою Фісюнова А.В. [5].

Для характеристики поживного режиму (визначення NPK) відбирались зразки ґрунту два рази за вегетацію – по сходах та перед збиранням. В дослідах визначався вміст нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію (6,7).

Вміст білку і клейковини в зерні, група клейковини, вміст NРК в рослинах, зерні та ґрунті, визначалися в лабораторії аналітичних досліджень інституту землеробства південного регіону яка атестована 7.05.2011 р № Р4-0086/2010 за загальноприйнятими методиками та стандартами [8-12]. Облік врожаю здійснюється шляхом обмолоту облікової ділянки комбайном “Sampo-130”. та снопових зразків. Дані врожаю зерна приводилися до стандартної вологості та 100% чистоти [13] і піддавалися математичній обробці за Б.О.Доспєховим [1].

Економічна ефективність досліджуваних заходів оцінювалася за методикою [14].

Дослідження проводяться в багатофакторних польових дослідах на неполивних землях в сівозміні гірчиця-горох-сорго-озима пшениця. Посівна площа ділянок складає 2900 м², облікових – 36,0 м².

Повторність у дослідах триразова. Досліди закладаються методом розщеплених ділянок.

Таблиця 2.Схема удобрення в сівозміні (фактор В – удобрення)

Культура	Варіанти
	1	2	3
Гірчиця сарептська	N60Р40	N90 Р40	N120 Р40
Горох	N60Р40	N90 Р40	N120 Р40
Сорго	N60Р40	N90 Р40	N120 Р40
Озима пшениця	N60Р40	N90 Р40	N120 Р40+N30*

*у фазу трубкування.

За звітний період в стаціонарному досліді проведено дослідження з вивчення впливу різних систем основного обробітку.

Одним із важливих показників родючості і окультуреності ґрунту є його щільність складання. У прямій залежності від неї знаходяться водно-повітряний режим ґрунту, його поглинаючий комплекс та структура.

Підтримувати відповідно до вимог сільськогосподарських рослин щільність складання, з метою створення оптимальних умов їх росту і розвитку можна, головним чином, за допомогою різних способів обробітку ґрунту і глибини його розпушування.