56. Правила написання та оформлення резюме.

Резюме нині — це поширений документ про прийом на роботу до комерційних підприємств. Особливістю резюме є виклад відомостей про освіту і трудову діяльність у зворот­ному хронологічному порядку. У графі "Додаткові відомості" можна вміщувати будь-яку інформацію: володіння інозем­ними мовами, наявність друкованих праць, професійні нави­ки за іншим фахом та ін.

Реквізити: 1. назва виду док. 2.текст, що мітить таку інформ: --домашня адреса, тел (зліва). – ПІПб. (посередині) – мета написання док-та. – особисті дані. – відомості про освіту. – відом. про проф. досвід. – відом. про публікації. – інша інформація на вимогу роботодавця.3. дата.4. підпис. Резюме повинне бути детальним, точним, але лаконічним. Повідомлення – з абзацу. Як правило, цей док-т надсилається до установи, яка оголосила вакансії.

57. Правила складання тексту документа. Текст- головний елемент док-та, що містить сукупність речень, послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Під час складання тексту док-та мають викон вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та макс. стислість. Достовірним текст док-та є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей. Точним - коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів. Точним мовлення може бути за умови знання предмета мовлення, мови, володіння її лексичним багатством. Найбільше можливостей для вираження точності мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми. Для діл. мовлення важливе явище синонімії, адже воно покликане якнайточніше відтворювати відтінки людської думки. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Доречним є текст, у якому засоби відповідають меті, темі, логічному змістові, ситуації мовлення. Доречність мовлення нерозривно пов’язана з його чистотою. Для чистоти мовлення важливим є вживання слів, що відповідають літер. нормі. Руйнують чистоту мовлення діалектні, просторічні слова, канцеляризми, професіоналізми, іншомовні слова. Надмірне їх використання засмічує мову, робить її громіздкою, важкою для сприйняття.

58. Правопис власних назв. Це індивідуальні назви людей та окремих предметів. Серед власних назв виділяють:1 ПІПб людей, їх прізвиська та псевдоніми: Марко, Герасимов, Іванович, Леся Українка, Петро Ласун. 2.Клички тварин: Сірко, Білка, Жужик, Квітка, Лютик. 3.Географічні та астрономічні назви: Київ, Одеса, Україна, Карпати, Чорне море, Меркурій, Галактика. 4.Назви газет, книг, журналів, кінофільмів, пароплавів, заводі, фабрик тощо: завод „Азовсталь”, газета „Київські відомості”. 5.Назви марок, сортів, типів деяких предметів: цукерки „Червона Шапочка”, печиво „Шкільне” 6.Назви окремих посад: Президент України тощо. Власні назви вживаються і в множині, і в однині- Карпати, Донецьк.

59. Правопис географічних назв у ділових паперах. Ділові документи українською мовою відзначаються складністю правопису окремих слів, словосполучень і цілих речень. Щоб уникнути непорозумінь і впевнено складати ділові папери й користуватися ними, варто пригадати деякі загальні поради, зокрема щодо правопису географічних назв, прізвищ, імен та по батькові.

Так, географічні назви, що складаються з двох чи трьох слів, пишуться з великої літери, а їх родові позначення — з малої, наприклад: Азовське море, Весела слобода, Велике Ведмеже озеро, Бристольська затока.

Проте, коли в таких географічних назвах означувані слова не сприймаються як родові позначення, вони теж пишуться з великої літери: Ярославів Вал, Красні Ворота, Гола Пристань, Біла Церква.

Назви, запозичені з російської мови, не викликають особливих труднощів і передаються за фонетичним принципом: Бурятія, Нижній Тагіл, Бородіно, Бєлгород.

Якщо ж у російських географічних назвах є суфікси: -ск, -цк, -ич та інші, то при перекладі на українську мову ці

суфікси замінюються українськими відповідниками -ськ, -цьк, -ич та ін. Наприклад: Нижньоамурськ, Донецьк, Углич.

