2. Захоплення українських земель Польщею.

1349 р.

Король польський Казимир, захопивши Галицько-Холмське та Перемишльське князівства, прого­лосив себе “правителем королівства Русі”, тобто Галичини

Друга половина хіv ст.

• Польща остаточно закріпилася у Галичині і Волині

• з

  Кревська унія 1385 р.

  про об’єднання Литви і Польщі в “єдину державу”

  а якою великий князь Литовський Ягайло одружується з польською коро­левою Ядвігою, започаткувавши нову польську династію Ягелонів; ставав одночасно королем Польщі; зобов’я­зався зробити католицтво державною релігією Великого князівства Литов­ського; залишалася нереалізо­ваною до кінця

• о

  Люблінська унія

  1569 р.

  б`єднала Литву і Польщу в єдину державу "Річ Посполита" ("Республіка Польська") з єдиним королем, з єдиним сеймом і сенатом, спільною зовнішньою політикою;

• залишилися окремими: державний герб, печатка, законодавство (Литовське і Польське право), адміністрація;

• українські землі увійшли до складу Польської корони спочатку на основі привілеїв;

• польська шляхта дістала право отри­мувати землі в обох державах

• п

  Берес- тейська

  унія 1596 р.

  ідпорядкування частини Православної церкви Римській курії. Уніатське (греко-католицьке) духовенство, так само як і шляхта, міщани та ін., що прийняли унію, дістали політичні та економічні привілеї

повіти Львівський, Галицький, Перемишльський, Сяноцький, Холмський

повіти Бузький, Городельський, Грабовецький

повіти Володимирський, Луцький, Кременецький

повіти Кам’янецький, Червоногородський, Летичівський

повіти Брацлавський, Вінницький

повіти Київський,

Овруцький, Житомирський

повіти Чернігівський, Новгород-Сіверський

обирався привілейованим класом (феодалами), аристократією і шляхтою на Сеймі (з 1566 р.)

важливий чинник державної влади (король брав участь у його роботі). Представ­ництво у Сеймі належало головним чином шляхті

нащадки аристократичних стародавніх фамілій

військово-службові магнати – дуже впливова політична і соціально-економічна сила держави становила 8–10% населення (середній показник по Європі – 1–2%)

* католицьке

* православне

* лютеранське

46% міського населення держави користу­валися Магдебурзьким правом

закріпачено за ІІІ Литовським статутом (1588 р.) повністю

* реєстрове

* запорозьке (нереєстрове)

3.Завершення формування українського етносу

Теорія автохтонності передбачала засновок про те, що етнічну основу українців становило населення пізнього палеоліту, що мешкало на території України

Структура української етносфери

ЕТНОСФЕРА

СУПЕРЕТНОС

Словаки,

поляки,

хорвати ...

Українці,

росіяни,

білоруси

Слов’янство

ЕТНОС

Поліщуки, гуцули,

бойки,

лемки, литвини…

Подоляни, волиняни, галичани, слобожани, запорожці….

Українці

СУБЕТНОСИ

Поялни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі…

бужани, перемишляни, черкаси, козаки…

Руси

Висновки

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________