Етапи діяльності Української Центральної Ради:

Тісний союз і співробітництво з Тимчасовим урядом. Основою цього союзу була боротьба зі спадщиною самодержавства, за демократизацію влади в колишній Російській імперії.

Поглиблення процесу державного будівництва в Україні. Відбувалося на базі автономно-федеративного принципу під впливом стихійного зростання радикалізму мас; досягнення тимчасового компромісу з петроградськими діячами щодо легітимізації автономії України.

Боротьба за федерацію національно-державних суб’єктів з однорідним соціалістичним центральним урядом. З цих питань українські лідери дотримувалися різних поглядів.

Існування формально самостійної Української Народної Республіки (УНР) під протекторатом збройних сил Німеччини й Австро-Угорщини. Винятком був період воєнних дій з Радянською Росією, втрата влади в січні-лютому 1918 р.

Політичні заходи російських більшовиків по захопленню влади в Україні протягом 1917-1919 рр.:

1. Всеукраїнський з’їзд рад (м. Київ, 4 грудня 1917 р.) – більшовики виявилися в меншості та разом із лівими есерами, частиною українських соціал-демократів та деякими безпартійними (всього 127 осіб) перебралися до Харкова.

2. Всеукраїнський з’їзд рад (м. Харків, 11-12 грудня 1917 р.) – більшовики проголосили встановлення радянської влади в УНР, обрали Центральний виконавчий комітет рад України в складі 41 особи (головою ЦВК став лівий український соціал-демократ Юхим Медвєдєв). ЦВК 17 грудня 1917 року затвердив перший радянський уряд України – Народний секретаріат УНР. Радянська Росія визнала правочинними його рішення.

3. І-ий з’їзд КП(б)У (м.Москва, 5-12 липня 1918 р.) для керівництва повстанським рухом створив Центральний військово-революційний комітет (ЦВРК).

4. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України створений за ініціативи ЦК КП(б)У 28 листопада 1918 р. на території Росії, розповсюдив Маніфест, яким проголошувалося ліквідацію гетьманського режиму й закликалося до відновлення радянської влади на території України.

5. Рішенням Реввійськради РСФРР (м.Москва, 4 січня 1919 р.) був створений Український фронт на чолі із В.О.Антоновим-Овсієнком (м.Харків).

6. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (м.Харків, 6 січня 1919 р.). Створення Ради народних комісарів УСРР (м.Харків, 14 березня 1919 року, голова уряду – Х.Г.Раковський). ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР (м.Харків, березень 1919 р.).

7. Український фронт ліквідовано з ініціативи Л.Троцького внаслідок створення воєнно-політичного союзу РСФРР та УСРР (м.Москва, 1 червня 1919 р.). Україна втратила власну армію.

8. Всеукраїнський революційний комітет створено спільною постановою ЦВК та РНК УСРР (м.Харків, 11 грудня 1919 р.).