• РСДРП

  виникла у 1898 р., розпалася на більшовиків та меншовиків у 1903 р. Їх організації діяли загалом серед пролетаріату України, що складався з росіян та русифікованих українців. Основні центри – Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Луганськ. Лідери партії на Україні – Скрипник, Петров­ський, Артем. Ідеологія – ортодоксальний марксизм, керівна роль пролетаріату в революції та диктатура проле­таріату. Не мала великого успіху на Україні

• у

  Партія соціалістів-революціонерів

  творилась у 1900 р. на основі об`єднання народницьких ідей з марксизмом. Керівники пар­тії на Україні – Дорошенко, Зинзенов. Соціальна опора – селянство

• с

  Конституційно-демократична партія або партія народної свободи

  творена у 1905 р. на основі об’єднання двох груп: "Союз звільнення" та "Земців-консти­туціоналістів". На чолі – Мілюков, Струве. Мета партії конституційно-парла­ментська імперія з двопа­латним парламентом. Для всіх національностей – свобода культурного розвитку. На Україні широко підтримувалася інтелігенцією

• в

  “Союз 17 жовтня”

  иник наприкінці 1905 р., лідер партії – московський промисловець Гучков. До складу входили представники крупної та середньої бур­жуазії, земські діячі. Програма партії – збереження царської влади, єдиної і неподільної Росії, встанов­лення консти­туційної монархії

• ч

  "Союз Російського Народу"

  орносотенна організація на чолі з Дубровіним, Пуришке­вичем, Марковим. Виник у 1905 році. Програма – боротьба з євреями та іншими національними меншинами. Вбивали представників інтелігенції. Мав велику кількість прибічників, у тому числі серед робітників

4. Австро-Угорська політика у західноукраїнських землях.

Територія	Політичний статус	Адміністра­тивний апарат	Населення (кін. ХVІІІ–поч. ХІХ ст.), млн чол.	Гус-тота насе-лення, чол. на 1 кв. км
Галичина	Коронний край	Губернатор, пізніше намісник, із 1849 р. – президент крайового управління	2,3–8	93
Буковина	Окреме королівство	Крайові сейми (1861–1914 рр.)	0,7–0,57	70
Закарпаття	Авто-номний округ	Жупани (наджупани), періодично скликалися збори дворянства	0,25–0,50	41,8

Професійна структура населення ( 1900 р. )

Територія	Сільське господарство, %	Промисловість, %
Галичина	Понад 90	5,8
Буковина	71,3	11
Закарпаття	85	10

Етнічний склад населення Західноукраїнських земель

( кінець ХІХ ст. )

Галичина Пн. Буковина Закарпаття

українці – 62,8% українці – 58,5% українці – 69,7%

поляки – 22,7% румуни – 34,4% угорці – 28%

інші – 1% інші – 7,1% інші – 2,3%

Наслідки реформування народного господарства та суспільного устрою українських земель у складі Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ ст.)

• дворянство усунуто від керівництва місцевою адміністрацією

• запроваджено управління за допомогою державних чиновників

• скасовано внутрішні митні кордони і численні збори

• запроваджено податок із доходів

• упорядковано систему обліку і контролю

• запроваджено політику протекціонізму

• змінено систему комплектування війська на основі обов’яз­ко­вої військової повинності

• обмежено і впорядковано селянські повинності на користь дідичів, обмежено останніх чинити суд над кріпаками