- •І. Загальні положення
- •Практична робота № 1
- •Хід роботи Теоретична частина
- •Основні завдання предмету „Безпека життєдіяльності”:
- •Основні законодавчі акти з бжд
- •Практична частина
- •Література
- •Практична робота № 2
- •Хід роботи Теоретична частина
- •Забруднення гідросфери
- •Практична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Практична робота № 3
- •Хід роботи Теоретична частина
- •Практична частина
- •Приблизна інструкція до плану евакуації студентів і співробітників бдпу на випадок виникнення пожежі
- •Види соціальних небезпек.
- •Практична частина
- •Література:
- •Практична робота № 5
- •Хід роботи
- •Комп’ютер і безпека
- •Тести для перевірки знань
- •Література
- •Практична робота № 6
- •Хід роботи
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Практична частина
- •Література:
- •Тести змістовий модуль 1 «теоретичні основи безпеки життєдіяльності»
- •Змістовий модуль 2
- •Дати визначення безпеки життєдіяльності:
- •Змістовий модуль 3 Безпека життєдіяльності у повсякденному житті та умовах надзвичайних ситуацій
- •Виживання людини в надзвичайних ситуаціях автономного існування в природі
- •Підсумкова модульна контрольна робота
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Internet-джерела
Види соціальних небезпек.
Розглянемо деякі види соціальних небезпек.
Шантаж в юридичній практиці розглядається як злочин, що полягає в загрозі розкриття, розголошення ганебних відомостей з метою отримати які-небудь вигоди (зиск, користь). Шантаж, як небезпека, негативно впливає на нервову систему.
Шахрайство – злочин, що полягає в оволодінні державним, громадським або особистим майном (або в придбанні прав на майно) шляхом обману або зловживання довірою (вчиняють його шахраї, дурисвіти). Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства зазнає сильний психофізіологічний струс.
Бандитизм – за кримінальним правом - це організація збройних банд з метою нападу на державні і громадські установи або на окремих осіб, а також участь в таких бандах і здійснених ними нападах.
Розбій – злочин, що полягає в нападі з метою оволодіння державним, громадським або особистим майном з застосуванням насильства або загрозою насильства небезпечного для життя і здоров'я осіб, що зазнали в нападу.
Зґвалтування – статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погроз з використанням безпорадного стану потерпілої. Кримінальне право передбачає суворе покарання за зґвалтування.
Утримання заручників – форма злочину. Суть злочину полягає в захопленні людей (нерідко це діти і жінки) одними особами з метою примусити виконати іншими особами певні вимоги.
Терор – фізичне насильство аж до фізичного знищення.
Наркоманія – (від грец. Narke – заціпеніння, mania – безумство, захоплення) залежність людини від прийому наркотиків, захворювання, яке проявляється в тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні тільки за умови прийому наркотичної речовини і веде до глибоких нервово-психічних розладів. Різке припинення прийому наркотику викликає порушення багатьох функцій організму – абстиненція.
Алкоголізм – це хронічне захворювання, що зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. Появляється фізична і психологічна залежність від алкоголю, психологічна і соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, обміну речовин, центральної і периферійної нервової системи. Нерідко виникають алкогольні психози.
Паління – вдихання диму деяких тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум, та інші). Паління тютюну – одна з найпоширеніших шкідливих звичок. Паління негативно впливає на здоров’я курця і оточуючих його людей, сприяє розвитку хвороб серця, судин, шлунку, легень. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.
Венеричні хвороби – цей термін був запропонований у 1527р. Французьким ученим Ж. де Бетанкуром. Венеричні хвороби були відомі з глибокої давнини (2500 років до н.е.) однак їх розглядали як одне захворювання. В кінці ХV сторіччя із загальної медицини виділилась самостійна дисципліна – венерологія, що вивчає інфекційні хвороби, які передають в основному статевим шляхом. Соціальна небезпека венеричних хвороб визначається їх широким розповсюдженням, тяжкими наслідками для здоров’я самих хворих і небезпечністю для суспільства. Венеричні хвороби при неправильному лікуванні набувають хронічних форм, можуть привести до інвалідності.
Суїцид (самогубство). Історія людства свідчить про те, що насильство, агресивність, жорстокість поширені серед людей як і кохання, доброта, милосердя.
Існує переконання, що покінчують з собою психічно хворі люди. Насправді вони складають лише 25-27%, ще 19% - це алкоголіки. Більша частина серед самогубців - це здорові люди. Спеціалісти переконані, що самогубства - це результат впливу соціального середовища, що підриває віру людини. Намір позбавити себе життя появляється у людини в умовах, коли вона оцінює ситуацію як безвихідь.
Причин самогубства багато. Це хвороба, зрада, тяжкі умови життя, проблема батьків і дітей, любовні відносини, релігійні впливи та ін. Спроб самогубства у жінок у 8-10 разів більше, завершених суїцидів – у чоловіків в 4 рази. Зараз спостерігається зріст самогубств серед дітей і підлітків.
Профілактика суїцидів полягає в психологічних, педагогічних і соціальних заходах, що спрямовані на відновлення втраченої психологічної і фізіологічної рівноваги людини.
Захист від соціальних небезпек полягає в профілактичних заходах, спрямованих на ліквідацію цих небезпек. Крім того, потрібна відповідна підготовка людини, що дозволяє адекватно діяти в небезпечних ситуаціях. Потрібна юридична, психологічна і силова підготовка. В процесі навчання необхідно засвоювати моделі поведінки, що враховують конкретні ситуації.