Іноді доводиться перекладати на українську мову російські прикметники, що входять до назви. Наприклад: Біле море (Белое море), Північний Льодовитий океан (Северньїй Ледовитьш океан).

Важливо запам'ятати, що назви залізничних станцій в українській мові не відмінюються, назви міст, сіл, рік, озер відмінюються. Наприклад: Поїзд зупинився на станції Біличі; У Біличах працювало понад три тисячі студентів; На станції Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин; Біля села Шевченкового зупинилася колона машин.

Не відмінюються географічні назви, що складаються із двох слів. Наприклад: Вантаж направлений у місто Біло Церква; За станцією Кам'янець-Подільський розташувати стоянку автомашин.

Якщо перед назвами островів, річок, озер, гір є означуване слово, то сама назва не змінюється. Наприклад: Вздовж річки Сула розташувати табір.

60. Правопис та відмінювання прізвищ Укр. Прізвища подаються на письмі за загальними нормами укр. Правопису відповідно до установленої вимови.

Ряд прізвищ слов’янського походження в укр. мові мають деякі особливості на відміну від російської: 1. у рос прізв-х Ё передається як ЙО на початку слова та в середині після голосних та твердих пригол-х, Ё відповідає ЙО: Йотов, Муравйов. 2. якщо Ё відповідає О після м’якого приголосного, то ЬО: Пушкарьов. 3 під наголосом після ж,ч,ш,щ,ц пишеться О: Чижів. Без наголосу – Е. 4. рос Е після пригол-х передається в укр. як Е. але звук Е в рос прізв-х, що відповідає укр. І передається як Є 5. рос И в основах пріз-щ на початку слова, після пригол-х передається як І

Після ж,ч,ш,щ пишеться И 6. рос И у середині слів після голосних, апострофа та м’якого знака передається через Ї: Руїн, Ільїн. 7. рос Ы передається через И: Черниш. 8. літера И завжди пишеться в прізв-х, утворених від імен та інших коренів, спільних для укр. та рос мов: Сидоров

9 рос суфікс –ев, -еев передається як Є після всіх пригол-х, крім шиплячих та Ц: Матвєєв, Гундарєв

10 у префіксах при-, суфіксах –ич,-ик пишеться И. 11. слов’янські пріз-ща пишуться з Ь у суфіксах –ськ,-цьк,-зьк.

61. Правопис українських та старослов'янських прізвищ. Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Юрій- Юрійович, Василь- Васильович, Ігор- Ігорович.

Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич (Лука- Лукич і Лукович), Кузьма- Кузьмич (і Кузьмович), Хома- Хомич (і Хомович), Савва- Савич (і Савович), Яків- Якович, Ілля- Ілліч).

Як виняток, в слові Григорій при творенні імен по батькові відпадає ій (Григорович), а до основи імені Микола додається ай (Миколайович, і рідко- Миколович).

Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн(а): Юрій- Юріївна (Юрій+вна), Михайло- Михайлівна, Георгій- Георгіївна, Кузьма- Кузьмівна.

З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові : Яків- Яківна, Григорій- Григорівна, Микола- Миколаївна (рідко- Миколівна).

62. Прийменник ПО у діловому мовленні. Для укр. ділового мовлення важливе правильне вживання приймен ПО, особливо тоді, коли йдеться про переклад з рос на укр. мову. Адже рос конструкції з приймен ПО в укр. перекладаються цілим рядом прийменникових і безприймен конструкцій. Напр..:

- з приймен за: за свідченням, за дорученням;

- з приймен з: з багатьох причин, з нагоди

- з приймен на: на замовлення, на вимогу;

- з приймен для: курси для вивчення;

- з приймен після: після повернення;

- з приймен у (в): у вихідні, в усіх напрямках;

- з приймен по: черговий по району, колеги по роботі;

- безприймен конструкцією (з орудним відмінком іменника): демократична змістом, молодший віком.