3.Загальна характеристика об’єкту перевезень, правила перевезення і вибір автотранспортного засобу.

3.1.Характеристика і правила перевезення вантажу.

Навести коротку характеристику, фізико – механічні властивості, клас, коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, режими і правила перевезення вантажу згідно індивідуального завдання[2, 5, 6].

3.2.Вибір автотранспортного засобу для перевезення заданого вантажу.

Для перевезень об'єднаних партiй вантажiв було обрано ефективний автомобiль з урахуванням правил перевезення заданого вантажу, розмiрiв партiй вантажу. Opiєнтованe значення вантажопідйомності ,(т) визначається за формулою:

n

q⁰ = ∑ g_pi /z*γ_cт (3.1.)

i=1

де g_pi - маса вантажу, що завозиться певному вантажоодержувачу, т;

γ_cт - статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності (визначається в залежності від виду і класу вантажу)[2];

n – кількість вантажоодержувачів ;

z – кількість маршрутів. Кількість маршрутів визначається в залежності від терміну доставки вантажу вантажоодержувачам. При проектуванні прийняти z=2.

Для перевезення даного обсягу вантажу доцільно використовувати вантажний автомобіль, номінальна вантажопідйомність якого буде не менше величини q⁰. Підібрати автомобіль і навести технічні характеристики даного автомобіля і рисунок. (табл. 1).

Таблиця 3.1.

Технічна характеристика автомобіля

Вантажопiдйомнiсть, кг

Споряджена маса, кг

Повна маса, кг

Максимальна витрата пального при 60 км/год., л/l00 км

Максимальна швидкість, км/год.

Постiйнi витрати на 1 год. роботи (Сзм), коп./год.

Змiннi витрати на 1 км пробігу (Сзм), коп./км

Габаритні розміри

Внутрiшнi розміри вантажного вiдсiку, мм

Радіус повороту,м

Тип двигуна Робочий об’єм , л

Коробка передач

Гальма

Тип рульового управління

Об’єм паливного баку, л

4.Проектування маршрутів перевезення партіонних вантажів.

4.1.Розрахунок відстаней між об’єктами перевезень.

На карті-схемi міста (району), територію якого умовно поділено координатною сіткою розміром 10х10 см, нанесено розташування вантажовідправника, вантажоодержувачів i автотранспортного підприємства (АТП). По карті, з урахуванням коефіцієнта нелінійності K_н=1,3, визначено iз точністю до 0,01 км вiдстанi мiж вантажовідправником і вантажоодержувачами. Отримані значення заносимо у таблицю вiдстаней мiж вантажовідправником i пунктами призначення вантажу (рис.4.1 «Ситуаційний план»). Відстані між пунктами вантажоодержувачів вантажовідправником і АТП заносимо в таблицю 4.1.(числа в табл.4.1. і дані про розташування об’єктів на ситуаційному плані наведені для умовного прикладу).

Розробляємо маршрути руху вибраного автомобіля з урахуванням його вантажопідйомності i ступеня її використання та розмірів партій вантажу, які завозяться в кожний пункт. При розробці маршрутів необхідно, щоб відстань об’їзду всіх вантажоодержувачів була мінімальною. Визначення оптимальної відстані на маршрутах проводиться за методом «Задачі комівояжера» динамічного програмування.(додаток 3).

Y, км

10		В16			В7
9							В12
8
7	В8		В5			В14
6								А
5				В18				В15	В11
4			В10	В3						В9
3			В17		В4
2	АТП	В6	В1		В13
1			В2
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

X, км

Рис. 4.1. Ситуаційний план

Таблиця 4.1.

Таблиця відстаней між вантажовідправником та вантажоодержувачами, км

	A	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9	В10	В11	В12	В13	В14	В15	В16	В17	В18
A	-	8,32	9,23	5,85	5,59	6,63	9,36	6,5	10,14	3,77	7,02	1,82	4,16	6,5	2,86	1,3	9,36	7,54	5,33
В1	8,32	-	1,3	2,86	2,99	6,5	1,3	10,79	7,02	9,49	2,6	9,36	10,53	2,6	7,54	7,67	10,53	1,3	4,16
В2	9,23	1,3	-	4,16	3,12	7,8	1,82	11,96	8,19	9,88	3,9	9,36	11,7	2,86	8,71	8,32	11,7	2,6	5,33
В3	5,85	2,86	4,16	-	1,82	4,16	3,64	7,93	5,46	7,8	1,3	6,63	7,54	2,86	4,68	5,33	8,32	1,82	1,3
В4	5,59	2,99	3,12	1,82	-	5,85	4,16	9,1	7,41	6,63	2,86	5,85	8,19	1,3	5,33	4,81	9,88	2,6	2,86
В5	6,63	6,5	7,8	4,16	5,85	-	6,63	4,68	2,6	9,88	3,9	8,32	5,85	7,02	3,9	7,02	4,16	5,2	2,86
В6	9,36	1,3	1,82	3,64	4,16	6,63	-	11,05	6,63	10,66	2,99	9,88	11,18	3,9	8,32	8,84	10,4	1,82	4,68
В7	6,5	10,79	11,96	7,93	9,1	4,68	11,05	-	6,5	10,14	8,19	8,32	2,86	10,4	4,16	7,67	3,9	9,49	6,63
В8	10,14	7,02	8,19	5,46	7,41	2,6	6,63	6,5	-	12,35	4,68	10,79	8,32	8,32	6,5	9,48	4,16	5,85	4,68
В9	3,77	9,49	9,88	7,8	6,63	9,88	10,66	10,14	12,35	-	9,1	1,82	7,54	7,02	6,5	2,86	1,3	9,23	7,93
В10	7,02	2,6	3,9	1,3	2,86	3,9	2,99	8,19	4,68	9,1	-	7,93	8,32	3,64	5,46	6,63	7,93	1,3	1,82
В11	1,82	9,36	9,36	6,63	5,85	8,32	9,88	8,32	10,75	1,82	7,93	-	5,85	6,5	4,68	1,3	11,18	8,32	6,5
В12	4,16	10,53	11,7	7,54	8,19	5,85	11,18	2,86	8,32	7,54	8,32	5,85	-	9,49	2,86	5,33	6,63	9,36	6,5
В13	6,5	2,6	2,86	2,86	1,3	7,02	3,9	10,4	8,32	7,02	3,64	6,5	9,49	-	6,63	5,59	11,18	2,86	4,16
В14	2,86	7,54	8,71	4,68	5,33	3,9	8,32	4,16	6,5	6,5	5,46	4,68	2,86	6,63	-	3,64	6,5	6,5	3,64
В15	1,3	7,67	8,32	5,33	4,81	7,02	8,84	7,67	9,48	2,86	6,63	1,3	5,33	5,59	3,64	-	10,14	7,02	5,2
В16	9,36	10,53	11,7	8,32	9,88	4,16	10,4	3,9	4,16	1,3	7,93	11,18	6,63	11,18	6,5	10,14	-	9,23	7,02
В17	7,54	1,3	2,6	1,82	2,6	5,2	1,82	9,49	5,85	9,23	1,3	8,32	9,36	2,86	6,5	7,02	9,23	-	2,86
В18	5,33	4,16	5,33	1,3	2,86	2,86	4,68	6,63	4,68	7,93	1,82	6,5	6,5	4,16	3,64	5,2	7,02	2,86	-

4.2.Розроблення маятникового і розвізних маршрутів.

Сформовані розвізні маршрути зображені на Рис. 4.2. Маршрути розроблені для умовного прикладу. Розробити схему перевезення вантажу на маятникових маршрутах. Схеми розвізних маршрутів для умовного прикладу наведені для умовного прикладу на рис.4.2. Послідовність об’їзду вантажоодержувачів на обох розвізних маршрутах і пробіг на маршрутах заносимо в табл. 4.2.

Y, км

10		В16			В7
9							В12
8
7	В8		В5			В14
6								А
5				В18				В15	В11
4			В10	В3						В9
3			В17		В4
2	АТП	В6	В1		В13
1			В2
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

X, км

Рис. 4.2.Маршрути перевезень

Умовні позначення:

Маршрут №1(А-В₁₅-В₁₁-В₉-В₁₂-В₇-В₁₆-В₈-В₅-В₁₄-А);

Маршрут №2 (А-В₁₈-В₃-В₁₀-В₁₇-В₆-В₁-В₂-В₁₃-В₄-А).

Складені маршрути занесено в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2.

Маршрути перевезень партіонних вантажів

Маршрут	Обсяг перевезеного вантажу на маршруті, т	Довжина маршруту, км
А-В15-В11-В9-В12-В7-В16-В8-В5-В14-А
А-В18-В3-В10-В17-В6-В1-В2-В13-В4-А

4.3.Обгрунтування раціонального виду маршруту.

4.3.1. Етапи рішення задачі обґрунтування раціонального виду маршруту.

Кожне операційне дослідження проводиться послідовно і включає такі етапи:

1. Постановка задачі

При постановці задачі визначається множина чинників, що впливають на результати досліджуваного процесу і формується змістовна постановка задачі.

2. Побудова математичної моделі

Цей процес називається формалізацією задачі. У загальному вигляді математична модель поставленої у проекті задачі має наступний вигляд:

Знайти min W=f (x, a)

При обмеженнях qi (x, a)≤bi та і = 1, 2, …, n

де W=f (x, a) – це показник ефективності системи або цільова функція;

х – елементи рішення (керовані величини, які можна вибирати). Це кількість колонок n і місце для очікування m;

а – умови проведення операції (некеровані величини, на які впливати ми не можемо). Це інтенсивність вхідного потоку, час обслуговування, прибуток при обслуговуванні однієї заявки тощо.

qi(x,a) – функція споживання і-го ресурсу;

bi – величина і-го ресурсу.

3. Знаходження рішення

Залежно від виду і структури цільової функції та її обмежень для знаходження оптимального рішення задачі застосовують ті чи інші методи оптимізації.

4. Перевірка та коригування моделі

У складних системах модель лише частково відображає реальний процес. Тому необхідна перевірка ступеню відповідності або адекватності моделі і реальному процесу. Перевірку проводять шляхом порівняння передбаченої поведінки моделі з фактичною при змінюванні зовнішніх некерованих дій.

5. Реалізація знайденого рішення на практиці

Впровадження можна розглядати як самостійну задачу, яка завершує операційне дослідження. Одержаному математичному рішенню надають відповідної змістовної форми і пред’являють замовнику у вигляді інструкцій або рекомендацій.

4.3.2.Обгрунтування доцільності розвізного маршруту за методом Кларка – Райка.

Розрахунок величини зменшення циклового пробігу при впровадженні розвізного маршруту замість маятникового.

Розрахунок проводиться методом функції «вигоди», запропонованої англійськими спеціалістами Кларком і Райтом. Метод заснований на понятті ефекту «вигоди», який отримують від заміни маятникових маршрутів одним розвізним.

Ефект (км) від заміни маятникових маршрутів розвізним розраховується за формулою:

де n – кількість пунктів завезення вантажів;

– відстань від пункту вантажовідправника до і – го вантажоодержувача;

– відповідно пробіг автомобіля на першому і другому розвізних маршрутах.

4.3.3.Оптимізація розвізного маршруту.

Розрахунок оптимальної послідовності об’їзду вантажоодержувачів, яка забезпечує мінімальний пробіг на розвізних маршрутах проводиться на основі задачі «комівояжера». Методика рішення задачі «комівояжера» наведена в додатку 3.